За столом із Патріархами: Хліб для початку

Пустельний хліб

Коли він повертався після поразки Кедорлаомера і царів, що були з ним, цар Содомський вийшов йому назустріч у долину Шаве, що нині долина царська; і Мелхиседек, цар Салимський, виніс хліб і вино, – він був священик Бога Всевишнього, – і благословив його, і сказав: благословенний Аврам від Бога Всевишнього, Владики неба і землі; і благословенний Бог Всевишній, Який віддав ворогів твоїх у руки твої. [Аврам] дав йому десяту частину з усього. (Бут. 14:17-20)

Складники:

• 500 г. борошна
• 200 мл. теплої води
• 3 столові ложки молока
• ½ чайної ложки солі дрібного помелу
• ½ чайної ложки меленого кмину
• 20-25 г. масла

Змішати борошно, сіль і кмин. Потрохи додавати воду і молоко та перемішувати, доки не отримаємо м’яке, еластичне й однорідне тісто. Накрити вологим рушником і дати вистоятися в теплому місці приблизно 30 хв.

Взяти тісто і розділити його на 8-10 заокруглених шматків. Після того, як їх злегка обкачали в муці, злегка розплескати рукою, розкачати качалкою на тонкі коржі.

Розігріти, але не розжарювати, велику сковорідку і пекти на ній коржі, перевертаючи їх, як тільки почнуть набувати кольору і почнуть формуватися пухирі. Спечені хлібні коржі можна впродовж кількох секунд опалити на відкритому вогні (тримаючи їх на виделці) для того, щоби вони були пухкіші. Щоб надати хлібові ще приємнішого смаку, можна додати до тіста ложку олії або ж 20-25 г. розтопленого масла.

Особливий знак

Наші предки колись витискали на поверхні приготованих до випікання коржів знак хреста. У такий спосіб хліб ніби мав на собі Боже благословення, власне те, котре Мелхиседек уділяє Аврааму, даючи йому хліб і вино.

Місто Мелхиседека

Книга Буття стверджує, що Мелхиседек є таємничим царем Салему, місцевості, яку за співзвучністю часом ідентифікують з Єрусалимом. Християни не можуть не пам’ятати, що власне у святому місті Єрусалимі Ісус благословив хліб і вино, щоби залишити постійний знак Своєї присутності.

Масло в Біблії

Хтось може здивуватися, знайшовши масло серед біблійних гастрономічних складників. Але вже у книзі Приповідок згадано, що якщо збивати молоко, то можна таким чином відділити вершки (див. Прип. 30:33). На цьому принципі базується дія маслобійки, особливої ємкості для отримання масла, яку в біблійну епоху виготовляли зі шкури кози (бурдюк) або ж із гарбуза. Навіть у наш час бедуїни обробляють молоко, котре не споживають свіжим, і отримують із нього певний вид масла, яке називають самнех. Воно смачніше за наше масло і може, за дотримання відповідних умов, зберігатися навіть упродовж року.

Білий дріжджовий хліб

Вчені вважають, що дріжджувати хліб почали, найімовірніше, в Єгипті. Це відбулося внаслідок спостереження за природним бродінням замішаного тіста, залишеного в теплі.

Правдоподібно також, що дріжджовим був і хліб на столі фараона, згаданий у сні головного пекаря, про що розповідає книга Буття (див. Бут. 40:5-23). Природно, що в античності не існувало дріжджів, які ми сьогодні дуже широко вживаємо (навіть у рецепті, який тут подаємо), але, натомість, використовували частинку тіста, що забродило попередніми днями, котру змішували з новим тістом.

Складники:

• 500 г. борошна
• 250 мл. теплої води
• 30 г. свіжих дріжджів
• 1 столова ложка оливкової олії extra vergine
• 1 чайна ложка солі
• 1 чайна ложка меду (якщо бажаєте отримати солодкий різновид хліба)

Розчинити дріжджі у 100 мл теплої води (додати меду, якщо бажаєте отримати солодкий хліб). Зачекати 10 хвилин, доки дріжджі набрякнуть. Тим часом змішати у великій мисці борошно і сіль. Додати до борошна набряклі дріжджі, олію і потрохи долити воду, що залишилася. Вимішувати тісто аж до отримання однорідної, компактної й еластичної маси.

Змастити тісто олією, накрити рушником і залишити настоюватися у теплому місці, аж доки воно не збільшиться в об’ємі приблизно вдвічі (ймовірно, що для цього знадобиться не менше години).

Розділити тісто на 8-10 частин і розкачати їх качалкою до отримання достатньо тонких коржів, котрі треба буде викласти у деко, попередньо змащене олією. Залишити їх киснути ще на півгодини. Потім запікати при 220°С приблизно 8-10 хвилин. Найкраще смакують гарячими. Можна начинити начинкою на власний вибір.

Йосиф – надзвичайний біблійний персонаж

«Той чоловік», як каже про нього Яків, запрошуючи своїх синів до Єгипту. Бо ніхто ще не знав, що управителем Єгипту, правою рукою фараона був колишній їхній в’язень, син Якова і брат його синів, той, кого брати продали через заздрість (Яків надавав йому перевагу перед іншими своїми синами і коли йому сказали, що Йо­сиф загинув, розтерзаний левом, той мало не помер від горя). Йосиф, попри те, що його продали власні брати, здатний пробачити їм і врятувати від голоду. Він є прообразом Ісуса Христа, Якого зрадили і покинули апостоли і Який на хресті пробачить ворогам і подарує спасіння від гріха та смерті. Історія Йосифа описана в книзі Буття, у розділах 37-50.

Йосиф тлумачить сни

Хліб набуває важливості також на завершення епохи Патріархів, в історії, повній несподіваних поворотів у житті Йосифа. Брати продали його через заздрість, і він опиняється в єгипетській тюрмі внаслідок несправедливих обвинувачень. Тут йому здається вповні скористатися даром, котрий він отримав ще хлопчиком: здатністю тлумачити сни. Спочатку Йосиф допоможе двом фараоновим придворним посадовцям, потім – самому фараонові, котрий призначить його своїм найближчим співпрацівником в управлінні країною. Коли Йосиф уже стає вагомим персонажем, тут говориться про іншу їжу, пов’язану з його особою. У Біблії сни мають велике значення: вони є одним із засобів, за допомогою якого може проявитися Божа воля.

Сон пекаря

Йосиф у тюрмі зустрічає фараонових виночерпія і пекаря. Обом їм приснилися дивні сни, і юному Йосифові вдається витлумачити їх. Для виночерпія він проголошує позитивну розв’язку; для пекаря, натомість, білі хлібини, які він тримає на голові, вказують на дні, що залишилися до його смертного вироку (див. Бут. 40:5-8; 16-19).

Основна їжа

Хліб у великій пошані не лише серед християн та юдеїв. Численні культури, за винятком східних, у яких переважає рис, а також різноманітні релігійні традиції надають важливості цьому продукту. Саме тому в жодній релігії нема заборони на вживання хліба як такого. Є лише заборона на споживання дріжджового хліба у визначені періоди року.