Карта поділу землі між племенами Ізраїля

269

Опис

На початку ІІ тис. до н.е. в давньому Ізраїлі не було єдиної держави, але було багато племен, які мешкали на різних територіях і займалися різними видами сільського господарства і скотарства.

В книзі Буття в Старому Заповіті Біблії описано, як Ізраїльські патріархи Авраам, Ісак та Яків разом зі своїми родинами переселилися в різні частини давнього Ізраїлю. Пізніше, після визволення євреїв з єгипетського полону, Мойсей очолив Ізраїльський народ на їхній довгий шлях до Обітованої землі, де вони мали заснувати свою власну країну.

За книгою Чисел у Старому Заповіті Біблії, коли Ізраїльський народ прибув на крайній південь Обітованої землі, Мойсей призначив спеціальних людей, які повинні були розділити землю між племенами Ізраїлю. Заради справедливості, Мойсей наказав, щоб кожне плем'я отримало свою частину землі відповідно до їхнього числа.

На карті поділу землі між племенами Ізраїлю, яку можна знайти в книзі Ісуса Навина, також відомої як Книга Єгови, показано, як земля була розділена між дванадцятьма племенами Ізраїлю, які включають Рувима, Симеона, Юду, Іссахара, Завулона, Дана, Гада, Асера, Неффаліма, Єфрема, Манасії та Веніамина.