ТОБІ, ГОСПОДЬ, СЕРДЕЧНУ ЩИРУ ВДЯЧНІСТЬ - Вірш на свято Подяки
Тобі, Господь, сердечну щиру вдячність
У цей благословенний день несу...
Пробач, що часом мала необачність
Не оцінити всіх творінь красу.
Прости, коли взяла без благовіння.
Окраєць хліба чи води ковток;
Коли, схиливши з поспіхом коліна,
Я не за все подякувала, Бог...
Твоя любов натхненна і безмежна,
Всі почуття мої Тобі несу.
Прости, що мала я необережність
Не помічати іноді красу...
А навкруги все створено для мене,
I все говорить про любов Христа:
Весна квітуча, літечко зелене,
І осінь ця барвисто - золота.
I кожний плід напоєний любов'ю,
Вiн пахне небом, сонцем і дощем.
Схиляюсь, Боже, я перед тобою,
Дбайливим Батьком, люблячим Творцем.
За храм рукою зведений Твоєю,
Де ми шукаєм Божого лиця,
Де небо зустрічається з землею
I прославляють Господа серця.
Прославмо ж із глибин наших сердечних
Найкраще, найславніше із
Імен,
Того, хто любить щиро, безконечно...
Благословен Господь! Благословен !
25.09.2023
|
|
|
|
|
Не знаю я, через кого Господь посіяв
Не знаю я, через кого Господь посіяв
Як Він ділянку її серця удобряв.
Та знаю точно–жатву цю мені довірив,
Що не дарма мені той сонях показав.
Ми просиділи іще час в моїй машині,
Я говорила, говорила, як могла...
І річ була зовсім не у тварині,
А про душу, що Богу дуже дорога.
Ми помолились і сиділи, обійнявшись...
Прийми подяку добрий Боже
Прийми подяку добрий Боже
Що знову ранок я зустріла,
І знову я Тебе хвалити можу
Мене Любов Твоя навчила
Щоб за все дякувать Тобі
Що Ти даєш у цім житті.
За безкінечні милості Твої
Я дякую у щирій простоті.
Хвала Тобі за новий день,
Що знову сонечко зійшло над нами,
Пташки співають нам своїх пісень,
Ти нас ...
Ми дякуєм щиро
Ми дякуєм щиро
Творцеві землі
За різні дарунки,
Що в нас на столі.
На землю пролив Він
Рясненькі дощі,
Зростив, утеплив
І дерева й кущі.
Не тільки в городі
І в полі зростив,
А й в лісі дарами
Усіх пригостив.
Тож вдячними будем
Творцеві всього,
Хвалить незабудемо
Завжди Й...
На день Жнив
Ти мій Творець, ти Мій Спаситель
Ти дав усе, й додав, ще до того
Тобі я вдячна за цей рік прожитий
За жнив дозрілий колосок
Ти дав усе; і хліб й до хліба
На поле рясний дощ пролляв
Щоб мала я, та вся моя родина
Усе, що тіло потребує для життя
Жнива - така відповідальная частина
Зібрати з поля й заготовити усе
Щоб потім ...
ОСІНЬ...
Малює осінь фарбами своїми
Пейзажі золотисті, дивні,-
Поволі йду стежками лісовими,-
Стоять дерева, наче у вогні.
Багряно-жовтий колір їм пасує!
Дивують зір прекрасні ці місця,
Природи розкіш всій землі свідкує
Про велич і дива мого Творця!
Все твориво говорить нам про Нього!
Стеблинка кожна, неба голубінь,
Й ...
До Свята жнив
Плоди, плоди… Дарунки милі.
Ми вам радіємо завжди.
Дозріли на осінній ниві
В благословення нам плоди.
Схилив овес туге колосся,
Пшениця в золоті стоїть.
Тамує пам’ять відголосся
Прожитих предками століть.
Чужа орда не топче поле,
І під блакиттю вишини,
Здається: не було ніколи
Ні голоду, ані ві...
Свято жнив
І Бог сказав: нехай земля траву,
Та овочеве дерево народить,
Щоб сіяти насіння - ярину́,
І все за своїм родом плід приносить.
Це день був третій, воно добре є,
Сказав Господь і кожен досі бачить,
Земля нам з того дня все видає,
По роду, як Творець це передбачив.
А в шостий день людину Бог створив,
Щоби вона над ...
ПОДЯКУ ВІДДАТИ УМІТИ НАМ ТРЕБА - Вірш на свято Подяки
Подяку віддати уміти нам треба!
Не тільки за зорі, не тільки за небо.
Але і за біль, за печалі, за сльози,
За те, що у небі бувають і грози.
Подяку віддати уміти нам потрібно
Не лиш за достаток, не тільки за срібло.
Але і за нестачу порою маєтку.
Коли ти тримаєш останню монетку.
Навчитися треба подяку віддати
Не тільки тоді, к...
Що ти посіяв – будеш жати
Що ти посіяв – будеш жати.
Закон простий і важкий водночас.
Як часто ми не хочемо збирати
Плоди з тих зерен, що посіяли в свій час.
Що ти посіяв – будеш жати.
Збереш плоди у десять, двадцять крат.
Усе сповна в житті своєму будеш мати,
До дна ти вип'єш чашу болю й втрат.
Якщо ти сіяв вітер – пожн...
Що посієш, те й пожнеш
Старість підійшла так непомітно:
Зморшками покрилося чоло,
Тіло усе більш стало боліти,
Сил не стало, наче й не було...
Брат Микола довгий час в зібрання
Сам уже не міг, на жаль, піти.
У віконце вигляда ще зрання,
Любить спостереження вести.
Бачить: у його сусіда хвіртка
Вже й не закривається, щораз
Хтось із церкви йде ...









