Марія – мати в складних обставинах

Марія вважається дбайливою досконалою матір’ю. Вона прихильно ставиться до своєї вагітності, навіть якщо її не планувала. Вона супроводжує свого Сина до самого кінця, до гіркого кінця. Вона навіть стоїть під Його хрестом, коли Він помирає. Образ молодої матері, яка тримає немовля за руку, центральний символ материнської любові, аж до уявлень як «П’єта», матері, яка обнімає мертвого сина, є символами материнської любові та материнських страждань.

Коли ми повернемося до біблійної історії, то Марія – насамперед, молода жінка, яка вагітна не в шлюбі. У Євангелії від Матвія цілий родовід Ісуса походить від Йосипа, але, за словами Матвія, вона завагітніла «перш, ніж зійшлися вони». А в євангеліста Луки сама Марія запитує, як може мати дитину, коли «мужа не знає». Однак Лука говорить про те, що Йосип пішов до Віфлеєму з Марією, зарученою своєю, що була вагітна.

Що це означає? Протягом століть виникало багато питань. Для мене, для моєї віри це є другорядним. Бог воскресив Ісуса з мертвих – ось те, що є основою християнської віри! Ісус народився від молодої жінки Марії. Матвій цитує в уривку, який так часто називають (1:23) грецьким перекладом пророцтва пророка Ісаї (7:14), використовуючи грецьке слово «діва» (партенос). В оригінальному тексті Ісаї, згадується слово «альма», єврейський термін – «молода жінка». У найдавніших даних Нового Заповіту немає розмови про дівицтво. Очевидно, що ідея, у фізичному розумінні, була чужою для єврейського світу віри, а в грецькому і єгипетському середовищі належала до багатьох героїчних епосів.

Підтвердження тілесної невинності переноситься на образ жінки, яка на біблійному рівні так і недоведена. «Гріховній Єві» протистоїть «свята Марія». Ціла історія сексуальної ворожнечі та гніту ґрунтувалася на неправильному розумінні дівицтва. Біблійна сексуальність – це не гріх, а дар від Бога, але стає гріхом, коли інші втрачають свою гідність або безвідповідально торгують собою.

Марія – молода жінка, яка з волі Божої стала Матір’ю Сина Божого. Чи не можемо ми залишити це як таємницю віри? Вона – молода жінка, яка була незайманою, настільки вона була відкрита Богові, Божому Святому Духові. Йдеться про довіру до Його дій. З точки зору віри це не має нічого спільного із незайманістю в деяких культурах.

Марія може бути втіхою для матерів, які народили дитину в дуже непростих умовах. У західному суспільстві сьогодні вже не є драмою бути незаміжньою та вагітною, і дітям не дають клейма незаконнонародженого. Для жінок, безумовно, є величезним полегшенням та підтримкою, коли чують: ми раді за тебе, замість, ми зневажаємо тебе, ми принижуємо тебе! Скільки образ та гірких переживань пережили незаміжні вагітні жінки. Яке приниження пережило багато дітей, бо їхні батьки не були одружені! Як багато вагітностей передчасно закінчувалися через страх перед цим клеймом. А в скількох країнах світу це все ще є сьогодні актуальним! Однак, для жінок сьогодні в цій країні непросто йти своїм шляхом без батька дитини, яку вони народили. Жінці доводиться все життя переключатися на дитину, вона не може погодитися з тим, що чоловік, з яким вона була, якого вона любить, який так чи інакше є батьком її дитини, не біля неї. У сучасній Німеччині це іменується, як «мати-одиначка». І навіть якщо така ситуація вже є нормальною, це не полегшує ситуацію. Бути самотньою мамою – це ризик бідності в Німеччині. Як гірко матері усвідомлювати, що вона не може запропонувати власній дитині того, що дозволяють інші батьки. Важко уявити радість вагітності, якщо батько дитини, оточення, сім’я не підтримують жінку. Виховувати дитину без належних фінансових ресурсів є сьогодні тягарем. У Німеччині сьогодні кожна шоста дитина виростає в бідності. Це є гірким випробуванням для матерів: я хотіла би придбати йому джинси, які він хоче; дістати ляльку, якої вона так прагне… Для матері гірко, коли бідність формує дитинство її дитини.

Якщо ми подивимося на хід біблійної розповіді про Марію, то, очевидно, Йосип був правдиво відданим батьком. Лука повідомляє, що він був присутнім у стайні при народженні. Це дивовижно. Історично, це нове явище, коли батьки присутні при народженні своїх дітей.

Звичайно, перебування при народженні дитини в клініці Німеччини – це легше завдання, ніж це було в стайні в Ізраїлі 2000 років тому, без акушерки, без лікаря! А потім, за словами Матвія, Йосип втікає до Єгипту з дитиною та його матір’ю незадовго після народження, щоб захистити дитятко від погромів царя Ірода.

Йосип є дуже зразковим батьком для такої Дитини. Який біль викликає в нього 12-річний Ісус, залишившись в Єрусалимі. Батьки Його шукали і знайшли в храмі, розповідає Євангеліє (Лк. 2:41). Після цих подій про Йосипа, як батька, більше не згадується. Про Марію, як матір, мова йде аж до кінця. Вона повинна жити з тим, що її Син народився на світ у поганих (бідних) умовах.

В останніх дискусіях ясла стали майже символічним місцем нехтування, близьким до твердження про відсутність материнської любові, покладеної на «таке» ліжечко. Але це неправильно зрозумілий образ матері та зневага до тих, хто виховує дитину. Якщо ми подивимось на вертеп в історії народження Ісуса, у різдвяному оповіданні Луки, то тут, безумовно, присутня ознака бідності: ні колиски, ні ліжка. Але ліжечко також є символом любові і безпеки. Марія та Йосип роблять все, що можуть для цієї дитини, якою би складною не була ситуація. Ми бажаємо кожній дитині, яка народилася в бідності, таких батьків.

Коли ми читаємо різдвяну історію Луки, в якій дитина народжується в бідності, і при цьому це є добрим і захищеним початком, то добре було б мати уважних сусідів, таких як пастухи, щоб могли приглядатися, як росте дитина. Для цього потрібні також щедрі способи забезпечити матеріальну безпеку дитини. Безумовно, центральною картиною Різдва є те, що Бог як дитина приходить у світ, який не є святим і досконалим. Це спонукає нас звернути увагу на найуразливіших дітей.

Важливим є пізнати Марію як маму, яка народила дитину в складних обставинах. Існують розмови і чутки, що ваш Син не завжди поводиться так, як Йому належить. Одного разу Його мати та брати стояли надворі, бажаючи з Ним говорити. Ісус відповів: «Хто мати Моя? І хто браття Мої?… Хто волю Мого Отця, що на небі, чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати!» (Мт. 12:48-50).

Вона стоїть під хрестом до самого кінця і мусить витримати, що Син її помирає як злочинець. Як почувається така мати?

Марії доводиться жити з багатьма неприємностями, з багатьма підбурюваннями через Сина. Історія Марії показує нам, як мати може зберігати любов до власної дитини, навіть коли стає важко, коли не розуміє, що відбувається, коли горе стискає серце. Тоді будь впевненим, що ця дитина піде своїм шляхом, повторюючи: «Я тебе люблю, навіть якщо я тебе не розумію». Це важливо в ставленні до матерів.

Те, що Ісус також любив Свою матір і добре усвідомлював її любов як матері, стає очевидним при описі Його смерті в Євангелії від Івана. Під його хрестом стоїть Марія, а поруч – Іван, учень, якого любив Ісус. Незадовго до того, як помре, Він мовить до матері: «Оце, жоно, твій син!», А тоді до учня мовить: «Оце мати твоя!». «І з тієї години той учень узяв її до себе». Іван піклувався про неї, і Марія знову стала матір’ю сина, якого вона не народила. У нас не існує такого поняття про таке материнство.

Можливо, настав час переосмислити це взагалі – у той час, коли сімейні цінності змінюються, коли в багатосімейних будинках живуть не члени біологічної родини, а люди, які «додатково» дбають один про одного на громадських засадах.