Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

А ЯК ЖЕ МИ БУДУЄМО?

Господь якось до Ноя промовляв,
Сказав йому ковчег побудувати,
Бо грішний люд лиш болю причиняв,
І, що створив їх, почав Він шкодувати,

І вирішив покінчити з гріхом —
Потоп зіслати на цю землю грішну,
Та Ноєві, що йшов Його шляхом,
Він не бажав таку ж долю невтішну.

Для порятунку його все зазначив,
Всі виміри ковчегу Він сказав,
Над працею спостерігав, все бачив,
Чи правильно ковчег той будував.

Найперш повірити потрібно було Ною:
Який ковчег, і так дощу нема?
В сухій землі — то радість, а не зброя.
Навіщо сили тратити дарма?

Але, повіривши, він взявся за роботу,
Хоч і терпів насмішки від людей:
"Він дивний, що працює так до поту,
І про потоп якийсь придумує ідей".

Здавалося б, навіщо, це ж так довго?
Втомився вже, давно відпочивав.
Та Ной будує все за Божим Словом,
З матеріалів тих, що Бог сказав.

Через роки він справу цю завершив...
Нелегкий це, складний був шлях.
І Бог сказав: "Ввійди в ковчег свій,
Бо скоро дощ проллю в сухих полях".

І увійшов у той ковчег безстрашно,
Бо знав, що вірно його будував.
І серед шторму там не буде страшно:
Міцну основу все таки заклав.

Не просто так він сили свої тратив,
Не просто так зусилля прикладав:
Прийшла гроза — він в бурю не потрапив,
Ковчег спасінням від потопу став.

А що, якби він будував недбало,
Щоб тільки швидше, спрощений варіант?
Чи міг від потопу заховатись?
Чи був би той ковчег йому гарант?

А як же ми в житті своїм будуєм?
За Божим Словом, чи як легше нам?
Чи вистоїм, як море забушує,
Як міцність перевірить ураган?

А Бог говорить, як нам будувати,
Щоб вистояти в час випробувань,
Щоб паруси міцні змогли підняти,
А не плекати марних сподівань.

Чи слідуємо Божим ми вказівкам,
Коли будуєм власний корабель?
Чи забуваєм, де наша домівка,
Й життя для нас — весела карусель?

З яких матеріалів ми будуєм?
З легких, чи тих, що не зламати?
Від них залежить, чи життя врятуєм,
Тому не варто лиш відпочивати.

Життя земне — це є наша будова,
Та що ми закладаємо в життя?
Слабкою є, чи мíцною основа?
Бо прийде шторм — не буде вороття.

Якщо ми Слово Боже закладаєм,
То не страшною буде нам гроза,
Від бурі свою душу заховаєм,
Господь же Сам підніме паруса.

@AngelinaKatsura

----

Цей вірш розглядає історію Ноя, якому Господь промовив, щоб він побудував ковчег, оскільки на землі був великий гріх і покаранням був потоп. Ной вірно слухав Божий наказ і розпочав будувати ковчег згідно із специфікаціями, які отримав від Бога.

Цей вірш підкреслює важливість віри, покори перед Божою волею, а також вірність виконанню Божих заповідей навіть у важкі часи. Він також закликає думати про те, як будуємо свої духовні основи та чи слідуємо Слову Божому, коли стикаємося з життєвими бурями та випробуваннями.

16.10.2023

Біблія:

Прийди до Христа!

Прийди до Христа!
Невідкладай, а прийди,
Прийди розкажи про біль,
Про тривогу,

Розкажи про те як тяжко тобі
Розкажи про переживання,
Про страх твій розкажи,
Розкажи про все,нічого не сховай

Прийди до Христа!
Він забере твій біль
І рани залікує,
В тяжкі часи тобі допоможе,
Тягар твій на Себе забер...

А Бог присутній скрізь і всюди

А Бог присутній скрізь і всюди,–
Так було й буде так завжди,
І хоч не бачать Бога люди,
Та явні нам Його сліди.

Вони – в цвітінні трав і квітів,
В ранкових променях ясних;
Усю красу, що є на світі,
Лише Господь створити міг!

Прозорі роси і тумани,
Зірками вкритий небозвід,
Моря безкраї й океани,

Псалом 27

Тебе я Боже мій прохаю,
Не будь до ме́не мовчазним.
Якщо ж на ме́не на зважаєш,
То я в ту мить стаю німим.

Прошу,почуй моє моління,
Молитву голосу мого.
Коли здіймаю свої руки,
До храму Вічного Твого!

Не погуби мене благаю,
Із тим,в чиїм є серці зло.
З тим,хто про мир з ближнім не дбає,
В вустах їх прав...

Ти в надійних руках! Необхідно це знати

Ти в надійних руках! Необхідно це знати,
Жити так, щоб світити для інших в пітьмі!
Ти в руках милосердного доброго Тата,
Він один мотивує тебе день при дні.

Ти в надійних руках! Коли буря вирує,
Коли розпач і гнів у безсмертній душі.
Ти поклич і Господь поклик серця почує,
І бажання без слів у глибокій тиші...

Поклик той, певен...

ТИ ЗНАЄШ БОЖЕ

Ти знаєш, Боже, Ти мені потрібний...
У кожну мить, хвилину і секунду.
Коли туманне небо чи погідне,
Коли здається, світла вже не буде.

Як перехрестями життя блукаю,
Коли складні проходжу лабіринти,
Як стукають у серці молотками
Важкі питання, й їх не зупинити.

А світ жорстокий і несправедливий...
А я змиритися ніяк не можу...<...

Чим пахне хліб, що нам про це відомо І що ми можемо для інших розказать?

Чим пахне хліб, що нам про це відомо
І що ми можемо для інших розказать?
Чи знаєм ми ціну і запах хліба?
Дарунок Божий - хліб в руках тримать.

Чим пахне хліб – це знають наші старші,
Хто відказався брати меч у руки,
Кому цей запах хліба лише снився,
А після сну вертались знову муки.

Чим пахне хліб, коли сухар тримаєш,

Гріють душу теплі почуття

Гріють душу теплі почуття
Коли згадую про рідну я матусю.
Бо вона для мене - сенс життя,
Без кінця я Богові молюся…

Щоб зберіг її він для мене,
Бо без неї світ мені не милий…
І коли життя це промине,
Я схилюсь біля її могили…

Й гірко буду плакати тоді,
Що не завжди нею цінувала,
Не підтримала в тяжкій...

Хмаринки є над нами, й хмари ходять

Хмаринки є над нами, й хмари ходять.
Одне лише їх тільки вирізняє -
Бо з-під одних проб'ється сонця промінь.
А з других - лише блискавки літають.

Та часом, коли сльози напливуть,
Про них, чомусь, однаково ми судим.
Лише хмариночки над нами пропливуть,
А ми їх бачимо як чорні хмари всюди.

І важко так і стогне так душа.
Здає...

Буває на душі тривога, У житті розчарувань багато

Буває на душі тривога,
У житті розчарувань багато
Не ясна і важка є ця дорога,
Земне майбутнє так туманне.

Буває страх не раз охопить,
Не бачу чітко чогось на землі
І знов проблеми так тривожать
Що ж мене чекає там в далі?

Та Господь дає майбутнє і надію
Вічне царство вірних всіх чекає
Небесне майбутнє у яке я...

Цю всю красу створив наш Бог, А ми не дякуєм Йому

Цю всю красу створив наш Бог,
А ми не дякуєм Йому,
Він заспокоїв від тривог,
А ми ідемо у пітьму,
Він дав нам радість, вибір, спокій,
Чому в душі моїй неспокій
А ми все кажемо: "Чому?"
Чи чує Бог коли кричу?
За що страждання у цім світі
Чому не можем ми радіти?
Чому Ти нас покинув Боже?
Може Тобі до нас байду...