Гріх Давида

Давид воював з багатьма народами та перемагав їх. Коли в нього почалася війна з амонітянами, цар послав воювати з ними свого воєначальника, Йоава, а сам залишився в Єрусалимі.

У той час, коли велася ця війна, Давид одного разу ходив по даху свого царського дому і побачив звідти одну жінку, яка була одружена з одним з його воїнів, на ім'я Урія. Урія був відданий Давидові, відзначався чесністю та хоробрістю. Давид узяв його дружину, а від нього сам задумав звільнитися його вбивством.

Цар написав Йоаву листа і послав його з самим Урією. У листі тому було написано, щоб Йоав під час битви поставив Урію там, де буде найзапекліша битва, і під час битви наказав воїнам відступити від Урії, щоб він був вражений ворогами і помер. Йоав так і зробив. Урія було вбито. Впало в цій битві і кілька інших воїнів Давида, бо вони підійшли близько до міської стіни і вороги стріляли в них із цієї стіни.

Коли бій закінчився, Йоав послав людину донести Давидові про хід битви. Давид розгнівався на Йоава і сказав посланцеві: «Навіщо ви близько підходили до міста боротися?» Посланець же сказав, що амонітяни долали військо Давида, вийшли до них із міста в поле, а воїни Давида переслідували їх до входу до брами. Стрілки стріляли в них зі стіни, і тому деякі воїни Давида були вбиті; при цьому було вбито і Урія.

Почувши про смерть Урії, Давид пом'якшав і наказав посланому йти і схвалити Йоава. Дружина Урії, Вірсавія, почувши, що він убитий, плакала своїм чоловіком; а потім вийшла заміж за Давида.