Про блудного сина
У деякої людини було два сини. І сказав молодший із них батькові:
- Отче! Дай мені таку частину маєтку.
І батько розділив їм маєток.
За кілька днів молодший син, зібравши все, пішов у далеку сторону і там розточив маєток свій, живучи розпусно. Коли ж він прожив усе, настав великий голод у тій країні, і він почав потребувати. І пішов, пристав до одного з мешканців тієї країни, а той послав його на поля свої пащі свиней. І він радий був наповнити своє черево ріжками, які їли свині, але ніхто не давав йому. А прийшовши до тями, сказав:
— Скільки найманців у батька мого надміру хлібом, а я вмираю з голоду. Встану, піду до мого батька і скажу йому: «Отче, я згрішив проти неба і перед тобою, і вже не гідний називатися сином твоїм. Прийми мене до найманців твоїх».
Встав і пішов до свого батька. І коли він був ще далеко, побачив його батько його та змилосердився; і, побігши, упав йому на шию і цілував його. А Син сказав йому:
- Отче! Я згрішив проти неба і перед тобою, і вже не гідний називатися сином твоїм.
А батько сказав своїм рабам:
- Принесіть найкращий одяг і одягніть його, і дайте перстень на руку його та взуття на ноги; і приведіть відгодоване теля, і заколіть; станемо їсти та веселитися! Бо цей мій син був мертвий і ожив, пропадав і знайшовся.
І почали веселитись.
Старший же син його був на полі, і, повертаючись, коли наблизився до дому, почув спів і тріумф, і, покликавши одного зі слуг, запитав:
- Що це таке?
Він сказав йому:
— Брат твій прийшов, і твій батько заколов відгодоване теля, бо прийняв його здоровим.
Він розсердився і не хотів увійти. А батько його, вийшовши, кликав його. Але він сказав у відповідь батькові:
— Ось, я стільки років служу тобі, і ніколи не переступав наказів твоїх, але ти ніколи не дав мені й козеня, щоб повеселитися з друзями моїми. А коли цей син твій, що розточив маєток свій із блудницями, прийшов, ти заколов для нього відгодоване теля.
Він же сказав йому:
- Син Мій! Ти завжди зі мною, і все моє — твоє, а про те треба було радіти і веселитися, що твій брат був мертвий і ожив, пропадав і знайшовся.
(Лук.15: 11-32)