Подяка попри все
Цього року осінь в нас сумна,
Не бувало вже давно такої,
Точиться країною війна,
І це зло нам сатана накоїв.
Але Бог чомусь це допустив,
І напевно то ніхто не знає,
Чи таке народ наш заслужив,
Чи Бог на́ми ворога карає.
Та хто в Бога вірою живе,
Тим ніяк не слід панікувати,
Навіть в час, як ворог нападе,
Ми повинні спокій зберігати.
Спокій - від упевненості в тім,
Що ми твердо стоїмо́ у вірі,
І що Бог на нашій стороні,
Й виправдає всі наші надії.
Й навіть, якщо б сталася біда -
Бог не дав врожа́ю землеробам,
І сади б не принесли́ плода́,
І не стало б у хлівах худоби.
То й в таких обставинах складних,
Не впадемо в розпач і тужіння,
Але будем тішитися тим,
Що Господь, Бог нашого спасіння.
Та й до того ж, скаржитись нам гріх,
В цю лиху годину для країни,
Бо поживи вистачить на всіх,
І подяка наша Богу лине:
За турботу, дощ, за врожаї́,
А ще молимось за нашу долю:
Господи країну збережи,
І даруй нам єдність, мир і волю.
04.09.2023
|
|
|
|
Схилилося колосся до землі, А в небі вже кружляють журавлі
Схилилося колосся до землі,
А в небі вже кружляють журавлі,
Жнива і близький птахів переліт
Нагадують: життя - коротка мить.
Земні роки, як річечка збіжать,
Земні роки словами не здержать,
Біліють колосом вже дні твої,
А у душі змовкають солов’ї.
Чи думав ти: життя пройде, як день,
Чи думав ти, що є земля пісень,
...
ЖНИВА
Поля безкраї рідної країни -
Тут колосяться щедрі врожаї.
На них працюють трударі невпинно,
Щоб хліб пишнів на нашому столі.
Хліба врожаєм щедро налилися:
Вагомий колос гнеться до землі.
На днях рясні жнива розпочалися,
Врожай збирають сільські трударі.
Гудуть комбайни на полях невпинно,
Спішать збирати щедрий урожай.
Та ...
Лиш тільки листя - Вірш на свято подяки - Вірш на свято жнив
1.Лиш тільки листя....плоду ж там не було,
Відразу вирок: всохла назавжди....
О, мій Господь, невже ж вона не чула
Всіх попереджень, що давав завжди?
2.Росла собі, нікому не мішала,
Пишалася красою так собі....
Але, на жаль, тоді вона не знала,
Що тільки плід важливий був Тобі.
3.Бог все їй дав, зросив росою ніжно
І сонечко уд...
Плоди - Вірші на Жатву (Свято Жнив)
Коли буяє зеленню весна,
Ласкаве сонце золотавить віти,
Що потопають в ніжних білих квітах,
Здається, буде кожна з них рясна
Плодами стиглими по осені важніти.
Так ваблят...
Ми сьогодні святкуєм жнива, Радісна пісня у серці луна
Ми сьогодні святкуєм жнива,
Радісна пісня у серці луна.
Вже майже зібрали увесь урожай-
Тож Богу подяку мій друже віддай.
Хоча і важким рік цей був
Морально і душевно,
Та ми і досі ще живі
По милості Твоїй напевно.
Горіли стиглії жита
Багряним полум'ям у полі,
Здавалося б усе йде до кінця,
Та ми живі по Божій волі....
ОСІНЬ...🍁🍂 - Вірш на свято Жнив
Малює осінь фарбами своїми
Пейзажі золотисті, дивні,-
Поволі йду стежками лісовими,-
Стоять дерева, наче у вогні.
Багряно-жовтий колір їм пасує!
Дивують зір прекрасні ці місця,
Природи розкіш всій землі свідкує
Про велич і дива мого Творця!
Все твориво говорить нам про Нього!
Стеблинка кожна, неба голубінь,
Й проміння я...
Плоди, плоди… Дарунки милі
Плоди, плоди… Дарунки милі.
Ми вам радіємо завжди.
Дозріли на осінній ниві
В благословення нам плоди.
Схилив овес туге колосся,
Пшениця в золоті стоїть.
Тамує пам’ять відголосся
Прожитих предками століть.
Чужа орда не топче поле,
І під блакиттю вишини,
Здається: не було ніколи
Ні голоду, ані війни.
Розносить...
Я дякую Тобі мій Боже за жнива
Я дякую Тобі мій Боже за жнива,
Що дав плоди зібрати соковиті,
Всім тим у кого віра є жива,
Хто має на гілках не тільки листя...
Я дякую Тобі Господь за благодать,
За той потік Твого живого Слова,
Що не дає мені у світі цім зів'ять,
І доброго плода воно основа!
Я дякую Тобі мій Боже, за життя,
І що гілля не схне,...
Милість Всевишнього Бога до нас так багата
Милість Всевишнього Бога до нас так багата,
Щедрість Творця до людини не має межі.
Маємо радість сьогодні великого свята:
Дивні, налиті плоди — Божий дар від землі.
Ще на початку Бог сіяння сам встановив,
З давніх далеких часів так ведеться людьми.
Землю примножити плід сам Господь наділив,
Будемо ж вдячні від серця Всевишньому ми.<...
Що посієш, те й пожнеш
Старість підійшла так непомітно:
Зморшками покрилося чоло,
Тіло усе більш стало боліти,
Сил не стало, наче й не було...
Брат Микола довгий час в зібрання
Сам уже не міг, на жаль, піти.
У віконце вигляда ще зрання,
Любить спостереження вести.
Бачить: у його сусіда хвіртка
Вже й не закривається, щораз
Хтось із церкви йде ...