Єрусалим і храм Соломона

356

Опис

Єрусалим та його святиня, Храм Соломона, вважаються одними з найбільш значущих місць для юдаїзму, християнства та ісламу. Історія Єрусалиму бере свій початок з часів Давида, коли він захопив місто від євусеїв та зробив його своєю столицею. Давид також запланував побудувати храм для Бога, але це завдання виконали його сини, Соломон, який побудував Храм Соломона на горі Морія.

Храм Соломона став центральним місцем релігійного життя євреїв, де збиралися для молитви та жертвопоклонства. Він також став символом влади і розквіту Ізраїлю за часів Давида та Соломона. Однак, храм був зруйнований бабилонянами в 587 р. до н.е. і відновлений тільки у 516 р. до н.е. за часів першого повернення євреїв з полону в Вавилоні.

Хоча Єрусалим не лежав у стратегічно вигідному місці, він прославився тим, що Бог вибрав це місто для свого імені (Пв 26:2). Воно стало релігійним і адміністративним центром держави.

Єрусалим розташований на висоті 750 метрів над рівнем моря в центральній частині Юдейських гір. У Біблії сказано, що це «узвишшя» і що до нього «піднімаються» поклонники Єгови (Пс 48:2; 122:3, 4). Стародавнє місто було оточене долинами — на заході та півдні долиною Гіннома і на сході долиною Кедрон (2Цр 23:10; Єр 31:40). Джерело Гіхонa у долині Кедрон та Ен-Рогель на півдні забезпечували мешканців прісною водою, яка була особливо необхідною під час ворожих нападів (2См 17:17).