Чудова осінь в край наш завітала
Чудова осінь в край наш завітала
Кругом неперевершена краса.
Вбрання нове природа повдягала,
Милується, радіє і співа душа.
І знов помічаємо почерк Творця,
Його Всемогутність, і Силу, й Любов.
Наповнює радість і вдячність серця
Господь - так Великий, побачили знов.
Хай наша душа не змовкає ніколи,
Хай завжди несеться від серця хвала.
За те, що являє Бог милість нам знову,
За те, що рука нам Господня дала.
Стараймось частіше в житті помічати,
Чудовий, милуючий почерк Творця.
Щодня Його Ймення Святе прославляти
Хай лине подяка і вічна хвала.
Т. Воробканич
---
Цей вірш прекрасно передає враження і відчуття, які супроводжують осінь. Автор висловлює захоплення перед красою осені, її новим убранням та природними явищами.
Вірш також виражає подяку перед Творцем, за те, як природа оживає і прикрашається восени. Автор відзначає велич та милосердя Бога, який створив цю неймовірну красу.
У фінальних рядках, вірш закликає не забувати помічати і прославляти творчість Бога у кожному дні та навіть у дрібницях природи. Автор закликає до вічної хвали і подяки перед Богом за всі блага та дари, які Він нам надає.
25.10.2023
|
|
|
|
ПОДЯКУ ВІДДАТИ УМІТИ НАМ ТРЕБА - Вірш на свято Подяки
Подяку віддати уміти нам треба!
Не тільки за зорі, не тільки за небо.
Але і за біль, за печалі, за сльози,
За те, що у небі бувають і грози.
Подяку віддати уміти нам потрібно
Не лиш за достаток, не тільки за срібло.
Але і за нестачу порою маєтку.
Коли ти тримаєш останню монетку.
Навчитися треба подяку віддати
Не тільки тоді, к...
На день Жнив
Ти мій Творець, ти Мій Спаситель
Ти дав усе, й додав, ще до того
Тобі я вдячна за цей рік прожитий
За жнив дозрілий колосок
Ти дав усе; і хліб й до хліба
На поле рясний дощ пролляв
Щоб мала я, та вся моя родина
Усе, що тіло потребує для життя
Жнива - така відповідальная частина
Зібрати з поля й заготовити усе
Щоб потім ...
Ми не сіяли жита й пшениці, Та, щоб кожен з нас зріс і окріп
Ми не сіяли жита й пшениці,
Та, щоб кожен з нас зріс і окріп,
Знову Біблію брали з полиці,
Пропонуючи Божий всім хліб.
Нам природа так рясно зростила
Овочі ці й фруктові сади,
Але живить духовно нас сила,
Що з небесної йде висоти.
Наші роки і дні променисті,
Чисті справи у нас і серця.
Шлем подяки свої пломени...
Із кожним роком, з кожним днем , Подяка в серці все зростає .
Із кожним роком, з кожним днем ,
Подяка в серці все зростає .
Господь і сонечком й дощем.
Нас повсякчас благословляє.
І ми сьогодні, у цей час,
Від серця щиро Йому вдячні.
Що милість проявив до нас
Тому несем рядки подячні!
В цей день подяки Господеві,
Йому хвалу за все складаєм.
За дні осінні і жовтневі
Вірш На Свято Жнив - ОСІНЬ - На Свято Подяки
Приходить осінь й серце завмирає,
Милуючись красою навкруги,
Ключ журавлиний в небесах кружляє,
Врожаєм повні і поля й сади.
Жовтіє листя у лісах й дібровах,
Стає все рідшим дивний спів пташок,
Достиглі ягоди – приємна насолода,
Як для дорослих, так й для діточок.
Приходить осінь ...
У ЦІ ХВИЛИНОЧКИ ОСІННІ.... (ДИТЯЧИЙ)
1. У ці хвилиночки осінні
Прийшли з подякою в серцях.
За всі моменти, що є цінні
Хвала у серці й на устах!
2. В цей день подяки ,мій Ісусе
Я щиро дякую за все!
За мого татка і мамусю
За все що було, й добре й зле.
3. А ще за радість і тривогу,
Що рясно нас благословив
І в нашій рідній Церкві Бога
Свою р...
Я ДЯКУЮ ГОСПОДЬ, ЗА ТВОЇ МИЛОСТІ - Вірш на свято Подяки
Я дякую Господь за Твої милості,
За те, що ниви цьогоріч вродили,
В садах плоди чудові у нас виросли,
Бо йшли дощі і сонце нам світило.
Господь Ісус Ти зберігав від голоду,
Не маєм недостачі ми ні в чому.
Є дім у всіх, від вітру і від холоду
Укриємось в морозну пору в ньому.
Я за цей рік подякую Спасителю,
Хоч він складний для...
Що ти посіяв – будеш жати
Що ти посіяв – будеш жати.
Закон простий і важкий водночас.
Як часто ми не хочемо збирати
Плоди з тих зерен, що посіяли в свій час.
Що ти посіяв – будеш жати.
Збереш плоди у десять, двадцять крат.
Усе сповна в житті своєму будеш мати,
До дна ти вип'єш чашу болю й втрат.
Якщо ти сіяв вітер – пожн...
Літо відійшло
Якось так швидко літо відлетіло…
Що дивуватися? Прийшла пора…
А як же щиро всіх воно нас гріло!
Така стояла спека і жара!
Що й коники в травичці не свірчали,
І тиша теж пекельною була.
Та ластівки й лелеки відлітали,
А в небі навіть хмарка не пливла.
А літечко цвіло собі і гріло,
І не дощило, бо ж ішли жнива.
То...
ОСІНЬ...
Малює осінь фарбами своїми
Пейзажі золотисті, дивні,-
Поволі йду стежками лісовими,-
Стоять дерева, наче у вогні.
Багряно-жовтий колір їм пасує!
Дивують зір прекрасні ці місця,
Природи розкіш всій землі свідкує
Про велич і дива мого Творця!
Все твориво говорить нам про Нього!
Стеблинка кожна, неба голубінь,
Й ...