Апостол Яків Зеведеєв

Ім’я Яків, дуже популярне в тодішній Юдеї, носили двоє апостолів. Один із них був сином Зеведея і старшим братом апостола Іоанна. Як і Симон з Андрієм, ці брати теж були рибалками на озері Галилейському, і покликання їх виглядало дуже схоже: за першим закликом вони все кинули і пішли за Ісусом. На відміну від іншого Якова, брат Іоанна іноді зветься Яковом Старшим.

Він разом з Петром та Іоанном входив у коло найближчих учнів – так, тільки вони втрьох були присутні на горі під час Преображення Господнього, при воскресінні дочки Іаїра і під час напруженої молитви Ісуса в Гефсиманському саду. Проте Яків у таких оповіданнях завжди – третій, він згадується разом з іншими, але не грає самостійної ролі. Так завжди і буває в житті: комусь дістається менше популярності, ніж іншим.

Ісус пізніше називав братів не лише синами Зеведеєвими, але і арамейським словом «Воанергес», тобто «сини громові» за їх палкий характер. Це вони хотіли звести вогонь на самарянське селище і просили дозволу сісти по праву і ліву сторону від Ісуса, коли Він прийде у Своєму Царстві.

Але, на відміну від Іоанна, Якову не було призначено довге життя. Він був страчений царем Іродом Агриппою в 44 році, незабаром після початку апостольської проповіді. Тільки про його смерть із числа всіх апостолів повідомляє книга Діянь і взагалі Новий Завіт. Він не займав першого місця за життя, але першим прийняв смерть за Євангеліє.