Що посієш, те й пожнеш
Все, що зустрічається.
Доброго чи злого,
Все розпочинається
З крихітки, з малого.
З крапельки маленької
Злива починається,
Із струмка тоненького
Річка розливається.
З іскри стане полум’я
Метрів сто заввишки.
З літер — слово, речення,
З речень — цілі книжки.
Камінець до камінця —
Виріс дім та вулиця.
Із легкого вітерця
Буря розлютується.
А з образливого слова
Ненависть зрости готова.
Треба дуже пильнувати,
Місця зернам зла не дати.
Добрі зерна засівай.
Буде добрим і врожай.
Обіцяв Господь додати
Тим, хто прагне правду мати.
Що посієш, те й пожнеш,
Якщо зло — його й знайдеш.
А добра твого зернята
Щастя принесуть багато.
Щоб не шкодити душі,
Обережним будь завжди.
Хай росте у серії віра,
І любов, свята та щира.
Благочестя та надія,
Хай душа твоя радіє,
Хай добро росте, росте
Й плід достойний принесе.
25.09.2023
|
|
|
|
|
Лиш тільки листя - Вірш на свято подяки - Вірш на свято жнив
1.Лиш тільки листя....плоду ж там не було,
Відразу вирок: всохла назавжди....
О, мій Господь, невже ж вона не чула
Всіх попереджень, що давав завжди?
2.Росла собі, нікому не мішала,
Пишалася красою так собі....
Але, на жаль, тоді вона не знала,
Що тільки плід важливий був Тобі.
3.Бог все їй дав, зросив росою ніжно
І сонечко уд...
Нашу працю Бог благословив
Нашу працю Бог благословив, –
Урожай якого так чекали,
Як дарунок щедрий із полів,
Ми по Божій милості зібрали.
В багатьох з нас вдячність у серцях
За великі милості Господні.
Хоч, можливо, сіяли в сльозах,
З радістю зібрали ми сьогодні.
Наш Господь із щедрості до нас
<...Із кожним роком, з кожним днем , Подяка в серці все зростає
Із кожним роком, з кожним днем ,
Подяка в серці все зростає .
Господь і сонечком й дощем.
Нас повсякчас благословляє.
І ми сьогодні, у цей час,
Від серця щиро Йому вдячні.
Що милість проявив до нас
Тому несем рядки подячні!
В цей день подяки Господеві,
Йому хвалу за все складаєм.
За дні осінні і жовтневі
...
Що посієш, те й пожнеш
Старість підійшла так непомітно:
Зморшками покрилося чоло,
Тіло усе більш стало боліти,
Сил не стало, наче й не було...
Брат Микола довгий час в зібрання
Сам уже не міг, на жаль, піти.
У віконце вигляда ще зрання,
Любить спостереження вести.
Бачить: у його сусіда хвіртка
Вже й не закривається, щораз
Хтось із церкви йде ...
ПО ВЕЛИКІЙ МИЛОСТІ ТВОЇЙ... - Вірш на свято Подяки
По великій милості Твоїй
Ми сьогодні день Подяки маєм.
Ти до цього часу нас зберіг,
Ти так щедро нас благословляєш!
Вдячністю наповнені серця!
Слів нема таких щоб передати...
Як же сильно любиш Ти нас Бог!
Як можна Тебе не прославляти?
Дякуєм, Господь, ми за життя...
Що над нами небо є прекрасне..
Що ми маєм в нашій сто...
А жнива цьогоріч не такі, як колись
А жнива цьогоріч не такі, як колись -
Хліб в долонях із присмаком диму.
Тут у кожен обпалений колос вплелись
Віра, сльози й молитви незримо.
Хліб святий на столі - як дарунок Творця,
Як життя, з пащі смерті узяте.
Родить наша земля, вся в пекучих рубцях,
Серед болю й страждань плід багатий.
Продирається колос крізь м...
День за днем відходять в забуття
День за днем відходять в забуття
І як за весною тепле літо,
Так на схилах нашого життя
Прийде до нас осінь сумовито.
Завітає осінь в кожен дім
Для когось вона буде жадана
З пригоршнею золотих плодів
Так, як щедрий, добрий гість бажаний.
Знають всі, що сіють на весні,
Влітку ж треба поле обробляти
І якщо трудився ти всі ...
Осінній славень
Яблука солодкі яблуню укрили,
Золота хлібина сяє на столі –
З Божої любові нива нам вродила.
Дякуємо, Царю, за дари землі!
Дякуємо, Боже, за кавун і диню,
За духмяні груші, сливи, виноград!
Хай Тобі лунає, Господи, хваління,
Що благословив Ти наш город і сад!
Знову кличе поле до роботи стати.
Нам даруй годину вчасно і дощі!
Ми не сіяли жита й пшениці, Та, щоб кожен з нас зріс і окріп
Ми не сіяли жита й пшениці,
Та, щоб кожен з нас зріс і окріп,
Знову Біблію брали з полиці,
Пропонуючи Божий всім хліб.
Нам природа так рясно зростила
Овочі ці й фруктові сади,
Але живить духовно нас сила,
Що з небесної йде висоти.
Наші роки і дні променисті,
Чисті справи у нас і серця.
Шлем подяки свої пломени...
Шумить смоква зеленим листям гордо
Шумить смоква зеленим листям гордо.
І пишною верхівкою до неба підіймаючись,
Тріпоче листями і хвалиться собою:
"Я - пишная, зеленая і гарная"
А поряд вже проходячий Ісус,
Плоду шукає, щоби підкріпитись.
І вийшло вмить прокляття з Його уст:
"Не буде хай плоду на ній і листя"
І всохло дерево - ні листя, ні плода.









