|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
ТРАГЕДІЯ ПТАХА
Синя безодня вирує сильніше,
Море тривожить страшний буревій,
Небо закрилось, стає все темніше,
Немає життя тут, немає надій.
Птах пролітав тут над цими водами,
Прагнув до цілі й щосили махав.
Він ще й раніше боровся з вітрами,
Але оцéй його віру зламав.
Він ще й раніше у бурях змагався:
Прямо дивився — на берег чекав,
Але тепер остаточно вже здався,
Бо на безодню цю погляд упав.
І коли очі його опустились,
Він не побачив, що берег вже там,
Що за туманом вогні засвітились,
Ось-ось кінець буде всіх його драм.
В розпачі повнім безодні віддався:
Сили не стало — страх міцно скував,
Хвилі підбили і в морі сховався,
І берега рідного більш не застав.
А ціль була близько, немов на долоні
Та, зір опустивши, він втратив її...
Немовби злим жартом зіграла доля,
Немовби приснилось у стрáшному сні.
В життєвому морі вітри часто віють,
І перешкоджають потужні шторми,
І сили в дорозі вже ледве жевріють,
Але наша ціль — то небесні скарби.
Всі шторми пройдуть і закінчаться грози,
А зір направляти ми маєм вперед,
Без всякого сумніву й віри в прогнози,
Дивитись на Бога, бо Він нас веде.
Якщо ж ми опустимо зір свій на море,
Яке так бушує від сильних вітрів,
Зламається віра і шторм нас поборе,
І ми не побачим просторих країв.
Він з вірою в серці дививсь на Ісуса
"Учитель, дозволь мені йти по воді",
Дозволив Ісус, та Петро оглянувся:
Злякавшись тих хвиль, опинився в біді.
"Рятуй же, Учителю, я потопаю!" —
Кричав він у розпачі: страх огортав.
"Чому, маловірний, ти засумнівався?" —
Ісус, давши руку, Петра запитав.
Ми зір не повинні з Христа опускати,
Бо можем упасти за крок до мети.
Бог вітру не дасть наші крила зламати,
І зможем ми цілі лиш з Ним досягти.
---
Цей вірш висловлює моральну і духовну ідею через алегорію моря та буревію. Головна ідея вірша полягає в тому, що в житті ми можемо стикатися з різними випробуваннями і труднощами, схожими на шторми та бурі в морі. Проте, навіть у найскладніших моментах, важливо не втрачати віру та спрямовувати свій погляд на свою мету, як птах, який летить до неї.
Автор використовує образ птаха, який летить до своєї мети, але здався через страх і невпевненість, не бачачи того, що мета була зовсім близькою. Це образ духовного шляху та віри в Бога, який вказує нам наш шлях і є нашим супроводом навіть у найскладніших моментах.
Заключна частина вірша наголошує на важливості віри, спрямованої на Бога, і вказує на те, що, тримаючи віру та надію на Бога, ми можемо подолати будь-які труднощі та досягти своєї мети.
17.10.2023
|
|
|
|
|
Правда
Зв‘язаних мотузкою за шию,
Їм за спину руки силоміць
Заломили з вигуком: «Омию
Кров’ю, щоб обличчям пали ниць!
Не помре, хто вклониться нам й батьку
Нашому, що дав такий наказ.
Тільки-но дивіться, щоби царську
Руку цілували кожен раз».
Ця спокуса вірного не візьме,
Він віддасть життя та збереже
...
Бувають дні, мов чорні хмари, Не видно сонця у вікні
Бувають дні, мов чорні хмари,
Не видно сонця у вікні,
Щастя нема - одні примари,
Одні зітхання у тиші.
Ці дні вриваються зненацька,
Мов буря у людське життя,
Все викривляють чудернацько,
Руйнують віру в майбуття.
І не важливо, хто ти в світі:
Багатий, бідний, молодий,
Чи літ похилих - дні прожиті,
Чи ти...
Притулюсь молитвою до неба
Притулюсь молитвою до неба
І в безмежжі сили зачерпну,
Тіні смутку віджену від себе
І свою спокутую вину.
Світло в душу вихлюпнеться тихо
З келиха зірок, ясне тепло,
Витіснивши сумніви і лихо,
Покладе знак ласки на чоло.
В світлі неба — Боже милосердя,
Провідний із мороку ліхтар....
Чи немає нам за що дякувати Бога?
1. Чи немає нам за що дякувати Бога?
Чи нема за що сказати : дякую Тобі?
Дякую, мій Бог, за хліб і воду
Й за те що маю на столі.
2. Чи це не милість Божа, що ми всі живі?
Хіба не милість, що ми встали зранку?
Чи це не Його ласка, що в нашім краї мир?
І ви і я сьогодні ще в порядку.
3. Чи не достойний слави Той
Хто по...
Днів багато у житті я змарнувала,
Днів багато у житті я змарнувала,
Бо Тебе ,о мій Господь ,я не шукала,
Я жила,як всі живуть у цьому світі,
Хоч моя душа не так хотіла жити.
Милостей Твоїх, Господь,не помічала,
Все що мала у житті, своїм вважала,
Ти ж мене любив безмірною любов'ю,
З милості своєї дав щасливу долю.
Своє світло Ти пролив в життя буденне,
Бач...
Спіши до батьків - Шануйте батька і матір
«Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!»
Вихід 20:12
У батьківськім домі ще світло горить.
Минуло дитинство так швидко, як мить,
В життя самостійне ми гордо пішли –
Роботу, свою половинку знайшли,
Обов’язків в к...
І ЗНОВУ НОВИЙ ДЕНЬ ЗУСТРІЛИ
І знову новий день зустріли...
І знову милості Господні обновились!
Це Він подарував нам знову сили
І знову Він чекає щоб до Нього ми молились.
І Він чекає, щоби ми усі подяку принесли,
За всі Його великі ці благословіння
І Він бажає, щоб Йому ми вірними були,
І щоб за все несли Йому лише хваління!
За те,що бачимо ми чисте, світле не...
Коли останій раз ти слухав своє серце?
Коли останій раз ти слухав своє серце?
Коли останій раз ти чув Христовий стук?
Коли останій раз ти світлом був для друга?
Коли останій раз ти Господу служив?
Так друже у житті буває ...
Ти наче й віриш у Христа....
Та де та Віра?...про яку Христос взиває!?
Яку так хоче бачити щодня!
А де ті вчинки про які нам Слово Боже каж...
До тебе Господь, я свій зір підіймаю
До тебе Господь, я свій зір підіймаю,
І честь і хвалу, я тобі, Ісусе складаю.
Ти моя любов, і надія моя,
Ти поміч, потіха, і сила уся.
Ти Пастир, Отець, любий Татко,Благий,
Ти все що я маю, і Ти є живий.
Ти Той, який любиш і дбаєш про нас,
Гріхи всі прощаєш, завжди, в кожнєен час.
Без Тебе ніхто я, як пара з води,
О ...
Хтось каву п‘є і дивиться в вікно
Хтось каву п‘є і дивиться в вікно.
І носом крутить, бачте, на погоду.
А комусь навіть цього не дано
І він, сердешний, п‘є з калюжі воду...
Комусь, напевно, не смачний обід,
В м‘якому ліжку так незручно спати,
А хтось із другом ділить черствий хліб
І моститься на землю ночувати.
Комусь життя прісне й усе до...