|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
ЯК ДОБРЕ НАМ! Дуже потужний вірш про жнива і хліб!
Як добре нам... Ми ті, хто пожинає
Те, що колись посіяли батьки.
Не раз про труд їх старці нагадають,
Тоді іще безвусі юнаки.
Батьків в них в тридцять сьомім забирали,
В одній лиш церкві тридцять чоловік.
Наче злочинців, їх всіх розстріляли,
Не признавали віри в новий вік.
У сорокових і у п'ятдесятих
Губився слід батьків на Колимі.
А вдома зграйку діток не піднятих
Жінкам тягнути довелося на собі.
І ті жінки всю віру зберігали,
Любов і вірність в серці берегли.
І спілкування християнські цінували,
І перейняти діти це змогли.
У шістдесятих і у сімдесятих
Ту молодь чисту і святу,
Вважали за«зловмисників заклятих.»
«Ти в Бога віриш? – Не підеш у інститут!».
Та вірили вони! Вони горіли,
Не дивлячись на цей безбожний світ,
Таємно біля річки зібрання робили
І там вступали з Господом в завіт!
Вони горіли і вони бажали,
Щоби духовне те насіння проросло.
В темницях, в таборах такими зоставались,
Божий слуга – то їхнє ремесло...
Хотілось би духовними очами
Сьогодні тих героїв охопить.
І подумки з відкритими серцями,
Хоча б на мить в цей зал зараз впустить.
І друзям всім, сучасникам по вірі
Від імені їх хочеться сказать:
«Настільки вам у величезній мірі
Дана сьогодні Божа благодать!
Дана свобода, віра. А не мали
Колись то ми можливостей таких.
А як тоді трудитись ми бажали,
Багато було задумів благих!
Цінуйте час! Бо не завжди так буде,
О, як багато треба вам успіть!
Нехай ваш труд цей сплячий світ пробудить
І хоч когось–то зможе відігріть!
У сорокових жінки наші ридали,
Коли під пулями падали сини.
В згорівшій хаті дітей колихали
Й молились, щоби не було війни!
І це вони в сльозах благали небо,
Коли від голоду валились з ніг,
Щоб не залишило дітей без хліба,
Щоб у майбутньому буть ситим кожен зміг!
І благоденство ваше на сьогодні –
Це відповідь на їхні молитви.
Це є любов і благодать Господня,
Якою користуєтеся ви!
Прославте же за щедрість оцю Бога
І милості просіть ви у Отця,
Щоб в оцій церкві кожного дорога
Була благословенна до кінця!
Щоб саме те, що серцю дорогим є,
Було те світло Божих вівтарів.
Щоб ви посіяли те, що благим є,
Продовжуючи труд наших батьків!».
---
Цей вірш "ЯК ДОБРЕ НАМ!" висловлює глибоку подяку і вдячність за труд та жертви попередніх поколінь, які вірили та прагнули до вільної віри під час репресій та переслідувань. Він розповідає про важливість віри в Бога та духовного спадкування, які передаються від покоління до покоління.
Вірш акцентує на тому, що віра та відданість Богу допомагали поколінням зберегти свою ідентичність та моральні цінності в найважчі часи. Віра допомагала пережити репресії, голод та інші труднощі.
Важливим елементом вірша є заклик до сучасних поколінь цінувати свободу та благодать, які сьогодні є доступними. Також, вірш надихає молодь продовжувати традиції своїх попередників, берегти духовний спадок і працювати над розвитком своєї віри.
Вірш вдячності та спогадів, який нагадує нам про важливість віри, родини та спадкування цінностей.
08.10.2023
|
|
|
|
|
Я дякую Тобі мій Боже за жнива
Я дякую Тобі мій Боже за жнива,
Що дав плоди зібрати соковиті,
Всім тим у кого віра є жива,
Хто має на гілках не тільки листя...
Я дякую Тобі Господь за благодать,
За той потік Твого живого Слова,
Що не дає мені у світі цім зів'ять,
І доброго плода воно основа!
Я дякую Тобі мій Боже, за життя,
І що гілля не схне,...
Лиш тільки листя - Вірш на свято подяки - Вірш на свято жнив
1.Лиш тільки листя....плоду ж там не було,
Відразу вирок: всохла назавжди....
О, мій Господь, невже ж вона не чула
Всіх попереджень, що давав завжди?
2.Росла собі, нікому не мішала,
Пишалася красою так собі....
Але, на жаль, тоді вона не знала,
Що тільки плід важливий був Тобі.
3.Бог все їй дав, зросив росою ніжно
І сонечко уд...
А жовтень знову гріє теплим сонцем
А жовтень знову гріє теплим сонцем,
Допоки не прийшов ще листопад.
Знов шелестять берези жовтокосі,
І спогади ведуть мене назад.
Такий же день жовтневий. Тепла осінь.
І ми. Початок спільного життя.
А скільки вже пройти нам довелося,
А скільки мрій зіткало майбуття!
Немов з цеглин,будуємо ми мрію,
Стосунки, затишок, любов, сім&...
Завжди любуюся жнивами — Воістину свята пора
Завжди любуюся жнивами —
Воістину свята пора.
Турбота Господа над нами:
Поля, наповнені добра.
Погладжує липневий вітер
Пшениць чуприну золоту,
А десь вже зібрано в засіки
Зерно добірне на току.
За днями дні проходять грози.
«Чому ж комбайн косить не йде?»
Ще трохи і зерно, як сльози,
На вогку землю о...
ВІРШ НА СВЯТО ЖНИВ... (ДИТЯЧИЙ)
Слава Богу за усе, що маю!
В день подяки Його прославляю!
За любов, за ласку і спасіння,
І за всі Його благословіння!
На свято Жнив прийшов і я,
Зі мною вся моя сім'я!
Подяку Господу складаєм
За всі дари, що нині маєм!
Ми святкуєм нині день подяки,
Хвалим Бога за дари всілякі,
І хоч я така іще маленька,...
Свято жнив
І Бог сказав: нехай земля траву,
Та овочеве дерево народить,
Щоб сіяти насіння - ярину́,
І все за своїм родом плід приносить.
Це день був третій, воно добре є,
Сказав Господь і кожен досі бачить,
Земля нам з того дня все видає,
По роду, як Творець це передбачив.
А в шостий день людину Бог створив,
Щоби вона над ...
Осені бабине літо З вулиці налетить.
Осені бабине літо
З вулиці налетить.
В сад завітають діти,
Будуть айстри цвісти.
Я восени про Бога
Думаю і молюсь,
Дякую за дороги,
Що перейти довелось.
Падає жовте листя…
Господи, слава Тобі!
Клени стоять барвисті,
Рясно в садах плодів.
Олеся Білоус
---
Цей ...
Свято жнив
Жнива!Жнива прийшли! Вже побіліла нива.
Пора збирати стиглий урожай.
Стоїть вже осінь чарівно-мінлива.
Птахи в далекий відлітають край.
Отак і ми: квітуєм, зеленієм,
Надіємося ще вершити труд.
Аж ось уже й волосся побіліло
І вже пора збиратись в вічний путь.
Що сіємо ми на життєвій ниві?
Які збираємо на ній плоди?
Літо відійшло
Якось так швидко літо відлетіло…
Що дивуватися? Прийшла пора…
А як же щиро всіх воно нас гріло!
Така стояла спека і жара!
Що й коники в травичці не свірчали,
І тиша теж пекельною була.
Та ластівки й лелеки відлітали,
А в небі навіть хмарка не пливла.
А літечко цвіло собі і гріло,
І не дощило, бо ж ішли жнива.
То...
ПОДЯКУ ВІДДАТИ УМІТИ НАМ ТРЕБА - Вірш на свято Подяки
Подяку віддати уміти нам треба!
Не тільки за зорі, не тільки за небо.
Але і за біль, за печалі, за сльози,
За те, що у небі бувають і грози.
Подяку віддати уміти нам потрібно
Не лиш за достаток, не тільки за срібло.
Але і за нестачу порою маєтку.
Коли ти тримаєш останню монетку.
Навчитися треба подяку віддати
Не тільки тоді, к...