ЧОМУ КОЛИ СХИЛЯЄШ ТИ КОЛІНА

Чому коли схиляєш ти коліна
Нічого Я не чую з уст твоїх
Можливо, так десь тихо непомітно
Сказав ти щось, а Я і не почув

Ти на коліна свої став у Божій церкві
Та не почув хвали з твоїх Я уст
Ти став, бо встали всі, та жертву знести
Жертву хвали не хочеш ти Мені.

Не розумію Я кого ти так боїшся
Чому молитись сором для тебе
Чому в наш час молитва це не модно?
Невже нема за що подякувать Мене?

Ти кожен раз стаючи на коліна
Усе благаєш про одне, друге
Не забуваєш жодної потреби
Та забуваєш дякувать за все

Я ж допоміг тобі учора і сьогодні
Та ти на це увагу не звернув
Подяки хочу, хочу слави жертву
Щоб ти від серця Ім‘я Господа хвалив.

Згадай коли в останнє ти молився
Так щиро із сльозами на очах
Згадай коли в останнє духом наповнявся
Чому так довго Бога не шукав?

Я так хотів прийнять тебе до Себе
Як пташка пташенят зігріть теплом
Щоб ти наповнивсь благодаттю неба
Щоб Господа ніколи не забув

Я так хотів тебе наповнить духом
Щоб твій потік, він лився із душі
Щоб ти радів з Своїм Найкращим Другом
І присвятив Мені всі дні свої

Щоб Гефсиманію ти пережив для себе
Ішовши на шляху, в житті своїм
Щоб разом буть зі Мною міг ти в небі
І славив знову свого Господа в душі

Я так хотів тебе благословити
Щоб ти життя Мені усе віддав
Хотів твій дух з любов‘ю підкріпити
Та ти мовчав, та ти чомусь мовчав

Я розумію всі твої страждання
Я бачу сльози, бачу твій тягар
Його несеш ти й часто чую нарікання
Хотів забрать його Я, ти ж не дав...

Ти далі знов продовжуєш грішити
Хоч скільки раз тобі Я промовляв
Щоби наблизився до мене і тоді Я
Дам прощення і милість й благодать.

Я лиш почути хочу ще від тебе
Що Я потрібен ще сьогодні так тобі
Щоб визнав гріх свій пред землею й небом
І щоб покаявся й тоді дам мир душі

Ще скільки часу для тебе потрібно
Щоб замолився ти до Господа в тиші?
Я ж хочу милувать й спасать та все ж не чуєш
Невже так хочеш в пеклі ти горіть?

Не хочу Я карать людей на світі
Та хочу душу Я спасти й також твою
Сьогодні день спасіння, хочу щоб ти блище
До мене став і був в Моїм раю.

Чого чекаєш ти? Чекаєш горя?
Чекаєш що біда в життя прийде?
Тоді прийдеться, гірко ти заплачеш...
Тоді навчить молитись Бог тебе.

Молитви линули від рідних і від Церкви
За тебе щоб до Бога навернувсь
Щоб біг до Нього у своїм житті щоденно
Йому лиш поклонявся і служив.

Не хоче Бог,щоб,як дружина Лота
Ти не дойшов до цілі, а пропав
Це хоче ворог, він обманює сьогодні
Щоб ти у небо вічне не ввійшов.

Не загравай з гріхом же, милий друже,
О, не шуткуй з спасінням ти своїм
А помолись до Господа сьогодні
Щоб Він простив й тебе благословив

Не соромно для Господа служити
Не соромно Йому життя віддать
А страшно потім Голос той почути:
Ви відійдіть, бо Я не знаю вас...

Автор: Леся Блищик

---

Звіршення виразно висловлює важливі духовні і моральні теми та роздуми автора про відносини між людиною і Богом:

1. Бажання Бога допомогти: У вірші виразно показане бажання Бога бути поруч з людьми та дарувати їм благодать і спасіння. Це відображає віру в те, що Бог завжди готовий приймати молитви та відгукатися на них, навіть якщо вони виголошені зі смутком чи покаянням.

2. Бажання молитися: Автор закликає людину молитися та виражати своє відношення до Бога через молитву. Він натякає на те, що молитва — це засіб спілкування з Богом і спосіб виразити свою вдячність за всі блага та допомогу, яку він отримує.

3. Покаяння і відданість: Вірш підкреслює важливість покаяння і відданості Богу. Людина задає собі питання, чому вона не покаялася раніше і чому не наблизилася до Бога, і виражає рішучу волю покаятися і служити Богу.

4. Страх перед втратою: У вірші виразно виражено страх перед можливістю втрати спасіння та важливість в тому, щоб спрямовувати своє життя до Бога. Людина свідома того, що незалежно від життєвих труднощів і гріхів, звертатися до Бога і дбати про духовне спасіння дуже важливо.

Цей вірш надихає до роздумів над вірою, духовністю та бажанням наблизитися до Бога через молитву, покаяння та служіння. Автор закликає читача звертатися до Бога з вдячністю та покаянням і вірити в Його милість і спасіння.