Іохаведа

ГОТОВА НА ВСЕ, ЩОБ ВРЯТУВАТИ СИНА

Мойсей, якого мати опускає у води Нилу, Тиранов Олексій

Ім’я Іохаведа означає «слава Ягве». Відповідне ім’я для однієї з найважливіших жінок у святій історії. Іохаведа – це перша особа в Біблії, ім’я якої походить від слова «Ягве». Чому її саме так назвали? Невже її матір відвідав ангел і сповістив про народження дитини? Ми можемо лише здогадуватися.

Іохаведа з’явилася на світ у родині Леві й вийшла заміж за Амрама, свого небожа, для якого була водночас дружиною й тіткою. Також вважають, що вона була від нього трохи старша. Подружжя із тітками, дядьками, кузенами, зведеними братами-сестрами, а також з дітьми братів та сестер були дозволені, перш ніж Ізраїль отримав Закон, і на Близькому Сході траплялися доволі часто. З такого зв’язку Іохаведи й Амрама народилося троє дітей: Маріам (Марія), Аарон та Мойсей.

Вихід 2:1-10; 6:20; Числа 26:59; Послання до Євреїв 11:23.

Її погляд…

Я з дитинства хотіла бути матір’ю. Не будь-якою, а такою, яка виховає своїх дітей шляхетними людьми. З часом ця мрія здавалася недосяжною, бо я була невільницею. Ви живете в своєму чудовому світі й, певно, навіть поняття зеленого не маєте, як принизливо жити в неволі й не мати жодних прав.

Тебе можуть продати, купити, зґвалтувати, навантажити нелюдською працею, а ти нічого не можеш зробити, щоб цьому запобігти. Життя в таких умовах не буває приємним.

Однак ми, євреї, маємо свої способи, щоб вижити в таких умовах. Ми вміємо давати собі раду навіть за найгірших умов. Я стала дружиною Амрама, одного з найрозумніших чоловіків, яких коли-небудь знала. Моя мати вирішила, що він буде для мене найліпшим чоловіком. І вона не помилялася. Ми створили вдалу пару, а наші діти росли здоровими. Життя було важким, але і в ньому була своя чарівність. Ми поклонялися нашому Богові й дякували Йому за доброту.

Маріам виповнилося 6 років, а Аарон був немовлям, коли з’ясувалося, що я знову вагітна. Напевно, ви здогадуєтеся, що я тоді відчувала. Від смерті Йосифа минуло триста років. Ми жили під владою нового фараона, котрий не зважав на обов’язки, які прийняв на себе Єгипет під час семи років голоду, коли ми й потрапили до цього краю. Це довга історія, але спочатку в Єгипті нам жилося непогано.

Однак через деякий час фараон зробив висновок, що в нас народжується надто багато дітей. Він боявся, що незабаром ми будемо численнішим народом, аніж єгиптяни. І взяв нас у неволю. Хто, на вашу думку, збудував усі ті святині та піраміди в долинах? Хто придумав способи різьблення двотонних кам’яних блоків, навчився їх полірувати, привозити каміння з каменоломні й складати без мулярського розчину так, що вони стоять на своєму місці тисячі років?

Мій Амрам був відповідальний за групу невільників. Їм давали завдання, на виконання яких вони мали шість місяців, шість років або ціле життя фараона. Пам’ятаю, як чоловік повертався додому й обдумував, як реалізувати той чи інший план вчасно. Ми молилися про це. Часом він пробуджувався вночі й записував якусь ідею, яку перевіряв наступного дня. Завдяки інноваційним вирішенням його плани ставали дійсністю. Якщо не вдавалося досягти чогось вчасно або ж у межах дозволеного бюджету, тоді когось страчували. Як думаєте, де наші робітники, які потім збудували ковчег і Єрусалимську святиню, здобули свої вміння? Святиня була найдосконалішою та найдорожчою спорудою у всьому світі. Це ми її побудували!

Чи я боялася, очікуючи народження третьої дитини? Фараон, щоб контролювати приріст нашої популяції (хоча я вважаю, що він просто хотів нас знищити), наказав вбивати в момент народження всіх дітей чоловічої статі. Єврейські матері вдавалися до найрізноманітніших способів, щоб обійти це правило. Деякі з цих способів були навіть забавні… Єгипетські акушерки здригалися перед виконанням цього наказу, стверджуючи, що єврейки мають надто добре здоров’я і народжують швидше, ніж вони, акушерки, встигають до них дійти і вбити новонароджених хлопчиків. Врешті фараон видав наказ: «Вбити всіх хлопців. Кинути їх до Нілу на поживу для крокодилів!».

Цілими днями було чути плач і ридання, а святі крокодили стали жирні та ліниві. І незабаром у наших домах росли лише маленькі дівчатка.

Жодна єгипетська акушерка не дізналася про народження мого синочка. Коли я взяла його на руки, то відразу знала, що він зробить у житті щось визначне. Ми назвали його Мойсей. Упродовж трьох місяців мені вдавалося ховати його від цікавих очей. Хоча всі сусіди про це знали, ніхто мене не видав. Ми молилися і намагалися знайти якийсь спосіб, як врятувати Мойсеєві життя. Якось уночі Амрам пробудив мене і прошепотів:

– Я вже знаю, як врятувати Мойсея.

Ідея була чудовою. Не важко здогадатися, що вона походила від Бога.

Амрам наказав мені сплести кошик з папірусу, ущільнити його з допомогою живиці та смоли. Я нагодувала Мойсея, поцілувала його, поклала до кошика і вночі пустила на води Нілу в тому місці, де завжди вранці купалася донька фараона. Я дала кілька смаколиків Маріам, яка була дуже розсудливою дівчинкою, щоб вона нагодувала Мойсея, якби він раптом почав плакати. А ще я наказала їй заховатися та навчила, що вона мала казати доньці фараона…

Я знала, що все вдалося. Побачила, як Маріам біжить до мене.

– Мамо! Мамо! – вигукувала вона. – Ходи швидко! Донька фараона хоче, щоб ти нагодувала їй дитину!

Повірите? Я турбувалася про свого сина в палаці фараона. Я була всюди там, де була царська родина. Я їла найліпші страви, а їх не буває забагато, коли треба їсти за двох!

Що найважливіше, я мала шанс розповідати хлопчикові про Бога і вчити його нашої історії. Мойсей запам’ятав принципи виховання дітей і присвятив цьому багато місця, коли писав Книгу Второзаконня та інші поради. Я постійно вчила його, коли ми ходили на прогулянки. Кожна нагода була добра для навчання. Я мала змогу займатися цим, поки Мойсеєві не виповнилося 8 років. Тоді його єгипетська мама перейняла ініціативу й подбала про його навчання. Мойсей здобув найліпшу єгипетську освіту. Він завершив навчання аж тоді, коли йому мало виповнитися 40 років.

І на цьому завершується моя історія. Неважливо, яким великим був мій розпач. Ми обоє були потрібні, я і донька фараона, яку Бог привів на річку, щоб Мойсей міг стати рятівником свого народу. Він вивів Ізраїль з єгипетської неволі і тим врятував від знищення увесь єврейський народ.

Чого нас вчить історія Іохаведи?

Нехай нашою головною метою буде виховання чудових дітей. Оберігаймо їх від усіляких кривд у дитинстві. Виховуймо наполегливо й послідовно, щоб вони виросли розумними людьми. Навчання починається вже в лоні матері, а завершується тоді, коли діти виростуть і покинуть родинне гніздо.

Будьмо відважні! Будьмо творчі! Не дозволяймо, щоб нас залякали, навіть якщо світ буде до нас жорстоким. У будь-яких обставинах ми можемо бути добрими батьками, такими, якими нас хоче бачити Бог. А коли ми вже виховаємо своїх дітей, то довіряймо їм. Як Іохаведа довірила Маріам найважливіше завдання в житті. І позиція Іохаведи, і все її життя є джерелом, з якого люди кожної епохи можуть черпати силу та мудрість.