Йосиф

Про наступного персонажа – Йосифа, сина Якова – Біблія повідомляє нам щось дуже важливе, але робить це ненав’язливо: перед нами не богословський трактат і не мораль, а історія життя людини. Можливо, тому вона і стала такою популярною.

Улюбленець у нарядному одязі

Історії Йосифа присвячена вся остання частина книги Буття, починаючи з 37-го розділу. Передусім, це – історія сім’ї. У Якова були дві дружини, улюблена Рахиль і нелюбима Лія. Всього від дружин і наложниць (у ті часи це було нормою, і наложниці мали певний статус у структурі патріархальної сім’ї) у нього народилося дванадцять синів, родоначальників дванадцяти колін Ізраїлевих, але Рахиль народила лише двох з них – Йосифа та Веніаміна, і останніх пологів не пережила. Таких дітей батьки люблять по-особливому. І Яків не приховував своєї пристрасті – він навіть подарував Йосифу особливий різноколірний одяг.

Та й сам Йосиф не був занадто скромним. Одного разу йому приснилося, що сім’я в’язала в полі снопи – і снопи братів вклонилися снопу Йосифа. А іншим разом уві сні йому поклонялися вже сонце, місяць і одинадцять зірок. Він не забарився розповісти ці сни своїм домашнім, “і насварив його батько його і сказав йому: що це за сон, який ти бачив? невже я і твоя мати, і твої брати прийдемо поклонитися тобі до землі?” (Буття 37:10). Вони не підозрювали, що насправді, з часом, так воно і станеться…

А доки батько відправив Йосифа провідати старших братів, які пасли худобу далеко від дому. Але коли це зарозуміле хлопченя у своєму строкатому одіянні йшло до них полем, у них дозрівав план: “Вб’ємо його, і кинемо його в який-небудь рів, і скажемо, що хижий звір з’їв його; і побачимо, що буде із його снів” (Буття 37:20). Брати схопили Йосифа, кинули в пересохлий рів для збору дощової води і сіли за трапезу – не пропадати ж батьківському пригощанню, яке приніс для них братик. І коли вдалині показався караван купців, їм спав на думку простіший і вигідніший спосіб позбутися брата. Дійсно, для чого його вбивати? Можна просто продати його в рабство в чужу країну, і ніхто ніколи більше його не побачить.

Брати продають Йосифа, Юліус фон Каролсфельд

Красивий одяг Йосифа брати розірвали і вимазали в крові козеняти. “Ми це знайшли; подивися, чи сина твого цей одяг, чи ні?” (Буття 37:32) – спиталися вони батька, і той впізнав його. Здавалося б, тут можна ставити крапку – але насправді це тільки зав’язка сюжету.

Швидкий суд Іуди

Відразу після епізоду продажу Йосифа книга Буття розповідає, здавалося б, абсолютно сторонню історію. Насправді, дивно: життя сім’ї після втрати Йосифа йде далі, немов нічого і не сталося. В одного з його братів, Іуди, були три сини. Старший одружився на дівчині на ім’я Фамар, яка означає “фінікова пальма”, але незабаром він помер. За звичаєм того часу вдову бездітного старшого брата брав за дружину молодший, і народжений від цього шлюбу первенець вважався нащадком брата, який помер. Незабаром після весілля з Фамар’ю помер і другий син Іуди. Запідозривши недобре, батько відмовився давати в чоловіки невістці останнього сина.

Тоді Фамар зважилася вчинити хитрість. Одного разу вона вбралася блудницею і підстерегла Іуду на дорозі. Оскільки тоді блудниці закривали обличчя покривалами, Іуда не впізнав її і охоче скористався її послугами. Як гонорар він обіцяв прислати їй козеня, а як заставу, залишив їй свої печатку і тростину (тодішні аналоги паспорта і кредитної картки).

Іуда дійсно незабаром відправив їй козеня з одним своїм приятелем, але той, зрозуміло, ніяку блудницю не знайшов. А Іуді тим часом донесли про вагітність його невістки Фамарі. Його суд був швидкий: “Виведіть її, і нехай вона буде спалена” (Буття 38:24). Але тут Фамар пред’явила Іуді його власні речі. “Вона права, а не я!” – визнав Іуда. Але про яку ж правоту може йти мова в такій скандальній історії? Головна тема розповіді про патріархів – історія збереження і примноження обраного народу, нащадків Ізраїлю. Незважаючи на опір Іуди, саме Фамар зробила все, що могла, щоб його рід продовжився.

Як пов’язана ця історія з історією Йосифа? Один з ранніх юдейських коментаторів пояснює це так: “Святий, будь Він благословенний, сказав Іуді: ти обдурив свого батька за допомогою козеняти. Фамар обдурить за допомогою козеняти тебе самого. Ти сказав своєму батькові: “Впізнай!” – Фамар скаже: ” Впізнай!” тобі самому”.

Це історія про покарання, адже воно не обов’язково приходить у вигляді вогненної блискавки – дуже часто людина сама зазнає те, що змусила зазнати інших. Адже Іуда не просто пережив приниження, не просто був обдурений – він ще і втратив двох синів, як і його батько, Яків, втратив через Іуду свого сина Йосифа.

Падіння і зліт Йосифа

В Єгипті, куди потрапив проданий у рабство Йосиф, Господь залишався з ним і благословляв його. Але благословення зовсім не означає відсутність проблем, іноді навіть навпаки. Бог провів Йосифа через безліч випробувань, дав йому зазнати і шану, і приниження, і любов чужих, і ненависть своїх. У результаті наївний юнак перетворився на досвідченого і терплячого чоловіка. Бог довіряв йому, знаючи, що випробування зроблять його сильнішим і мудрішим.

Звичайно, Йосиф міг сказати Богу: “Ти відвернувся від мене, тепер я сам буду ковалем свого щастя, я досягну всього своїми власними силами”. Але він не зробив цього, залишаючись вірним Богові в усіх обставинах, дотримуючись Його заповідей і прагнучи побачити в усьому тому, що відбувається, Його волю, а не гру випадкових обставин.

Йосиф виявився домашнім слугою одного єгипетського вельможі. Видно, у цьому юнакові дійсно було щось особливе, і хазяїн щиро прив’язався до нового раба, а з часом навіть зробив його головним управителем. Але, на біду Йосифа, він приглянувся не лише хазяїну, але і його дружині. Вона спробувала спокусити юнака, але він вирвався з її обіймів, залишивши в неї в руках свій одяг. Тоді вона звинуватила його в спробі зґвалтування.

Спокуса Йосифа, Юліус фон Каролсфельд

Йосифа ув’язнили. Здавалося, звідти йому вже не вибратися. Але Господь не залишив його і у в’язниці. Одного разу двоє інших ув’язнених побачили дивні сни, значення яких Йосиф точно розтлумачив: незабаром один з них був страчений, другий – наближений до фараона. На радощах він і думати забув про цього дивного юнака в темниці. Але одного разу два загадкові сни (знову ці парні сни!) привиділися вже самому фараонові. З річки вийшли сім корів, гарних на вигляд і повних тілом, а слідом за ними – сім худих, які з’їли перших. А потім приснилося стебло, на якому виросли спершу сім колосків гладеньких і гарних, а потім – сім колосків виснажених і висушених, і вони теж “пожерли” хороші колоски. Ніхто не міг розгадати сенс цих сновидінь.

Тоді наближений фараона згадав про Йосифа. Його витягнули з в’язниці, причепурили і доставили до фараона. І він дав відповідь: “Що Бог зробить, те Він показав фараонові. Ось, настає сім років великого достатку в усій землі Єгипетській; після них настануть сім років голоду, і забудеться весь той достаток у землі Єгипетській, і виснажить голод землю. Нехай накаже фараон поставити над землею наглядачів збирати за сім років достатку п’яту частину усього врожаю землі Єгипетської… і буде ця їжа в запас для землі на сім років голоду” (Буття 41:28-30,34,36).

Йосиф пояснює сни фараонові, Юліус фон Каролсфельд

Відповідь фараона була гідна царя: “Оскільки Бог відкрив тобі все це, то немає настільки розумного і мудрого, як ти, і твого слова буде дотримуватися весь народ мій; тільки престолом я буду більшим за тебе” (Буття 41:39,40).

Так Йосиф став другою людиною в Єгипті. Його пророцтво збулося, у сім благодатних років були зроблені щедрі запаси, а в сім років голоду Йосиф розпорядився продавати зерно населенню.

Класична історія успіху: людина, залишаючись вірною Богові, пройшла через усі випробування і досягла набагато більшого, ніж якби тихо-мирно сиділа в себе вдома. І знову тут, здавалося б, можна ставити крапку. Але як же брати? Невже цей розрив і надлом так і залишиться незціленим? Але історія Йосифа триває далі.