Середа 23 Вересень 2026   Пошук    

ТРАГЕДІЯ ПТАХА

Синя безодня вирує сильніше,
Море тривожить страшний буревій,
Небо закрилось, стає все темніше,
Немає життя тут, немає надій.

Птах пролітав тут над цими водами,
Прагнув до цілі й щосили махав.
Він ще й раніше боровся з вітрами,
Але оцéй його віру зламав.

Він ще й раніше у бурях змагався:
Прямо дивився — на берег чекав,
Але тепер остаточно вже здався,
Бо на безодню цю погляд упав.

І коли очі його опустились,
Він не побачив, що берег вже там,
Що за туманом вогні засвітились,
Ось-ось кінець буде всіх його драм.

В розпачі повнім безодні віддався:
Сили не стало — страх міцно скував,
Хвилі підбили і в морі сховався,
І берега рідного більш не застав.

А ціль була близько, немов на долоні
Та, зір опустивши, він втратив її...
Немовби злим жартом зіграла доля,
Немовби приснилось у стрáшному сні.

В життєвому морі вітри часто віють,
І перешкоджають потужні шторми,
І сили в дорозі вже ледве жевріють,
Але наша ціль — то небесні скарби.

Всі шторми пройдуть і закінчаться грози,
А зір направляти ми маєм вперед,
Без всякого сумніву й віри в прогнози,
Дивитись на Бога, бо Він нас веде.

Якщо ж ми опустимо зір свій на море,
Яке так бушує від сильних вітрів,
Зламається віра і шторм нас поборе,
І ми не побачим просторих країв.

Він з вірою в серці дививсь на Ісуса
"Учитель, дозволь мені йти по воді",
Дозволив Ісус, та Петро оглянувся:
Злякавшись тих хвиль, опинився в біді.

"Рятуй же, Учителю, я потопаю!" —
Кричав він у розпачі: страх огортав.
"Чому, маловірний, ти засумнівався?" —
Ісус, давши руку, Петра запитав.

Ми зір не повинні з Христа опускати,
Бо можем упасти за крок до мети.
Бог вітру не дасть наші крила зламати,
І зможем ми цілі лиш з Ним досягти.

---

Цей вірш висловлює моральну і духовну ідею через алегорію моря та буревію. Головна ідея вірша полягає в тому, що в житті ми можемо стикатися з різними випробуваннями і труднощами, схожими на шторми та бурі в морі. Проте, навіть у найскладніших моментах, важливо не втрачати віру та спрямовувати свій погляд на свою мету, як птах, який летить до неї.

Автор використовує образ птаха, який летить до своєї мети, але здався через страх і невпевненість, не бачачи того, що мета була зовсім близькою. Це образ духовного шляху та віри в Бога, який вказує нам наш шлях і є нашим супроводом навіть у найскладніших моментах.

Заключна частина вірша наголошує на важливості віри, спрямованої на Бога, і вказує на те, що, тримаючи віру та надію на Бога, ми можемо подолати будь-які труднощі та досягти своєї мети.

17.10.2023

Смирення дається не просто

Смирення дається не просто
І смачно стає вже опісля
Хоч точять слова дуже гостро
А правильний вибір - не кислий

В кожного свої проблеми:
Гордий в душі своїй мучиться
Хоч не проходив всі терни
Та на рівні такому ж залишиться 

Наше тіло бере утома
Тягар несемо нелегкий
Та праведне Боже слово
Нагорода в Країні ...

Я ДЯКУЮ ТОБІ

Немає меж, Ісус , Твоїй любові,
Вона мені життя і мир дала
Омила гріх важкий Святою Кров'ю,
Подарувала віри два крила. 

Я дякуюТобі мій Добрий Бог за тепле  слово,
За вічне щастя і Букет надій.
Тобі несу свій біль я знову й знову 
Бо Ти є Лікар, Ти- Спаситель мій. 
             ...

Там на Голгофі

Там на Голгофі, страждав наш Спаситель,
В муках Він був, Кров стікала з хреста,
Саме за нас постраждав Відкупитель,
Згадуєм ми, про страждання Христа.
Все Він прийняв, як належить, по Слову,
І не злословив, Отця Він молив,
Люди, зверніться до Господа знову!
Бог нам спасіння в Ісусі з'явив.
Гострії цвяхи, вінець що з тернини,
Оце...

Наш Господь дарував Своє Слово

Наш Господь дарував Своє Слово, 
І воно нам доступне є, 
Я за Нього кажу: "Слава Богу!", 
Що для нас Його Бог дає. 

Ворог злий вже не раз старався, 
Щоби знищити Книгу Святу, 
Народ Божий лиш більше зміцнявся, 
Підіймаючи віру живу. 

Ми читати Слово маєм змогу, 
І ніхто на...

Висушене літо чорною війною

Висушене літо чорною війною,
Зірвані скрізь квіти людського життя.
Вулицями ходить горе самотою
І в оселю кожну криком загляда.

Розтоптали щастя, вигубили радість,
Болем стогне важко рідная земля.
Берегли дитинство, шанували старість, -
Все нам сплюндрувала ця страшна війна.

Потьмяніло сонце, почорніло небо,
І не мил...

ТИ ЗНАЄШ БОЖЕ

Ти знаєш, Боже, Ти мені потрібний...
У кожну мить, хвилину і секунду.
Коли туманне небо чи погідне,
Коли здається, світла вже не буде.

Як перехрестями життя блукаю,
Коли складні проходжу лабіринти,
Як стукають у серці молотками
Важкі питання, й їх не зупинити.

А світ жорстокий і несправедливий...
А я змиритися ніяк не можу...<...

Бути вище...

Бути вище болю , вище мук,
Бути вище всіх образ на світі...
Не міняти совість на лахміття,
У журбі не опускати рук...

Бути вище осудів людських,
Бути вище над усі прокляття ,
Роздирати ненависть на шмаття ,
І не говорити слів гірких...

Бути вище злості і брехні ,
Бути вище зради , вище люті ,
Не будити в пам'яті заб...

Дай не забуть

Дай не забуть, що Ти найкращий, найважливіший у житті!
І дякувати просто завжди
 за цю любов і за дари,
 які весь час мені даруєш.
За те, що ти для нас слугуєш
і миєш ноги нам від бруду, 
який приносимо в житті...

Яніка - Дай не забуть

---

Цей вірш виражає глибоку вдячність перед Богом за Його ласку, милість ...

Ти стомленому міць даєш

Ти стомленому міць даєш, 
А спраглому - води живої
І як Тебе душа покличе,
Прийдеш і заспокоїш

В Твоїй десниці, Отче
Таїться глибина спокою
І серед катаклізм, страшних тривог
Душа моя, живе тобою

Ти сил даєш, коли навколо падають твердині
І крізь безодні проведеш
Бо ти мій Бог, Бог сильний
Від віку, і до нин...

Як є в кожного з нас питань

Як є багато в кожного із нас питань
Тих нескінчених як і коли це буде
Скільки потрібно ще чекать
Коли закінчиться і чи Бог нас не забуде?

І притаманним це є нам
І в якійсь мірі і нормальним і не дивним
Та чи Господь, так,дивлячись на нас
Може сказати що ми дійсно 
Є Його творивом , вірним та терпеливим?

Чому так часто каж...