Хитрун Яків

Наступний біблійний герой, якого ми розглянемо, буде онук Авраама на ім’я Яків, життя якого складалося з одних скандальних епізодів.

Він був одним з двох близнюків, його брата звали Ісав – він вважався старшим – адже навіть з близнюків хтось з’являється першим. Минали роки, діти росли, і от одного разу мисливець Ісав повернувся додому голодним і побачив, що його брат-домосід зварив сочевичну юшку. Але хитрий Яків запропонував незвичайну плату за миску юшки: права первородства. Ісава це не занадто турбувало, він легко відмовився від майбутніх прав заради смачного обіду.

Втім, угода угодою, а реальні права на це первородство ще слід було отримати від батька – Ісаака. На той час він вже постарів і осліпнув. Одного разу він вирішив передати старшому синові, Ісаву, своє благословення (тоді це було не просто побажання майбутніх благ, а введення в спадок, включаючи і надання особливого обрання).

Батько наказав Ісаву відправитися на полювання і приготувати йому улюблену страву з дичини. У ті часи люди не соромилися визнавати, наскільки вони залежать від травлення: от поїсть він смачного, і тоді благословить сина від душі.

У хід подій втрутилася мати близнюків Ревекка, яка благоволила молодшому синові. Вона сама приготувала страву з домашнього козеняти, переодягнула Якова в одяг Ісава і обернула його руки шкурою козеняти – адже в Якова, на відміну від Ісава, шкіра була без волосся. Старий Ісаак від душі поїв і охоче повірив, що перед ним – старший син, і передав йому все, у тому числі і верховенство над братом. Коли обман розкрився, Ісааку тільки залишалося побажати Ісаву “жити мечем своїм” і добувати харчування “від роси небесної”. Від Ісава, згідно Біблії, пішов народ, споріднений євреям – едомітяне чи ідумеї, які жили в основному на території нинішньої Йорданії.

Ісаак благословляє Якова, Юліус фон Каролсфельд

Але це лише самий початок історії: купленому і підтвердженому праву первородства ще належало втілитися в життя. Настали останні дні Ісаака, батька близнюків. Якову треба тікати, адже скривджений брат не залишить його в живих після смерті батька! Але, з іншого боку, сам Ісаак перед смертю послав його в далеку дорогу, щоб він знайшов собі наречену в рідній землі свого діда Авраама. Кров місцевих жителів, які загрузли в гріхах і забобонах, не повинна текти в жилах його нащадків. Ще не раз в історії Якова проявиться це “подвійне пояснення”: він діє, з одного боку, за людськими розрахунками, а з другого – за волею Божою.

Яків прибув у Месопотамію, у край де народилася його мати Ревекка: раб Авраама колись зустрів її біля колодязя і після сватання відвіз до свого пана. Так само знайшов свою майбутню дружину і Яків, коли прекрасна Рахиль приганяла на водопій своє стадо. Але цього разу все виявилося набагато складніше. Лавану, батькові Рахилі, абсолютно не хотілося віддавати дочку убогому втікачеві, і він змусив Якова попрацювати пастухом. Біблія каже про це так: “І служив Яків за Рахиль сім років; і вони видалися йому за кілька днів, тому що він любив її” (Буття 29:20).

Яків сватає Рахиль, Юліус фон Каролсфельд

Коли настав день весілля, обличчя мовчазної нареченої було за звичаєм приховане покривалом, а в шатрі в наречених темно. Наступним ранком здивований Яків виявив поряд із собою зовсім не Рахиль, а її старшу сестру Лію! Лаван не захотів видавати молодшу дочку раніше старшої. Так хитрун Яків, який зайняв місце брата, сам став жертвою подібного обману. Цікаво, чи згадав він тоді про батька і брата? А за улюблену Рахиль належало йому відпрацювати ще сім років.

Але і після цих років Яків не розстався з Лаваном. Він став працювати в нього за частину худоби: строкаті і крапчасті тварини в стаді відтепер вважалися його власністю як сплата за працю. Доля Якова росла, у ній були найкращі кози і вівці. І знову ми бачимо подвійне пояснення: Якова благословив Господь, а з іншого боку, він застосовував якісь особливі прийоми селекції. Біблія описує це дуже наївно: коли злучалася хороша худоба, Яків клав перед її очима строкаті лозини, і приплід теж виходив строкатим. Про генетику люди тоді ще нічого не знали.

Ставало ясно: з Лаваном йому тепер буде важко порозумітися. І знову Яків вирішив тікати від сильнішого родича, а з другого боку – він почув заклик Господній повернутися в рідну землю. Тепер Яків з усією своєю сім’єю наближався до Ханаану, землі, яку Бог обіцяв йому та його нащадкам. Він тікав звідти з порожніми руками, тепер повертається з дружинами, дітьми, слугами і безліччю худоби – але чи не помститься йому скривджений брат? Яків у замішанні. Східною межею обітованої землі, Ханаана, тоді служив невеликий струмок. Яків переправив людей і худобу, наставала ніч, він був на березі самий…

“І боровся Хтось з ним до появи зорі; і, побачивши, що не подолає його, торкнувся суглоба стегна його і пошкодив суглоб стегна у Якова” (Буття 32:24,25). І тут між ними розігрався дивовижний діалог. Таємничий Незнайомець сказав: “Відпусти Мене, бо зійшла зоря” (Буття 32:26). “Не відпущу Тебе, доки не благословиш мене“, – відповів Яків. Незнайомець запитав у Якова його ім’я, а потім сказав: “Відтепер ім’я твоє буде не Яків, а Ізраїль, тому що ти боровся з Богом, і людей перемагати будеш” (Буття 32:28). Ім’я Ізраїль дійсно співзвучне словам “боротися з Богом” староєврейською мовою.

Яків бореться з Ангелом, Юліус фон Каролсфельд

Але невже Яків дійсно боровся з Богом? Думати так, здавалося б, означає зводити Бога до рівня простої людини. Деякі вважають, що Яків боровся з ангелом, напевно – з ангелом-хранителем Ісава, який не хотів впускати його в Ханаан (хоча і така версія не занадто шаноблива стосовно ангелів).

Але все таки, ми цілком можемо довіряти слову Писання: Яків дійсно боровся з Богом. Так що ж, Бог визнав Себе переможеним? Але ж і батьки, граючи з дітьми, можуть піддатися їм. Дивно було б бачити батька-важкоатлета, який серйозно б’ється зі своїм малюком.

Але що означає цей поєдинок? Дійсно, із самого свого народження й досі Яків постійно боровся з обставинами життя, а для віруючої людини це означає – з Богом. Бог постійно підтверджував, що залишається на його боці, але ставив нові завдання і перешкоди. Напевно, так і мудрий батько нагадує дитині, що він поруч і готовий допомогти, але в той самий час дає дитині час і місце докласти свої зусилля.

Боротьба Якова з Богом – не атеїзм, не заперечення Бога, а форма діалогу, в якій людина може чинити опір і казати Богу “ні”, але зрештою вони приходять до згоди. Це спілкування між двома особами, Богом і людиною, які дуже дорогі один одному і лише тому можуть вступати в суперечку. І, здається, Богу це подобається більше, ніж шаноблива байдужість.

Навіщо ж були всі ці хитрощі та обмани? Просто так вийшло, адже Яків дуже квапився. Він не був ідеальною людиною, як і інші патріархи, як і ми самі. Але якщо людина прагне до Бога, кінець кінцем, вона знайде свій шлях до Нього.