За столом із Патріархами: Телятко для гостей

Те, чого ми не знаємо, часто лякає нас і не викликає довіри, подібно до того іноземця, що стукає у двері. Лише серце і розум, навчені слухати і бути гостинними, бачать в обличчях чужинців насамперед добро, яке вони несуть, і надають значення найперше тому, що їх об’єднує, перш ніж зауважити те, що їх, на жаль, розділяє. Саме у цій відкритості треба творити свій стиль життя, з радістю ділитися всім тим, що маємо доброго і гарного. У цьому Бог Себе об’являє, тут приходять і продовжують нас дивувати добрі новини.

Гуляш із телятини, з майораном і гарбузом

І явився йому Господь біля діброви Мамре, коли він сидів при вході в намет [свій], під час спеки денної. Він звів очі свої і глянув, і ось, три мужі стоять навпроти нього. Побачивши, він побіг назустріч їм від входу в намет [свій] і поклонився до землі, і сказав: Владико! якщо я знайшов благовоління перед очима Твоїми, не пройди мимо раба Твого; і принесуть трохи води, й омиють ноги ваші; і відпочинете під цим деревом, а я принесу хліба, і ви підкріпите серця ваші; потім підіть [у путь свою]; тому що ви йдете мимо раба вашого. Вони сказали: зроби так, як говориш. І поспішив Авраам в намет до Сарри і сказав [їй]: скоріше заміси три сати кращого борошна і зроби прісні хліби. І побіг Авраам до стада, і взяв теля ніжне і гарне, і дав слузі, і той поспішив приготувати його. І взяв олії і молока і теля приготоване, і поставив перед ними, а сам стояв біля них під деревом. І вони їли. (Бут. 18:1-8)

Складники:

• 800 г. порізаного телячого м’яса
• 500 г. порізаного на шматки гарбуза
• 2 цибулини
• 1 порей
• 2 зубці часнику
• 1 л. м’ясного бульйону
• 1/2 л. червоного сухого вина
• 100 мл. оливкової олії extra vergine
• 1 чайна ложка майорану

У великій сковорідці підсмажити в олії дрібно порізані цибулю, часник і порей. Коли зелень набуде золотистого кольору, додати м’ясо і трохи присмажити його. Посолити і додати майоран, залити бульйоном та вином і довести до кипіння. Відразу зменшити вогонь і залишити м’ясо кипіти на малесенькому вогні приблизно годину, стежачи, щоби рідина занадто не википала і, якщо необхідно, доливати гарячу воду. Потім додати порізаний гарбуз і залишити кипіти ще 30 хв., доки гарбуз добре не звариться.

Три особи – один Господь

Авраам приймає у своєму наметі трьох таємничих осіб. Після обіду потрохи зав’язується розмова, понад усе з одним із гостей, котрий щораз ясніше набуває подоби самого Бога. Саме тому у перші віки після Христа трьох осіб, що поступово віддають першість одному з них, розглядали як прообраз одного і троїчного Бога, яким Його сповідують християни.

Євреї і віра в єдиного Бога

Загалом вважається, що юдаїзм відрізняється від релігій Близького Сходу своєю вірою в одного Бога (монотеїзм), а не у багатьох богів (політеїзм). Монотеїзм Ізраїлю є плодом довгого шляху знайомства. Для первісної ментальності ізраїльтян фактично філософське і богословське твердження «є один Бог» не мало великого значення до того часу, доки їх не зацікавила доля інших народів: чи будуть вони спасенні, а чи втрачені? Сама ідея загробного життя не висвітлена у древніх біблійних текстах, і навіть Ісусові у час Його земного перебування траплялося зустрічати євреїв, котрі не вірили у вічне життя.

Древній Ізраїль не робить універсальних заяв, призначених для інших народів, але перебуває в контексті досвіду, котрий із плином часу стає зрілішим: досвід Господа великого, сильного, союзника Свого народу. Його, можливо, ще не сприймали як Бога, єдиного для всіх, але вважали, без сумніву, «нашим» Богом. Коли євреї почали мислити в інший спосіб? Під час жахливого досвіду вигнання у неволю, контакту з народами Вавилону, які поклонялися численним богам, але в повсякденному житті шукали того самого: справедливості, добробуту, спокою і безсмертя. Крок за кроком Ізраїль переконується у тому, що «наш Бог» є єдиним Господом світу й історії, творцем усіх речей і повелителем усіх народів.

Ще одне телятко для святкування

Про телятину як про їжу для святкування говоритиме Ісус у притчі Про блудного сина, або ж, як її також називають, Про милосердного батька (див. Лк. 15:11-32). Власне один із цих синів, котрого називають «блудним сином» (тобто щедрим і марнотратним), повертається до батьківського дому після того, як покинув його і розтратив усе добро, що отримав від батька. Батько ж замість того, аби заслужено покарати сина, наказує заколоти вгодоване теля і відсвяткувати повернення юнака в сім’ю, яку він перед тим зі зневагою покинув. Цей незаслужений жест прощення розпалює гнів старшого сина, котрий не сприймає милосердного жесту батька.

Тушкована яловичина з оливками

Складники:

• 1 кг. яловичої вирізки
• 3 столові ложки оливкової олії extra vergine
• 1 середній за розміром корінь селери
• 200 мл. сухого червоного вина
• 200 г. оливок
• 1 столова ложка орегано (материнки)
• 1 столова ложка порізаної зелені петрушки
• 1 л. води
• сіль

Розігріти олію в глибокій сковорідці і покласти туди м’ясо, порізавши його перед тим на великі шматки. Додати оливки без кісточок, грубо нарізану селеру й орегано. Залишити на вогні приблизно на 5 хвилин. Долити воду й вино, довести до кипіння, зменшити вогонь і залишити на ньому приблизно на 1 годину, доки м’ясо не стане м’яким. Посипати порізаною петрушкою і подавати на стіл.

Харчування євреїв

Побутує думка, що єврейський термін «кошер» означає «чистий». Всупереч цьому, слово «чистий» Біблія зараховує до богослужбового середовища (молитва чи жертвоприношення у храмі). Кошер, натомість, означає «гідний», «відповідний» і стосується найперше правил щодо вживання їжі. Багато норм стосуються, наприклад, забою тварин, щоб зробити це в такий спосіб, аби у м’ясі не залишалося крові (в іншому випадку можна було б дожитися до вживання в їжу того, що вважаємо носієм життя). Найбільше підійде м’ясо тварин, які мають розділене копито (баран, бик), і риб, які мають плавники і луску. З цієї причини зі споживання виключені кролі, коні, ракоподібні і понад усе – свині, найбільш негідні тварини. Як реакція на певні поганські практики аж три рази П’ятикнижжя забороняє варити козеня в молоці його матері (пор. Вих. 23:19; 34:26; Вт. 14:21), що передбачає заборону поєднувати м’ясо і молоко. Наслідком цього є те, що тут неможливо завершувати вечерю шматочком сиру, на відміну від італійського звичаю, за столом в ортодоксальних єврейських родин, хіба на випадок, якщо подавати лише вегетаріанські страви.

Не лише вегетаріанська дієта

Єврейські релігійні погляди не мають нічого спільного з вегетаріанством. Як стверджує книга Буття: «Все, що рухається й живе, буде вам на їжу: так, як дав Я вам усі зелені рослини» (пор. Бут. 9:3).

Що ж стосується християнства, можемо згадати звичай їсти ягня на Паску чи взагалі м’ясо, рибу, сир, овочі, хліб і макаронні вироби. Єдина заборона стосується утримання від вживання м’яса у певні періоди року (Пасхальний піст) чи у певні дні тижня (п’ятниця).