Одруження Ісаака

Сарра померла, вона мешкала 127 років. Через три роки після її смерті Авраам, тепер дуже старий, хотів за життя свого одружити Ісаака.

Авраам покликав одного раба, на ім'я Елеазар, і змусив його дати клятву, що він приведе Ісааку жінку з батьківщини Авраама, з Месопотамії. Раб присягнув і з багатими подарунками вирушив туди, де жив раніше брат Авраама, Нахор, якого тепер не було вже в живих.

Підійшовши до міста Нахора, раб зупинився біля однієї криниці і почав молитися, щоб Бог послав йому наречену для Ісаака. «Ось, – казав Єлеазар, – я стою біля джерела води, а дочки мешканців цього міста виходять сюди черпати воду. Дівчина, якою я скажу: нахили глек твій, я нап'юся, і яка скаже мені: пий, я і верблюдам твоїм дам пити, нехай ця дівчина і буде дружиною Ісаака».

Ще не перестав раб молитися, як вийшла до криниці Ревека, онука Нахора, брата Авраама, дочка Вафуїла, з глечиком на плечі.

Раб попросив у неї води.

Вона сказала: «Пий, пане мій»; і потім додала: «Я черпатиму і для верблюдів твоїх, поки не нап'ються».

Коли верблюди перестали пити, раб Авраама дав дівчині золоту сережку та два зап'ястя (браслети) і спитав її, чия вона дочка. Вона сказала. Раб подякував Богові за те, що Він прямою дорогою привів його до дому брата його пана, Авраама.

У Ревекі – так звали дівчину – був брат Лаван. Вона побігла додому і розповіла матері своїй про те, що було біля криниці. Лаван вибіг до джерела, побачив сестру із сережкою та зап'ястями на її руках і запросив до себе Єлеазара до будинку.

Родичі Ревекі погодилися видати її заміж за Ісаака, і вона сама висловила свою згоду. Коли Ісаак одружився з нею, то йому було в цей час сорок років.

Авраам жив 175 років, помер і похований у печері Махпелі, де була похована і Сарра.