День Подяки

Подяка попри все

Цього року осінь в нас сумна,
Не бувало вже давно такої,
Точиться країною війна,
І це зло нам сатана накоїв.

Але Бог чомусь це допустив,
І напевно то ніхто не знає,
Чи таке народ наш заслужив,
Чи Бог на́ми ворога карає.

Та хто в Бога вірою живе,
Тим ніяк не слід панікувати,
Навіть в час, як ворог нападе,
Ми повинні спокій зберігати.

Спокій - від упевненості в тім,
Що ми твердо стоїмо́ у вірі,

Жнива, жнива - чому вас так чекають?

Жнива, жнива - чому вас так чекають?
Бентежить душу таємничий зміст,
Ви між реальністю й бажанням міст,
І на майбутнє ви надії міць.
Але що сіють, те і пожинають.

Жнива, жнива - кінець а не початок,
Триває проти Бога боротьба,
Жага людей до істини, слаба,
І бур'янами заросли хліба.
І от женці - готові ниву жати!

Жнива, жнива - початок не кінець
Для тих хто не воює проти Бога,
І прийняли Ісуса допомогу,
Щоб в царство Господа знайти д...

Якщо ми справді Божі діти,
То знаємо, що свято жнив,
Іще в Старому заповіті,
Бог відзначати повелів.

Щоб ми плоди своєї праці,
До дому Божого неслИ,
І на колінах у подяці,
Хвалу Творцеві віддалИ.

А бути вдячними потрібно,
Не тільки за врожайний рік,
А і за все нам необхідне
Що Бог давав, і нас беріг.

Що дав можливість працювати,
Ходити, бачити цей світ,
За те, що помагав долати,

До Свята жнив

Плоди, плоди… Дарунки милі.
Ми вам радіємо завжди.
Дозріли на осінній ниві
В благословення нам плоди. Схилив овес туге колосся,
Пшениця в золоті стоїть.
Тамує пам’ять відголосся
Прожитих предками століть. Чужа орда не топче поле,
І під блакиттю вишини,
Здається: не було ніколи
Ні голоду, ані війни. Розносить осінь подарунки
Так щедро по усій землі —
Краси нежданої лаштунки
У кожнім витворі її: І винограду стиглі грона,<...

Літо відійшло

Якось так швидко літо відлетіло…
Що дивуватися? Прийшла пора…
А як же щиро всіх воно нас гріло!
Така стояла спека і жара!
Що й коники в травичці не свірчали,
І тиша теж пекельною була.
Та ластівки й лелеки відлітали,
А в небі навіть хмарка не пливла.
А літечко цвіло собі і гріло,
І не дощило, бо ж ішли жнива.
Тож хліборобам добре догодило,
В покосах сохла скошена трава…
Всі люди врожаї свої збирали,
Щоб перезимувати люті дні&hellip...

На день Жнив

Ти мій Творець, ти Мій Спаситель
Ти дав усе, й додав, ще до того
Тобі я вдячна за цей рік прожитий
За жнив дозрілий колосок Ти дав усе; і хліб й до хліба
На поле рясний дощ пролляв
Щоб мала я, та вся моя родина
Усе, що тіло потребує для життя Жнива - така відповідальная частина
Зібрати з поля й заготовити усе
Щоб потім взимку нагодована була родина
Й ніхто немав потреби, бо все є
Жнива....Жнива бувають різні
І добре коли є, ще Божа благодать
Бо коли її не буде, &nb...

Дозволь подякувати, Боже

Дозволь подякувати, Боже,
за всі милості, що маєм,
що нас нічого не тривожить,
бо Ти над нами пробуваєш. Я дякую, Господь, за ранок,
Що знов від сну нас пробудив.
За прохолодний, тихий ще один
світанок.
Яким прекрасним Ти його зробив... Життя ще день нам дарував,
і допоміг сюди прийти.
Нову можливість дав
Тобі подяку принести. Дякую, що бачити я можу,
і різновиди звуків чути.
Що ногами своїми я ходжу,
і що здорові в мене руки. Дякую, Господь, також за м...

Із кожним роком, з кожним днем , Подяка в серці все зростає .

Із кожним роком, з кожним днем ,
Подяка в серці все зростає .
Господь і сонечком й дощем.
Нас повсякчас благословляє. І ми сьогодні, у цей час,
Від серця щиро Йому вдячні.
Що милість проявив до нас
Тому несем рядки подячні! В цей день подяки Господеві,
Йому хвалу за все складаєм.
За дні осінні і жовтневі
Що все в руках Своїх тримає! Що ми старанно можем вчитись,
На Буковині мир царить!
А ми будемо ще молитись,
Щоб Україну .....

День за днем відходять в забуття

День за днем відходять в забуття
І як за весною тепле літо,
Так на схилах нашого життя
Прийде до нас осінь сумовито. Завітає осінь в кожен дім
Для когось вона буде жадана
З пригоршнею золотих плодів
Так, як щедрий, добрий гість бажаний. Знають всі, що сіють на весні,
Влітку ж треба поле обробляти
І якщо трудився ти всі дні
Матимеш, що восени зібрати. Осінь прослідкує всі труди,
Що ми сіяли, чи добре, чи погане
Літо юності відійде «в нікуди»
Золотиста осінь жнив настане. ...

Свято жнив

І Бог сказав: нехай земля траву,
Та овочеве дерево народить,
Щоб сіяти насіння - ярину́,
І все за своїм родом плід приносить. Це день був третій, воно добре є,
Сказав Господь і кожен досі бачить,
Земля нам з того дня все видає,
По роду, як Творець це передбачив. А в шостий день людину Бог створив,
Щоби вона над всім запанувала,
Її в раю в Едені осадив,
І щедро їй земля плоди давала. Отак Господь людину полюбив,
Що землю Він зробив для неї раєм,
І хоч А...

На день подяки!

Сьогодні день подяки і хвали,
За плід, що нам земля вродила,
За фрукти гарні, овочі рясні
Господня благодать всім наділила. За сонечко, що гріло сяйвом з неба,
За дощик проливний, за кожний день,
За все нам Богу дякувати треба,
І за пташиний спів пісень. За квіточку пахучу в чистім полі,
Колосся золотисте на стеблі,
Що маєм вдосталь хліба, солі,
Достаток є на нашому столі. Для спрагненого чисте джерело,
Господь дарує всім без плати,
І за повітря, що вдихаємо, тепло,
Хвалу ...

А жовтень знову гріє теплим сонцем

А жовтень знову гріє теплим сонцем,
Допоки не прийшов ще листопад.
Знов шелестять берези жовтокосі,
І спогади ведуть мене назад. Такий же день жовтневий. Тепла осінь.
І ми. Початок спільного життя.
А скільки вже пройти нам довелося,
А скільки мрій зіткало майбуття! Немов з цеглин,будуємо ми мрію,
Стосунки, затишок, любов, сім'ю...
І крізь роки я зберегти зумію
Слова важливі: " Я тебе люблю!" Крізь завірюху днів, дощі і холод,
Крізь лютий час життєвих хуртовин,

Сьогодні, Господь, ми зібрались

Сьогодні, Господь, ми зібрались,
Щоб скласти подяку Тобі,
Бо дбаєш за нас Ти щоденно
І мир посилаєш душі. Ісус! Ти мій добрий порадник,
На Тебе завжди покладаюсь.
Ти сповнив мене Святим Духом,
Яким і тепер утішаюсь. Ти дав нам й для тіла плоди.
За це все подяку приношу тобі.
За сонце, за місяць, за зорі ясні,
За радість спасіння моєї душі. ###22.06.2023

Ми не сіяли жита й пшениці

Ми не сіяли жита й пшениці,
Та, щоб кожен з нас зріс і окріп,
Знову Біблію брали з полиці,
Пропонуючи Божий всім хліб. Нам природа так рясно зростила
Овочі ці й фруктові сади,
Але живить духовно нас сила,
Що з небесної йде висоти. Наші роки і дні променисті,
Чисті справи у нас і серця.
Шлем подяки свої пломенисті
За велику ту милість Творця! Що потрібно в цей день? Будьмо дружні!
Переможемо світлом пітьму.
В спілці з Богом – ми сильні і мужні,
...

Ми дякуєм щиро

Ми дякуєм щиро
Творцеві землі
За різні дарунки,
Що в нас на столі. На землю пролив Він
Рясненькі дощі,
Зростив, утеплив
І дерева й кущі. Не тільки в городі
І в полі зростив,
А й в лісі дарами
Усіх пригостив. Тож вдячними будем
Творцеві всього,
Хвалить незабудемо
Завжди Його. ###22.06.2023

Жнива бувають різні

Жнива бувають різні.
Як грози літом грізні,
То все буяє рясно,
І так росте прекрасно. А як дощу немає,
То поле засихає,
Врожай той невеликий,
Та Бог про нас подбає. Він нас не лишить в горі,
Поможе в кожну пору,
Бог дасть нам хліб щоденний,
Не будем ми нужденні. Та ми повинні знати,
Що й нам треба давати,
Із бідним поділитись,
Ніколи не скупитись. ###22.06.2023

Жнива бувають різні.

Жнива бувають різні.
Як грози літом грізні,
То все буяє рясно,
І так росте прекрасно. А як дощу немає,
То поле засихає,
Врожай той невеликий,
Та Бог про нас подбає. Він нас не лишить в горі,
Поможе в кожну пору,
Бог дасть нам хліб щоденний,
Не будем ми нужденні. Та ми повинні знати,
Що й нам треба давати,
Із бідним поділитись,
Ніколи не скупитись.

ЖНИВА

Поля безкраї рідної країни -
Тут колосяться щедрі врожаї.
На них працюють трударі невпинно,
Щоб хліб пишнів на нашому столі.

Хліба врожаєм щедро налилися:
Вагомий колос гнеться до землі.
На днях рясні жнива розпочалися,
Врожай збирають сільські трударі.

Гудуть комбайни на полях невпинно,
Спішать збирати щедрий урожай.
Та щоб дощі хліба не намочили,
Щоб був багатший украінський коровай.

Уміло комбайнери на ланах працюють,
Упевнено взяли штурвал до рук.<...

Плоди, плоди… Дарунки милі

Плоди, плоди… Дарунки милі.
Ми вам радіємо завжди.
Дозріли на осінній ниві
В благословення нам плоди. Схилив овес туге колосся,
Пшениця в золоті стоїть.
Тамує пам’ять відголосся
Прожитих предками століть. Чужа орда не топче поле,
І під блакиттю вишини,
Здається: не було ніколи
Ні голоду, ані війни. Розносить осінь подарунки
Так щедро по усій землі —
Краси нежданої лаштунки
У кожнім витворі її: І винограду стиглі грона,
І яблук зорі в холодку,
Калина хилиться червона<...

Вірші на Жатву