П'ятниця 17 Січень 2025   Українська  /   Русский       Пошук    

НЕМА ЛЮБОВІ БІЛЬШОЇ НА СВІТІ

Нема любові більшої на світі
Коли за друга хто віддасть себе.
Так сказано в Новому заповіті...
А серед нас такі сьогодні є?

Я розповім історію правдиву,
Що змусила мене це розказать.
Я розповім вам про одну родину,
Яка на ділі це пережила.

Жила сім'я. Щаслива, хоч і бідна.
Ростила дочок та своїх синів.
Та захворіла вмить одна дитина...
Да так, що лиш Господь щось міг зробить.

Дитина та не вірила у Бога,
Хоча про Нього знала все своє життя.
Та вибрала не ту вона дорогу.
І не хотіла чуть про каяття.

Красива, юна, і така тендітна.
Почула вирок свій від лікарів.
ЇЇ чекала смерть, і дуже швидко...
Зарадить чомусь тільки донор міг.

Та де ж шукати донора для доньки?
І хто б їм у цій справі допоміг?
Та й де на пересадку взяти кошти?
Й сказала матір: Я піду під ніж.

Для матері дочка- найважливіша.
І важливішим є - її життя.
День операції. Вона пройшла успішно.
І донечка залишилась жива.

У матері забрали ні не трохи,
А майже всю печінку віддала.
І стала мати дуже сильно хвора...
Не думала,  що лишиться жива.

Дочка йшла на поправку. Мамі гірше.
Лиш Бог Один усю серйозність знав.
Жива дочка. Її це дуже тішить:
Вона життя для неї знов дала.

Й не думала вона тоді про себе,
Аби у доньки було все гаразд.
Бо знала що її чекає небо,
Ну а дочка... помре в своїх гріхах.

Вона лежала. І молилась церква.
Молились рідні. Всі хто Бога знав.
І Богові приємна була жертва,
І матір Бог від смерті врятував.

Вони живі. І дякують Ісусу 
За те що Він їм дарував життя.
Та хочу я щоб зрозуміли люди 
Яка ж у цій історії мораль.

Мораль така: Життя її дитини
Було вартніше за її життя.
Тому нема любові більшої на світі,
Як хто готовий і себе віддать.

Так це зробила мати для дитини.
Скажіть мені, а що зробив Ісус?
Помер за нас щоб ми були щасливі.
Щоб ми були із Господом в раю.

Він дав для нас щось більше аніж жертву.
Він полюбив нас більше ніж життя.
Тому сказав такі слова відверті
Тому що Сам завжди так поступав.

І це є так. А ми сьогодні любим?
Да так щоб у пролом за когось стать?
Скажіть мені, чи так сьогодні,  люди?
Чи ми готові ворогів прощать?

Чи ми готові? Відповідь хай буде
В своєму серці й для себе самих.
Нехай ніколи розум не забуде 
Цих слів складних і водночас простих:

Нема любові більшої на світі
Коли за друга хто віддасть себе.
Так сказано в Новому заповіті...
Скажіть мені: чи так сьогодні є? 

---

Цей вірш висловлює ідею безкорисливої любові і жертовності. Автор розповідає історію, в якій мати бере на себе ризик і жертвує власним життям, щоб врятувати свою доньку. Ця жертва виражає найвищий прояв материнської любові.

Водночас, вірш підкреслює аналогію між материнською жертвою і жертвою Ісуса Христа за спасіння людей. Ісус, віддавши своє життя на хресті, також символізує безкорисливу любов і жертовність.

Автор закликає читачів роздумати про ці ідеї жертовності, прощення і любові, і питає, чи готові ми виявити подібну жертовність і любов у власному житті.

02.10.2023

Останній час ... , і нам у ньому жить - християнські вірші

Останній час ... , і нам у ньому жить !
Така пора нам випала на долю
Народження і смерть - між ними лише мить
Як між сівбою - і жнивами в полі

Життя прожить - не поле перейти
І думка ця повсяк так серце крає
Прошу Господь дай сили щоб дійти
І Небо вспадкувать Святе безкрає

На цій дорозі стільки перешкод
Нераз стерня ...

Господи! Я так іти втомилась... Можна, трішки я ось тут спочну?

Господи! Я так іти втомилась...
Можна, трішки я ось тут спочну?
І в прохладі дня,в дібровій тіні,
Хоч на мить очі свої зімкну....

Можна мені, бо нема бажання
Далі йти. Уже я находилась!
Від втоми мою душу рве вагання,
Більш Господи не можу. Я втомилась!

Не раз здається шлях важким порою
І зрозуміть не можу я ніяк.

Там на Голгофі

Там на Голгофі, страждав наш Спаситель,
В муках Він був, Кров стікала з хреста,
Саме за нас постраждав Відкупитель,
Згадуєм ми, про страждання Христа.
Все Він прийняв, як належить, по Слову,
І не злословив, Отця Він молив,
Люди, зверніться до Господа знову!
Бог нам спасіння в Ісусі з'явив.
Гострії цвяхи, вінець що з тернини,
Оце...

Кров кипить у жилах, Скільки ця війна ще буде?

Кров кипить у жилах,
Скільки ця війна ще буде?
Хочеться плакати постійно,
Від новин які вбивають надію.

Вони спокійно йшли собі,
Вони мають право відволіктись.
Росія, у тебе немає серця,
Ні...

Серед мільйонів прохожих людей

Серед мільйонів прохожих людей,
Серед різнобарвних глибоких очей,
Де кожний щастя відважно шукає,
Так іноді, до болю, самотньо буває..

Як же сховатись від поглядів цих?
Байдужих, холодних, осудливих,
Мовчання їхнє найгірше за все!
Поводяться так, ніби немає мене.

Я знаю, про гріх мій дізналися всі,
Як наробила помило...

Безсонні ночі в мами й тата, Здається, зупинилась мить

Безсонні ночі в мами й тата,
Здається, зупинилась мить,
Коли дитина хвора в хаті,
Ніхто тоді уже не спить...
Молитва — наша зброя сильна,
Бог забирає всякий страх,
Душа стає від страху вільна,
Хоч навіть сльози на очах...
Як молишся, то ніч світліша,
Із серця відійде туга,
У цілім світі наймиліша
Твоя дитина доро...

Смиритися так міг лиш Божий Син

Смиритися так міг лиш Божий Син -
В славетне місто на ослі в’їжджає.
А з натовпу навколо голоси
Благословляють і хвалу співають.

«Благословенний, - чути звідусіль, -
Той, Хто іде в ім’я Господнє!
Мир в небесах і слава в висоті!»
Лунають голоси аж до сьогодні.

«Осанна в висоті! - народ гукає,-

Рідна моя Україно!

Рідна моя Україно!
Скільки страждання вже винесла ти!
Горе одне ще не встигло скінчитись
Друге уже поспішило прийти.

Скільки страждання, і горя і болю
В нашу країну принесла війна!
Другий вже рік ти обмита сльозою
В жінок молодих вже блищить сивина.

...

Біда, горе, і плач немовляти - Християнський вірш про війну в Україні

Біда, горе, і плач немовляти
Гул, сирена, ракети й гранати
Руїни, пожари, і ями навколо
І скрізь відчувається запахи крові

Роздираючі крики, й слова десь прощання
Що вони всі вижили я чую вітання
Слова ці жахливі: «Живі? Відгукніться!»
Й заплакані очі, й заплакані лиця

«Надінь броньжилет, по нас десь стріл...

А часом так вже хочеться на небо

А часом так вже хочеться на небо
Злетіти й ринути туди
Побути там хоча б хвилину
У вічній і не в'янучій красі.

Побачу я там і Ісуса
Спасителя мого - Христа
Впаду до ніг Його, схилюся 
Й подякую, що кров Його свята, 

Колись пролилася і за мене і славлять Господа мої уста
Я дякую, що вільно жити можу,
Що ті ...