Жертвопринесення Ісака

Коли Ісаак виріс, Бог наказав Аврааму принести його Собі на жертву. Виконати такий наказ було важко Авраамові, тому що Ісаак був його єдиний син від Сарри, і Авраам його дуже любив.

Але Авраам слухався наказу Божого. Він устав рано вранці, осідлав осла свого, взяв із собою двох слуг своїх та Ісаака; наколов дров на цілопалення і пішов на гору, про яку сказав йому Бог.

Він прийшов до цієї гори третього дня, залишив слуг своїх з ослом на тому місці, куди вони прийшли, а сам з Ісаком пішов на гору. Він узяв дрова на цілопалення і поклав їх на Ісаака; взяв також вогонь та ніж, і пішли обидва разом.

Дорогий Ісаак питав батька, де ж жертва. Авраам сказав, що Бог покаже Собі жертву.

Коли вони зійшли на гору, то Авраам улаштував на ній жертівника, поклав на нього дрова, і, зв'язавши Ісаака, поклав його на жертовника і хотів заколоти його ножем. Але в цей час почувся голос із неба, який не велів Авраамові піднімати руки на сина свого Ісака. Тепер було видно, що Авраам боїться Бога і слухає Його, бо не пошкодував принести в жертву Йому навіть свого улюбленого та єдиного сина.

Ісаак залишився живим. Замість нього принесений був у жертву Богові овен, що заплутався в гущавині.

Авраамові було обіцяно, що від нього, за його послух Богові, станеться велике потомство і що в його потомстві благословляться всі народи землі.

На місці, де Авраам хотів принести в жертву сина свого Ісаака, збудовано було згодом місто Єрусалим та храм. Місце це тепер знаходиться у володінні турків, на ньому стоїть їхня мечеть, і вони його дуже поважають і вважають його місцем святим, або святинею.