Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

ЯК ДОБРЕ НАМ! Дуже потужний вірш про жнива і хліб!

Як добре нам... Ми ті, хто пожинає
Те, що колись посіяли батьки.
Не раз про труд їх старці нагадають,
Тоді іще безвусі юнаки.

Батьків в них в тридцять сьомім забирали,
В одній лиш церкві тридцять чоловік.
Наче злочинців, їх всіх розстріляли,
Не признавали віри в новий вік.

У сорокових і у п'ятдесятих
Губився слід батьків на Колимі.
А вдома зграйку діток не піднятих
Жінкам тягнути довелося на собі.

І ті жінки всю віру зберігали,
Любов і вірність в серці берегли.
І спілкування християнські цінували,
І перейняти діти це змогли.

У шістдесятих і у сімдесятих
Ту молодь чисту і святу,
Вважали за«зловмисників заклятих.»
«Ти в Бога віриш? – Не підеш у інститут!».

Та вірили вони! Вони горіли,
Не дивлячись на цей безбожний світ,
Таємно біля річки зібрання робили
І там вступали з Господом в завіт!

Вони горіли і вони бажали,
Щоби духовне те насіння проросло.
В темницях, в таборах такими зоставались,
Божий слуга – то їхнє ремесло...

Хотілось би духовними очами
Сьогодні тих героїв охопить.
І подумки з відкритими серцями,
Хоча б на мить в цей зал зараз впустить.

І друзям всім, сучасникам по вірі
Від імені їх хочеться сказать:
«Настільки вам у величезній мірі
Дана сьогодні Божа благодать!

Дана свобода, віра. А не мали
Колись то ми можливостей таких.
А як тоді трудитись ми бажали,
Багато було задумів благих!

Цінуйте час! Бо не завжди так буде,
О, як багато треба вам успіть!
Нехай ваш труд цей сплячий світ пробудить
І хоч когось–то зможе відігріть!

У сорокових жінки наші ридали,
Коли під пулями падали сини.
В згорівшій хаті дітей колихали
Й молились, щоби не було війни!

І це вони в сльозах благали небо,
Коли від голоду валились з ніг,
Щоб не залишило дітей без хліба,
Щоб у майбутньому буть ситим кожен зміг!

І благоденство ваше на сьогодні –
Це відповідь на їхні молитви.
Це є любов і благодать Господня,
Якою користуєтеся ви!

Прославте же за щедрість оцю Бога
І милості просіть ви у Отця,
Щоб в оцій церкві кожного дорога
Була благословенна до кінця!

Щоб саме те, що серцю дорогим є,
Було те світло Божих вівтарів.
Щоб ви посіяли те, що благим є,
Продовжуючи труд наших батьків!».

---

Цей вірш "ЯК ДОБРЕ НАМ!" висловлює глибоку подяку і вдячність за труд та жертви попередніх поколінь, які вірили та прагнули до вільної віри під час репресій та переслідувань. Він розповідає про важливість віри в Бога та духовного спадкування, які передаються від покоління до покоління.

Вірш акцентує на тому, що віра та відданість Богу допомагали поколінням зберегти свою ідентичність та моральні цінності в найважчі часи. Віра допомагала пережити репресії, голод та інші труднощі.

Важливим елементом вірша є заклик до сучасних поколінь цінувати свободу та благодать, які сьогодні є доступними. Також, вірш надихає молодь продовжувати традиції своїх попередників, берегти духовний спадок і працювати над розвитком своєї віри.

Вірш вдячності та спогадів, який нагадує нам про важливість віри, родини та спадкування цінностей.

08.10.2023

Біблія:

Літо відійшло

Якось так швидко літо відлетіло…
Що дивуватися? Прийшла пора…
А як же щиро всіх воно нас гріло!
Така стояла спека і жара!
Що й коники в травичці не свірчали,
І тиша теж пекельною була.
Та ластівки й лелеки відлітали,
А в небі навіть хмарка не пливла.
А літечко цвіло собі і гріло,
І не дощило, бо ж ішли жнива.
То...

ТОБІ, ГОСПОДЬ, СЕРДЕЧНУ ЩИРУ ВДЯЧНІСТЬ - Вірш на свято Подяки

Тобі, Господь, сердечну щиру вдячність
У цей благословенний день несу...
Пробач, що часом мала необачність
Не оцінити всіх творінь красу.

Прости, коли взяла без благовіння.
Окраєць хліба чи води ковток;
Коли, схиливши з поспіхом коліна,
Я не за все подякувала, Бог...

Твоя любов натхненна і безмежна,...

Осінній славень

Яблука солодкі яблуню укрили,
Золота хлібина сяє на столі –
З Божої любові нива нам вродила.
Дякуємо, Царю, за дари землі!
Дякуємо, Боже, за кавун і диню,
За духмяні груші, сливи, виноград!
Хай Тобі лунає, Господи, хваління,
Що благословив Ти наш город і сад!
Знову кличе поле до роботи стати.
Нам даруй годину вчасно і дощі!

До осенi схиляеться життя

До осенi схиляеться життя,
Торкнеться скронi сива павутина….
А за порогом –вiчне майбуття,
Вже скоро Господа душа зустрiне.

А чи готовий стати перед Ним,
I дати звiт за все життя прожите?
Чи будував на каменi свiй дiм?
Чи увiнчався плодом соковитим?

Для Господа важливий наш...

НА СВЯТО ПОДЯКИ... (ДИТЯЧИЙ)

Неначе дерево росту
Я у Господньому саду,
Мене Він любить, доглядає,
Від зла завжди оберігає.

Підживлює в потрібний час,
Цілющу воду п'ю щораз,
Хорошу подає погоду,
Щоб я приніс багато плоду.

Я прагну щиро у житті
Приносити плоди святі,
Щоб мій Господь завжди втішався,
Дививсь на мене й посміхався.<...

Вітання щирі в Господі Ісусі

Вітання щирі в Господі Ісусі,
З любов'ю й щирістю, благословляєм вас,
Зібрались нині у одному Дусі
Щоб Господа прославити в цей час.

В нелегкий час тепер усі живемо ,
Та попри все з подякою в серцях!
Завжди хвалу Творцю ми віддаємо.
Молитва радості й подяки на устах!

Прекрасну днину маємо сьогодні ,
В Його руках ...

Свято жнив

І Бог сказав: нехай земля траву,
Та овочеве дерево народить,
Щоб сіяти насіння - ярину́,
І все за своїм родом плід приносить.

Це день був третій, воно добре є,
Сказав Господь і кожен досі бачить,
Земля нам з того дня все видає,
По роду, як Творець це передбачив.

А в шостий день людину Бог створив,
Щоби вона над всім запан...

А жнива цьогоріч не такі, як колись

А жнива цьогоріч не такі, як колись -
Хліб в долонях із присмаком диму.
Тут у кожен обпалений колос вплелись
Віра, сльози й молитви незримо.

Хліб святий на столі - як дарунок Творця,
Як життя, з пащі смерті узяте.
Родить наша земля, вся в пекучих рубцях,
Серед болю й страждань плід багатий.

Продирається колос крізь м...

Жнива - Вірш на свято Подяки (Свято Жнив)

Нам щоденно із Гори
Бог дає Свої дари:
То дощем Він поливає,
А то й сонце посилає.
Щоб росло усе доволі
Й на городі і на полі.
Щоб в достатку все ми мали
І зимою не пропали.

***

Буду Господу молитись
І на ниві не лінитись.
Щоб коли прийде по нас
Я готовий був і враз –
Плід чудовий по...

Ми не сіяли жита й пшениці

Ми не сіяли жита й пшениці,
Та, щоб кожен з нас зріс і окріп,
Знову Біблію брали з полиці,
Пропонуючи Божий всім хліб.

Нам природа так рясно зростила
Овочі ці й фруктові сади,
Але живить духовно нас сила,
Що з небесної йде висоти.

Наші роки і дні променисті,
Чисті справи у нас і серця.
Шлем подяки свої пломенисті
...