За столом із Давидом: Пікнік Давида

Часом видається, що тягар хворого у тілі і в дусі є нестерпним. Набагато простіше покинути його у пустелі самотності і байдужості. Або ж можна, натомість, вирішити задовольнити його потреби, нагодувати їжею і приділити йому увагу. І відкрити для себе, скількома речами ця людина може збагатити всю спільноту.

Достатньо лише не боятися зважитися на це.

Коржики з фігами

На третій день після того, як Давид і люди його пішли в Секелаг, амаликитяни напали з півдня на Секелаг і взяли Секелаг і спалили його вогнем, а жінок [і всіх], що були в ньому, від малого до великого, не умертвили, але повели в полон, і пішли своїм шляхом.

І запитав Давид Господа, говорячи: чи переслідувати мені це полчище, і чи наздожену їх? І сказано йому: переслідуй, наздоженеш і віднімеш. І пішов Давид сам і шістсот чоловік, які були з ним; і прийшли до потоку Восор і втомлені зупинилися там.

І знайшли єгиптянина в полі, і привели його до Давида, і дали йому хліба, і він їв, і напоїли його водою; і дали йому частину зв’язки смокв і дві зв’язки ізюму, і він їв і зміцнився, бо він не їв хліба і не пив води три дні і три ночі. І сказав йому Давид: чий ти і звідки ти? І сказав він: я – отрок єгиптянина, раб одного амаликитянина, і кинув мене господар мій, тому що вже три дні, як я занедужав; ми вдиралися в полуденну частину Керети і в область Іудину й у полуденну частину Халева, а Секелаг спалили вогнем. І сказав йому Давид: чи доведеш мене до цього полчища? І сказав він: поклянися мені Богом, що ти не умертвиш мене і не віддаси мене в руки господаря мого, і я доведу тебе до цього полчища. [Давид поклявся йому,] і він повів його; і ось, амаликитяни, розсипавшись по всій тій країні, їдять і п’ють і святкують з причини великої здобичі, яку вони взяли в землі Филистимській і в землі Юдейській. [І напав на них] і вражав їх Давид від сутінків до вечора другого дня, і ніхто з них не врятувався, крім чотирьохсот юнаків, які сіли на верблюдів і втекли. І відібрав Давид усе, що взяли амаликитяни, і обох дружин своїх відібрав Давид. І не пропало в них нічого, ні малого, ні великого, ні з синів, ні з дочок, ні зі здобичі, ні з усього, що амаликитяни взяли у них; все повернув Давид, і взяв Давид всю дрібну і велику худобу, і гнали її перед своєю худобою і говорили: це – здобич Давида. (ІСам. 30:1-2; 8-9; 11-20)

Складники:

• 300 г. білого борошна
• 100 мл. оливкової олії extra vergine
• 50 г. меду
• 200 г. сушених фіг
• 100 г. мигдалю
• 50 мл. теплої води

Замісити борошно з олією, теплою водою і медом. Тісто не повинно бути занадто твердим. Подрібнити сушені фіги і додати їх до тіста разом із мигдалем. Місити, доки фрукти рівномірно не розподіляться. Сформувати круглі коржі, товщиною не більше одного сантиметра, і випікати на середньому вогні, доки вони не почнуть набувати золотистого кольору.

Давид – цар і поет

Давид жив десь близько за 1000 р. до Христа. Він був другим царем Ізраїля. Походив із Вифлеему, вже з юності прославився перемогою над філістимлянським велетнем Голіяфом. Таким чином він входить до двору царя Саула, котрий із часом починає перебирати на себе пошану від народу й удостоюється любові дітей царя: дочка Саула Міхаль вийде заміж за Давида, а його первородний син Йонатан буде його вірним другом.

Коли Саул і Йонатан загинуть у битві, Давид стане царем і захопить Єрусалим, аби зробити його своєю столицею. Роками моменти радості чергуються з родинними драмами і дуже важкими провинами Давида. Його історію можна прочитати у двох книгах Самуїла; до того ж, перу Давида, поета і співця, належать оригінальні тексти деяких псалмів.

Важливість цього царя в історії Ізраїля є такою, що Месію, якого так довго очікували, називають Сином Давида.

Смуток, та легковажність при дворі Саула

Про нелегкі і хиткі стосунки між Саулом і Давидом, описані в кількох епізодах, розповідає і перша книга Самуїла. Юного вихідця з Вифлеему запрошено до двору Саула, оскільки його товариство приємне Саулові і зцілює його від того типу депресії, що часто його переповнює. Одного дня, однак, стається так, що власне, коли юнак грав для нього на гуслях, Саул мав приступ гніву: він хапає списа і ледве не вбиває Давида. Після цього випадку Давид надає перевагу далекій втечі з деякими своїми вірними друзями, очікуючи, що ситуація зміниться. Саул, з його контрастністю у почуттях і діях, видається дивним, ніби розділеним у собі. Але власне з цієї причини він володіє певною привабливістю і виглядає як один із наймодерніших персонажів Старого Завіту.

Булгур у салаті

Складники:

• 250 г. булгуру грубого помелу
• 100 г. твердого коров’ячого сиру
• 100 г. оливок
• 4 великих листки салату
• 50 г. мигдалю
• 3 зубці часнику
• 4 столові ложки олії extra vergine
• 2 столові ложки оцту
• сіль

Незважаючи на те, що Давид був завойовником Єрусалиму, він провів добру частину свого життя у битвах і довгих переходах. У 1Сам. 17:17, 1Сам. 25 і 2Сам. 17:28-29 подаються різні списки постачання продуктів, які використовували для забезпечення в походах Давида для його війська і двору. Часом провізія закінчувалася і доходило до того, що Давид зі своїми поплічниками роздобували навіть «священні хліби» з храму (1Сам. 21:2-11). Неодмінним атрибутом було підсмажене зерно, щось на зразок античного попкорну, який отримували шляхом смаження зерна на розпеченому камінні. У запропонованому рецепті, натомість, радять застосувати булгур – подрібнене зерно пшениці, зварене на парі і потім висушене. Його тепер легко знайти в супермаркетах.

Варити булгур у злегка підсоленій воді, дотримуючись інструкції, що на упаковці. Тим часом порізати кубиками сир, дуже дрібно покришити часник і подрібнити оливки. Змішати булгур, мигдаль і приправити олією, сіллю і оцтом. Подавати на стіл холодним, у листі салату.

Хрусти ганьби

У 2 Сам. 13 розповідається про жахливу історію насилля, яке вчинив Амнон, син Давида, щодо його зведеної сестри Тамари. Оскільки Амнон і Тамара обоє були дітьми Давида, цей учинок Амнона описаний як зґвалтування, але також і як кровозмішення, тому він подвійною мірою заслуговує на осуд.

У центрі цього неприємного випадку – хрусти, які приготувала Тамара. Вони дуже прості в приготуванні й можуть дуже добре доповнювати ковбасні вироби чи сир.

Складники:

• 250 г борошна
• 125 г. теплої води
• 2 столові ложки оливкової олії extra vergine
• пучка солі
• олія для смаження

Замісити муку з водою, сіллю і оливковою олією до отримання еластичного та однорідного тіста. Накрити його рушником і поставити в теплому місці на 30 хвилин. Розкачати тісто завтовшки приблизно 2-3 міліметри, потім порізати його на ромбики зі стороною приблизно 8 сантиметрів. Смажити хрусти у великій кількості олії, кілька разів перевертаючи, доки вони набудуть рум’яного кольору. Виймати на паперові серветки, щоб вироби не ввібрали олію.

Подавати на стіл гарячими. У кого обмаль часу – можна придбати трохи готового тіста для хліба або піци.

Нещасний батько?

Давид матиме проблеми не лише з Амноном і Тамарою, але також з іншим своїм сином – Авесаломом, красивим, розумним, амбіційним. Авесалом вбиває Амнона, аби помститися за Тамару. Після періоду вигнання йому знову дозволено повернутися до батьківського двору, але Авесалом не задовольняється своїм положенням при дворі і йому не терпиться замінити свого батька на троні, дочекавшись його природної смерті. Таким чином він стає головною дійовою особою державного перевороту, спрямованого проти Давида. У результаті цього Давидові доводиться втікати з Єрусалиму і збирати війська для того, аби протистояти синові (див. 2Сам. 15-18). У вирішальній битві Авесалома вбивають, але батько не радіє. Він плаче і впадає у відчай (див. 2Сам. 19). Син, навіть якщо він важко помиляється, навіть якщо він брутально бунтує, завжди залишається сином.