РІЗДВО В МОЄМУ СЕРЦІ - Християнський вірш на Різдво

День Різдва відмічаємо знову.
Як втішається нині земля!
Стало плоттю предвічнеє Слово -
У яселках лежить Немовля.

Ні, не в за‌мку розкішному, пишнім,
Не в багатих просторих домах
Народилось Дитя дивовижне
Й засвітилась зоря в небесах.

Бідний хлів укриттям став для Бога,
Замість ліжечка - ясла прості,
Вівці, ослик дивились на Нього
Із цікавістю в миті оті.

Хто худобу у селах тримає
Бо про це мало знають в містах,
Той напевне тоді добре знає,
Неприємний є запах в хлівах.

Там немає комфорту, як в домі.
Для скотини призначений він...
Часто думаю я... Чом у ньому
Народився в той день Божий Син?

Адже ж в змозі був Цар наш, Спаситель
Собі вибрати за‌тишний дім,
Міг Він серце царів прихилити
Й народитись в дворці золотім.

Міг... Та все ж до ясел впокорився...
О, яка незрівнянна любов!
Щоб у небо всім доступ відкрився,
Щоби кожен до Нього прийшов.

Моє серце - печера убога...
Панував в ньому морок й мороз,
Аж до дня сонцесяйного того,
Як у нім народився Христос.

Не минув Спас мене... Не цурався
Всього бруду і нечистоти,
В ті хвилини Він не побоявся
До хліва мого тихо прийти...

Не спинив Його запах зловонний,
Він не знехтував станом моїм,
Хоч достойна була по закону
За гріхи я померти свої.

Та Господь проявив свою милість,
Не минувши седечний мій хлів,
Дивним сяйвом там все освітилось,
Не добрать тим емоціям слів!..

О, які незабутні це миті!
День Різдва в моїм серці настав!
І в небесній, бездонній блакиті
Знову ангельський хор заспівав.

Знаю, зустріч ця не випадкова,
Тому завжди на свято Різдва
Я події ті згадую знову
І бринять в моїм серці слова:

"Слава Господу в вишніх! Осанна!"
Що послав нам Спасителя в світ.
Як радіють в цей день християни!
Торжествує земля й небозвід.

І моя душа тішиться нині,
Бо я донька Царя всіх царів!
Дав спасіння нам Бог в своїм Сині
Й до нового життя пробудив.

День Різдва... Справжню суть цього свята
Не зберіг і забувся народ...
Та мені воно значить багато!
Це в житті моїм переворот!

День Різдва - незабутня подія!
Дивний трепет хвилює всю плоть...
В бідний хлів мій навідавсь Месія,
В моїм серці родився Господь!

---

Цей вірш присвячений опису події, яка є центральною для багатьох християнських вірувань — Різдва Ісуса Христа. Поет розглядає таємницю народження Христа через призму простого сільського хліва, в якому народився Бог.

Автор вказує на те, що несмотря на те, що Син Божий міг вибрати будь-яке місце для свого народження, він обрав бідний хлів. У цьому акті простоти і скромності відображається неймовірна любов Бога до людей. Бог не обрав розкішний двірець, а вибрав простий, скромний хлів.

Поет також наголошує на тому, як це народження змінює серце людини. Він порівнює свою душу з бідним хлівом, який стає місцем для пристосування Божественного. Така подія приносить тепло і світло в серце поета, яке раніше може було пусткою або наповненим тільки темрявою.

Вірш також виражає радість і величність Різдва, наголошуючи на тому, що це свято є не лише історичною подією, але й важливою частиною віровчення кожного християнина. Автор висловлює подяку за те, що вони, подібно до бідного хліва, стають місцем для народження Божественного світла у своїх серцях.

У вірші вражає емоційність, глибоке релігійне переживання та виразне вираження почуттів радості та благодаті перед цією великою та таємничою подією.