Вівторок 22 Вересень 2026   Пошук    

Пробуджуся із співом птахів

 У будинок впускаю весну:
Їх свіжі, пянкі аромати.
Чи у серці є місце Христу?
Друже, варто Ісуса пізнати!

Долітає із вулиці дзвін -
ПереспІви вдоволених птахів.
Чи вже Бог твоє серце змінив,
Поселивши Свій мир й дивну радість!?

Серед лісу біжить джерельце,
В його очі ясні задивляюсь.
Та найбільше - Господнє лице
Відшукати чи теж намагаюсь?

Ніжний пролісок душу манить,
І надія наповнює груди:
Мій Спаситель із неба зорить,
Й тих, хто прагне Його, бачить всюди.

Пробуджуся із співом птахів,
Буду з ними Христа величати.
Бог до смерті людей полюбив.
Й ще сьогодні готовий прощати!
***
"Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько!" (Біблія, Ісая 55:6)

Лілія Мандзюк

---

У цьому вірші автор висловлює думку про важливість шукати Господа та відкривати своє серце для Христа. Він порівнює природу, яка пробуджується із співом птахів, з пробудженням душі до спілкування з Богом.

Автор закликає читача задуматися, чи є місце для Христа у його серці і наголошує на тому, що важливо пізнати Ісуса. Він порівнює радість співу птахів з радістю, яку може принести спілкування з Богом.

Вірш також висловлює думку про те, що Бог готовий прощати і полюбив людей до смерті. Автор закликає величати Бога та завжди шукати Його, доки Його можна знайти.

12.10.2023

Згадала...гріх ще згадала. Може його не пробачив?

Згадала...гріх ще згадала.
Може його не пробачив?
Минуле ось знов нагадало,
Де у житті не така ще.

Може не все я сповідала?
Може відкрила не все?
До Бога іду я по відповідь.
Каюсь в минулому все.

А сатана все з минулого
Знову виводить гріхи,
Що уже прощені Господом,
Що Ним забуті вони.

Знову гнітить нев...

Так треба

Сон втікав від мене о північній порі
І мені захотілось побачить Христа.
Чи то днем би було,чи вночі,на зорі
І приснилось мені і було це ось так:

Сяйво зір проникає в мій дім звідусіль,
Німа тиша лягла над землею.
Але в серці моїм не вщухав ще той біль
І не спала я ніччю тією.

Неспокійно так серце моє стукотить,
Голова,як свинц...

Як твій подих зводить знов і знов

Як твій подих зводить знов і знов,
І земля вже ходить під ногами,
Не забудь: ми творимо любов –
Вчинками своїми і думками.

І як шлюб буденністю зійшов,
Полум’я загасло із роками,
Твердо знай: ми творимо любов –
Вчинками своїми і думками.

Мало нині тих, хто ладний знов
Йти в житті нелегкими шляхами,<...

А кров Христа, вона бо не мовчить

А кров Христа, вона бо не мовчить.
А кров Христа, вона бо захищає.
І не применшуйте ви Божої крові,
Вона так само до життя вертає.

Вона так само найсильніша є.
Вона, в житті, так само підкріпляє.
І буде мать життя лиш той в собі,
Хто кров ту із подякою приймає.

А Бог не помінявся, той же Він.
І силу Його кров не загубила.

Іноді наше серце сповнене смутком

Іноді наше серце сповнене смутком. 
Ми можем сумувати практично без причин 
Ходити з сумом на обличчі
Хоча в житті все добре так у нас. 

Часом такі моменти можуть наступати 
Лиш через те,що мало думаєм про Бога ми
Мало думаємо про Його Любов розп'яту
Та за ту кров,що за нас лилась 

Наші думки,увага спрямо...

Брати

Щоб кров’ю Своєю нас освятити, 
Постраждав поза брамою Він. 
Щоб краще усе могли уявити, 
То наругу Його понесім. 
 
Бо аж до крові ми ще не страждали, 
Не втирали скривавлений піт; 
Ми тільки серце Ісусу віддали, 
Ввійшли в кровний із Ним заповіт. 
 
Вже тепер ми Його, ...

Задумуюсь не раз я і не два

Задумуюсь не раз я і не два,
Чому цікаво так збігає час...
Коли я поспішаю — він летить,
Коли чекаю — йде неначе вічність мить.

Коли життя щасливо пробігає,
Роки, немов секунди, пролітають,
Коли у мирі, в радості, в здоров‘ї,
То й непомітно, як сивіють скроні.

Коли ж біда постукає в життя —
Такими довги...

Переображення

Непорочна Небес красота,
Пеленала безкрайні простори.
Із дванадцяти учнів Христа,
Піднялись лише троє на го́ру.

Петро –Симон,Яків і Іван,
Тільки їх Учитель удостоїв,
Заглянути в ту із Божих тайн,
 Котру́ для Його Бог Сам приготовив.

І сталося диво серед них:
Піднімати хмара Христа стала.
І Його одеж...

У кожного свій власний біль

У кожного свій власний біль,
Якого іншим не відчути...
Для всіх незримий вічний бій...
Своя невидима отрута...
Нам всім по різному болить
Ось те "гірке" своє у грудях...
Та хтось тримає і мовчить,
А хтось зривається на людях...
Нам не збагнути глибину
Чужого сорому чи страху...
Ось ту незриму таїну,
Яка об гр...

ЗАКРИЙТЕ НЕБО

Не забувайте тих ,хто поруч з вами,
Хто у біді  вмивається слізьми,
Закрийте небо ,люди, молитвами,
Закрийте небо , Ангели ,крильми. 

Поплачте з тими ,хто сьогодні плаче  ,
Журбу із ближнім навпіл розділіть
Ви понесете хрест його неначе,
Молитвою Вкраїну обійміть. 

Знеможеним подмухайте на рани ,
...