Аггей: час будувати Храм!

Вавилонський полон ізраїльтян тривав не вічно. Вавилон пав, уся його територія потрапила під владу інших правителів, персів і мідян, а вони набагато м’якше ставилися до підкорених народів, у тому числі до юдеїв. Ассирійці і вавилоняни намагалися попереджати заколоти жорстокістю, виселяючи народи з рідних країв, а перси вважали за краще створити для них такі умови життя, за яких не було жодного сенсу бунтувати. У 538 р. до Р.Х. цар Кир видав наказ, що дозволяв юдеям повертатися на батьківщину і відбудовувати зруйноване (про це говорять деякі розділи з книги пророка Ісаї), а на Пасху 515 р. в Єрусалимі був освячений наново відбудований Храм. Саме тоді з’явилися останні за часом пророки Старого Завіту, які сповіщали волю Божу відносно народу Ізраїльського.

Детальніше про ці події розказано в книгах Ездри та Неємії, але саме в пророчих книгах ми знаходимо пояснення, для чого взагалі треба було повертатися до руїн. Хіба не можна було жити й далі у вигнанні, як жила Есфирь і багато її одноплемінників? Навіщо було витрачати стільки сил і коштів на святині, коли народу часом бракувало найнеобхіднішого?

Та й в чому полягає суть такого повернення? Непросто відновити зруйновані стіни, але хоча б зрозуміло, як це зробити. Але куди складніше відродити життя держави і релігійної общини після того, як все було зруйноване вщент. Що тут головне, а що – тимчасове, скороминуще? Про це і говорили з народом останні за часом старозавітні пророки. Першим з них був пророк Аггей, його пророцтва – унікальний випадок! – точно датовані. Він почав проповідувати 29 серпня 520 р. до Р.Х. і закінчив проповідь 18 грудня того ж року. Ще одна унікальна особливість цього пророка: його проповідь мала успіх, люди виконали все, що наказав для них через Аггея Господь. Власне, тому Аггей і не став продовжувати.

Пророк Аггей, Джеймс Тіссо

Предмет його проповіді дуже простий: люди, ви вже повернулися додому, ви побудували собі житла, розорали і засіяли поля, зібрали перший урожай, а за ним і другий, і третій. Чи не пора замислитися про те, що важливіше за оранку та жнива? І чи можна чекати успіху в життєвих справах, якщо ви нехтуєте святинею? Життя, звичайно, було важким, юдеї ледве зводили кінці з кінцями, сусідні народи ставилися вороже. Чи було їм до Храму?

“Народ цей говорить: “не прийшов ще час, не час будувати дім Господній”” (Аггея 1:2) На це є слово Господнє, що прийшло через пророка Аггея: “А вам самим час жити у домах ваших прикрашених, тоді як дім цей у запустінні? Тому нині так говорить Господь Саваоф: наверніть серце ваше на путі ваші. Ви сієте багато, а збираєте мало; їсте, але не у ситість; п’єте, але не напиваєтеся; одягаєтеся, а не зігріваєтеся; той, хто заробляє платню, заробляє для дірявого гаманця. Так говорить Господь Саваоф: наверніть серце ваше на путі ваші. Зійдіть на гору і носіть дерева, і будуйте храм; і Я буду благоволити до нього, і прославлюся, – говорить Господь” (Аггея 1:4-8).

В Аггея ми не знайдемо високого богослов’я, так, мабуть, людям було тоді не до нього. Їм би родину прогодувати – от і показував він прямий і безпосередній зв’язок між достатком і благочестям. І це подіяло, будівництво ледве закладеного Храму було відновлене. І тоді пророк вимовив інші слова: “Приходили, бувало, до копиці, що могла приносити двадцять мір, і виявлялося тільки десять; приходили до підточилля, щоб начерпати п’ятдесят мір з підточилля, а виявлялося тільки двадцять. Наверніть серце ваше: чи є ще у житницях насіння? Досі ні виноградна лоза, ні смоковниця, ні гранатове дерево, ні маслина не давали плоду; а від цього дня Я благословлю їх” (Аггея 2:16,18,19).

Та все ж Аггей не зосереджений тільки на матеріальному достатку. Головне, що він каже своїм одноплемінникам, це зовсім не розрахунок врожайності. “Я з вами! – говорить Господь” (Аггея 1:13). Тобто все вийде.