Субота 23 Листопад 2024   Українська  /   Русский       Пошук    

За столом із Товією: Тушковане м’ясо, яке приготувала теща

Для того, аби полюбити, потрібна відвага.

Тому що така любов є більш автентичною відтепер і назавжди. Вона здатна перебороти обмеження і страхи, подолати вроджені упередження і звичні труднощі.

Справжня любов – та, що поєднує двох різних і творить нові узи. Вона є тим, що тішить душу.

Тушкована баранина

І зробив для них шлюбний бенкет на чотирнадцять днів. І сказав йому Рагуїл із клятвою раніше закінчення днів шлюбного бенкету: не йди, доки не сповняться ці чотирнадцять днів шлюбного бенкету; а тоді, взявши половину майна, благополучно вирушай до батька твого: інше ж одержиш, коли помру я і дружина моя. (Тов.8:19-21)

Складники:

  • 800 г. баранини
  • 500 г. невеликої цибулі
  • 150 г. оливок біз кісточок
  • 2 зубці часнику
  • 200 мл. витриманого сухого червого вина
  • 4 столові ложки оливкової олії extra vergine
  • 2 столові ложки борошна
  • 2 лаврових листки
  • 1 чайна ложка чебрецю
  • сіль

Очистити м’ясо від кісток, порізати його на шматки, злегка обкачати в муці і покласти у каструлю, до попередньо розігрітої олії. Додати лавровий листок і подрібнений часник. Злегка обсмажити м’ясо впродовж кількох хвилин, потім посолити і випарувати його червоним вином (тобто додати вино наприкінці приготування м’яса, щоб розчинити жир і страва стала м’якшою). Приправити чебрецем і варити на малому вогні впродовж 20 хвилин, час до часу помішуючи. Додати цибулини і оливки та варити ще 45 хвилин на повільному вогні, доливаючи гарячу воду, якщо соус забагато википатиме.

Товіт

Це – автор тексту Старого Завіту, написаного грецькою близько 200 р. до н. е. У книзі Товита розповідається про батька і сина з подібними іменами (Тові чи Товит-батько, Товія – син), котрі переживають різні перипетії і терпіння. Багато з них стосуються складних обставин одруження Товії.

Суть цієї книги полягає в тому, що праведний чоловік повинен терпеливо переносити нещастя з певністю, що Бог його від них визволить. Тові і його син є промовистим прикладом юдейської побожності і дотримання Закону у період після вигнання. Тові насправді є ізраїльтянином з племени Нафталі, що проживає у Ніневії, ассирійській столиці, куди були депортовані євреї Північного царства після його захоплення.

Настанови стосовно…. чищення риби

Старий Тові, якому Бог дав сліпоту, аби випробувати його віру, змушений переховуватися, бо не хотів піддатися волі ассирійців, що була проти Закону Мойсея. Він просить сина Товію забрати родинний спадок, що зберігається далеко, і син пускається в дорогу у супроводі архангела Рафаїла, не знаючи, проте, ким насправді є його супутник. Також бере зі собою песика. Впродовж подорожі йому вдається піймати велику рибину (див. Тов. 6:1-6), котра намагалася відкусити йому ногу, коли той вмивався у річці Тигр. На пораду самого архангела Товія видаляє у риби певні органи (серце, печінку і жовч), котрі йому послужать як засіб для зцілення його нареченої від демонів, що її мучать (див. Тов. 8:2-3) і для того, щоб повернути зір батькові (див. Тов. 11:11-13). Проте нутрощі риби зайві, тому їх викидають геть.

Єврейське одруження

Єврейське одруження має особливу суспільну і приватну вартість. Це союз між двома особами за Божою участю. Отже, у соціальному плані воно представляє союз між Богом і Його народом.

Само по собі весілля відбувається у два етапи. Перший називається Kiddushin. Він фокусується на тому, що наречений дарує нареченій персня чи золоту монету у присутності двох свідків, на повторенні подружньої формули і благословеннях. Другий етап, що називається Nessu’in, складається з благословення вина і його наливання у спеціальні бокали, аби почати співжиття. У сучасному гебраїзмі обидві фази об’єднані.

Весільні млинці

Серед тисячі жестів уваги, яку Бог приділяє Своїй нареченій (народові Ізраїля), знаходить своє місце також вишукана їжа: питльоване борошно, мед і олія. Це найкраще, що можна запропонувати коханій (див. Єз. 16:8-14). І вони власне є основними інгредієнтами запропонованих млинців.

Складники:

  • 400 г. борошна
  • 200 мл. меду
  • 100 мл. теплої води
  • 1 маленька пачка сухих дріжджів з ваніллю
  • цедра 1 лимона
  • пучка солі
  • 50 г. ядер волоських горіхів
  • 1 чайна ложка кориці
  • олія для смаження

Замісити борошно з водою і сіллю. Додати половину приготованого меду, натерту шкірку лимона і наприкінці – дріжджі. Нагріти олію до температури смаження і смажити тісто, вкидаючи його ложкою до сковорідки. Виймати млинці, коли набудуть темно-коричневого кольору. Виймати на паперові серветки, щоб стекла олія, полити медом і посипати грубо подрібненими горіхами. Подавати на стіл гарячими.

Одружуватися…. у власному домі!

Монах Енцо Б’янкі, ділячись спогадами про громаду міста Монферато, де він провів дитинство, згадує, як у минулому весілля було нагодою для спільної радості: «Гостину влаштовували у домі або ж на подвір’ї, часом навіть кликали якусь жінку зі села, що найкраще зналася на готуванні, аби вона трохи збагатила розмаїття страв. […] Скільки вишуканих страв, завдяки цим обставинам, увійшли у просту і бідну кухню Монферато!»

Сьогодні ніхто не проводить весільної гостини вдома: навіть святкування з нагоди хрещення чи дня народження вимагають більш просторих, ніж наші помешкання, приміщень. Але справді важливим, однак, є те, аби у наших помешканнях, у наших родинах не бракувало трепету перед Святвечором, задоволення від приготування чогось власними руками, аромату вишуканої їжі і таємниці того, що печеться у печі.