|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
А ЯК ЖЕ МИ БУДУЄМО?
Господь якось до Ноя промовляв,
Сказав йому ковчег побудувати,
Бо грішний люд лиш болю причиняв,
І, що створив їх, почав Він шкодувати,
І вирішив покінчити з гріхом —
Потоп зіслати на цю землю грішну,
Та Ноєві, що йшов Його шляхом,
Він не бажав таку ж долю невтішну.
Для порятунку його все зазначив,
Всі виміри ковчегу Він сказав,
Над працею спостерігав, все бачив,
Чи правильно ковчег той будував.
Найперш повірити потрібно було Ною:
Який ковчег, і так дощу нема?
В сухій землі — то радість, а не зброя.
Навіщо сили тратити дарма?
Але, повіривши, він взявся за роботу,
Хоч і терпів насмішки від людей:
"Він дивний, що працює так до поту,
І про потоп якийсь придумує ідей".
Здавалося б, навіщо, це ж так довго?
Втомився вже, давно відпочивав.
Та Ной будує все за Божим Словом,
З матеріалів тих, що Бог сказав.
Через роки він справу цю завершив...
Нелегкий це, складний був шлях.
І Бог сказав: "Ввійди в ковчег свій,
Бо скоро дощ проллю в сухих полях".
І увійшов у той ковчег безстрашно,
Бо знав, що вірно його будував.
І серед шторму там не буде страшно:
Міцну основу все таки заклав.
Не просто так він сили свої тратив,
Не просто так зусилля прикладав:
Прийшла гроза — він в бурю не потрапив,
Ковчег спасінням від потопу став.
А що, якби він будував недбало,
Щоб тільки швидше, спрощений варіант?
Чи міг від потопу заховатись?
Чи був би той ковчег йому гарант?
А як же ми в житті своїм будуєм?
За Божим Словом, чи як легше нам?
Чи вистоїм, як море забушує,
Як міцність перевірить ураган?
А Бог говорить, як нам будувати,
Щоб вистояти в час випробувань,
Щоб паруси міцні змогли підняти,
А не плекати марних сподівань.
Чи слідуємо Божим ми вказівкам,
Коли будуєм власний корабель?
Чи забуваєм, де наша домівка,
Й життя для нас — весела карусель?
З яких матеріалів ми будуєм?
З легких, чи тих, що не зламати?
Від них залежить, чи життя врятуєм,
Тому не варто лиш відпочивати.
Життя земне — це є наша будова,
Та що ми закладаємо в життя?
Слабкою є, чи мíцною основа?
Бо прийде шторм — не буде вороття.
Якщо ми Слово Боже закладаєм,
То не страшною буде нам гроза,
Від бурі свою душу заховаєм,
Господь же Сам підніме паруса.
@AngelinaKatsura
----
Цей вірш розглядає історію Ноя, якому Господь промовив, щоб він побудував ковчег, оскільки на землі був великий гріх і покаранням був потоп. Ной вірно слухав Божий наказ і розпочав будувати ковчег згідно із специфікаціями, які отримав від Бога.
Цей вірш підкреслює важливість віри, покори перед Божою волею, а також вірність виконанню Божих заповідей навіть у важкі часи. Він також закликає думати про те, як будуємо свої духовні основи та чи слідуємо Слову Божому, коли стикаємося з життєвими бурями та випробуваннями.
16.10.2023
|
|
|
|
|
Боже,Ти надія моя
Боже,Ти надія моя,
Надія єдина у серці моєму,
Бо не маю на кого надіятись я,
Крім написаного в слові Твоєму.
Завжди довіряю все в руки твої,
І кажуть мені:"а де Він,твій Бог?",
Почалась війна і далі питають:
"На кого була надія твоя?"
А я їм кажу:"на Бога ,єдиного Бога,
Якого для вас чомусь з...
Тим, хто нині сміється
Ніхто не сміється над Богом в лікарні,
Ніхто не сміється з Його на війні.
Там віра в серцях починає зростати
І часто молитви звучать в тишині.
Ніхто не сміється над Ним при пожарі
І всім не до сміху коли смерч іде.
При голоді то чи в підземнім ударі
Міняється мова і страх всіх бере.
Злітає з обличчя вся гордості маска,
Коли вертоліт...
Буває відчуваю пустоту… Тоді так хочеться у небо закричати
Буває відчуваю пустоту…
Тоді так хочеться у небо закричати
Тому що тільки Бог знає журбу
Й мерщій спішу Йому все розказати
Він досконало знає моє серце,
Але коли відкрию серця дверці -
Ісус не забариться підкріпити
Й своїм благословінням наділити
Відразу відчуваю що Бог поряд,
І навіть коли хвилі зносять човен...
А ти казав сьогодні Богу дякую
А ти казав сьогодні Богу дякую?
За день який тобі Він дарував ?
А ти казав сьогодні Богу дякую ?
За те що бачиш сонце в небесах
А ти сьогодні був до Бога вдячний
За те що можеш ніжками ходить
За те що чуєш "я люблю тебе" від мами
За те що руки здатні щось робить
Ти знаєш друже, в цьому св...
Всім серцем Боже дякую Тобі
Всім серцем Боже, дякую Тобі,
За те , що поруч Ти зі мною.
І в буревісному не легкому житті,
Ведеш мене Ти слідом за Собою.
Вже знов весна розстріляна блукає
Вже знов весна розстріляна блукає ,
де місяць із зірками гомонів ,
вже небо переповнене до краю ,
і Умань теж сумну свою завів .
Стогне Дніпро , реве Дунай ,
і чорний дим по вулицях ганяє ,
війна не чує болю , І це жаль ,
і душечки до неба забирає .
Невинні душі , вже немає слів.....
Дарів мізерних в Господа немає, І непотрібних Він не роздає
Дарів мізерних в Господа немає,
І непотрібних Він не роздає,
Кому й коли віддати добре знає,
Для кожного у Нього є своє.
Трудись у тому, що тобі відкрито,
Використовуй вручений талант,
Старайся вірність в ділі проявити,
Бо закопати - недобрий це варіант.
Хтось вміє гарно проповідь сказати,
Хтось заспіває пісню непрос...
Ніколи не плануй своє життя, Проєктувати наперед не варто
Ніколи не плануй своє життя,
Проєктувати наперед не варто,
Бо ти не знаєш, що породить завтра,
Чи не зупинить смерть серцебиття.
Ніколи днем майбутнім не хвались
І не кажи, що зробиш те чи інше,
"Як Бог мені дозволить", - скажи ліпше
І щиро, як дитина, помолись.
Ніколи не кажи: "Я зможу все,
Я все зроблю, усе ме...
Ціль життя
Спогади минулих літ,мов приємний сон,
Як художник пензлем,створює картини,
А час вілізи поскладав до себе на вагон
І в мене на полиці виклав пам'ятні світлини.
Важко так думкам моїм розгорнути крила,
Пташкою майнути в голубу блакить...
Щоб вітрами свободи наповнивши вітрила,
Тримати курс на вогник,що в далені горить.
Пробач...
А я люблю простих людей...
А я люблю простих людей…
Таких, які говорять щиро.
Які сміються до дітей,
Не мріють про розкішну віллу.
Які недоліки свої
Знаходять сили визнавати.
У них всередині бої
Ведуться з темінню завзято.
А я люблю людей простих,
Які уміють пробачати.
Таких, що бачать власний гріх
І вміють вчасно промовчати.