Апостол Андрій Первозваний

Андрій і Симон (він же Петро) були братами і галилейськими рибалками. Старшим був, мабуть, Симон, але першим зустрів Ісуса саме Андрій – не лише з них двох, але також з Дванадцяти, звідси і прозвання «Первозваний». Незвично, що в нього, на відміну від брата, було грецьке ім’я, що значило «мужній». Так вже воно повелося в Галилеї, що власне єврейське було там перемішане з язичницько-еллінським – тому єрусалимські ревнителі віри з недовірою ставилися до галилеян.

А далі про нього, як і про більшість з Дванадцяти, в Євангеліях сказано украй мало: це Андрій вказав Христу на хлопчика з п’ятьма хлібами і двома рибками, які потім були дивним чином помножені, щоб нагодувати натовп. Він разом з Филипом привів до Христа деяких еллінів (іншого такого випадку ми не знаємо).

Для проповіді Андрію дісталося узбережжя Понту Евксінського, тобто Чорного моря. Його береги (включаючи і кримське узбережжя) тоді входили до складу тодішнього «цивілізованого світу», тобто Римської імперії, а в північному Причорномор’ї жили варвари, яких називали скіфами. Як далеко на північ зайшов у своїх мандрах апостол Андрій, ми точно не знаємо – зберігся порівняно пізній переказ про те, що він піднявся вгору Дніпром і освятив місце, на якому пізніше було засновано місто Київ, і навіть про те, як він дістався до Новгородської землі і дивувався тамтешнім лазням. Мабуть, це все-таки вигадка – ранні джерела нічого не говорять про цю подорож на північ, жодних слідів вона не залишила, та і уявити собі таку поїздку в І ст. досить важко. Але все одно ми можемо сказати, що апостол Андрій був першим, хто став поширювати християнство «у нашому напрямку». Цілком імовірно, що він побував у Херсонесі – на місці майбутнього Севастополя.

Є і інша розповідь, як апостол Андрій відвідав Візантій, місто, на місці якого був пізніше зведений Константинополь, заснував там християнську общину і висвятив єпископа Стахія, апостола із сімдесяти. Житіє розповідає про безліч дивних зцілень і навіть воскресінь, здійснених за молитвами апостола в різних містах, і про жорстокі переслідування, які він зазнав.

Після своєї подорожі до Причорномор’я апостол вирушив у столицю імперії – Рим, де перебував його брат Петро. У Римі тоді правив імператор Нерон, і для християн наставали часи гонінь, в яких належало загинути обом братам. За проповідь Андрій був розіп’ятий у місті Патрос на півострові Пелопонес у Греції, причому для страти був вибраний хрест у вигляді букви Х (тому такий хрест і називається тепер Андріївським). «О хресте, освячений моїм Господом і Владикою, вітаю тебе, образ жаху, ти, після того, як Він помер на тобі, став знаком радості і любові!» – з такими словами, згідно із житієм, апостол зійшов на цей хрест.

Давній переказ про проповідь апостола на землях майбутньої Русі породив особливе ставлення до нього з боку правителів Російської імперії: орден Андрія Первозванного став вищим орденом держави, а прапор з Андріївським хрестом став прапором військового флоту Росії. Втім, Росія – не єдина країна, що обрала апостола Андрія своїм небесним покровителем. Такий самий косий андріївський хрест, тільки, навпаки, білий на синьому фоні, зображений на прапорі Шотландії, а значить, входить він і в прапор Великобританії, разом з прямим англійським хрестом (георгіївським) і ще одним косим, ірландським (на честь святого Патрика).