Кафизма №10

70 псалом
Псалом Давида.

¹ На Тебе, Господи, я уповаю, не дай мені осоромитися повік.
² Правдою Твоєю врятуй мене і визволи мене, прихили до мене вухо Твоє і спаси мене.
³ Будь мені Богом Захисником, твердинею пристановища, щоб спасти мене.
⁴ Боже мій, визволи мене з руки нечестивого, з руки беззаконника, що гнобить мене.
⁵ Бо Ти надія моя, Господи Боже мій, надія моя від юности моєї.
⁶ В Тобі утвердився я від утроби матері моєї, від народження мого Ти мій покровитель, і Тобі хвала моя завжди.
⁷ Для багатьох я був наче диво, але Ти тверда моя надія.
⁸ Нехай наповняться уста мої хвалою Тобі, [щоб я оспівував славу Твою і] кожен день — велич Твою.
⁹ Не покинь мене в час старості, коли буде покидати мене сила моя. Не залиш мене.
¹⁰ Бо вороги мої говорять проти мене, і ті, що підстерігають душу мою, радяться між собою,
¹¹ кажучи: «Бог покинув його, переслідуйте і схопіть його, бо нема визволителя».
¹² Боже, не віддаляйся від мене. Боже, на поміч мені прийди.
¹³ Нехай осоромляться, нехай щезнуть усі, що повстали на душу мою. Нехай покриють сором і безчестя тих, що шукають загибелі моєї.
¹⁴ А я завжди буду уповати [на Тебе] і примножувати всяку похвалу Тобі.
¹⁵ Уста мої будуть звіщати правду Твою, кожен день — благодіяння Твої, що їм я не знаю числа.
¹⁶ Завжди буду думати про силу Господа Бога, згадувати правду Твою. Тільки Твою, Боже.
¹⁷ Ти навчав мене від юности моєї, і донині я сповіщаю про чудеса Твої.
¹⁸ І до старості, і до сивини не покинь мене, Боже, доки не розкажу про силу Твою всьому народові і всьому грядущому про могутність Твою.
¹⁹ Правда Твоя, Боже, до небес. Великі діла вчинив Ти; Боже, хто подібний до Тебе?
²⁰ Ти посилав на мене люту біду, але знову оживляв мене і з безодні землі виводив мене.
²¹ Ти показав на мені правосуддя Твоє, але, обернувшись, Ти втішав мене [і з безодні землі знову виводив мене],
²² тому буду прославляти Тебе знову між народами, на струнних органах славитиму істину Твою, Боже. Буду оспівувати Тебе на гуслях, святий Ізраїлів.
²³ Радіють уста мої, коли співаю Тобі, і душа моя, яку Ти визволив;
²⁴ і язик мій щодня буде прославляти правду Твою, бо осоромлені ті, що шукали загибелі мені.

71 псалом
Про Соломона.
Псалом Давида. (Про Христа).

¹ Боже, суд Твій цареві дай і синові царя — правду Твою.
² Щоб судив справедливо народ Твій, і вбогих Твоїх — судом праведним.
³ Щоб гори принесли мир людям, і пагорби — правду.
⁴ Щоб судив убогих у народі, спасав синів бідних та смирив гнобителя.
⁵ Він раніше сонця, раніше місяця з роду в рід.
⁶ Він зійде, як дощ на траву, і як роса, що падає на землю.
⁷ В часи днів його засяє правда і буде великий мир, аж доки світить місяць.
⁸ І заволодіє від моря до моря, і від ріки — до краю землі.
⁹ Скоряться перед ним жителі пустелі, і вороги його перед ним уклоняться до землі.
¹⁰ Царі фарсійські з островів дари піднесуть, царі Аравії і Сави дари принесуть.
¹¹ І вклоняться йому всі царі землі, і всі народи будуть служити йому.
¹² Бо він визволить безсилого від сильного, і убогого, що не мав захисника.
¹³ Буде милостивий до вбогих і бідних, і душі їхні спасе.
¹⁴ Від кривди і від насильства спасе душі їхні, і кров їхня буде дорогоцінна перед очима його.
¹⁵ І буде він жити, і принесуть йому золото Аравії; будуть молитися за Нього, завжди і щодня будуть благословляти його.
¹⁶ Буде достаток хліба на землі і на верхах гір; плоди його піднесуться вище Ливану, і розмножаться люди, як трава на землі.
¹⁷ Нехай буде ім’я його [благословенне] навіки; раніше сонця перебуває ім’я його, і в ньому благословляться [всі покоління землі] і всі народи будуть прославляти його.
¹⁸ Благословен Господь, Бог Ізраїлів, що творить чудеса єдиний.
¹⁹ І благословенне ім’я слави Його повіки. Славою Його буде повна вся земля. Амінь. Так буде. Амінь.
²⁰ Закінчилися молитви Давида, сина Ієссеєвого.
Слава…

72 псалом
Псалом Асафа.

¹ Який милостивий Бог Ізраїлів до народу Свого, до чистих серцем!
² Мої ж мало не похитнулися ноги, мало не посковзнулися стопи мої.
³ Я позаздрив безумним, бачивши добробут беззаконних.
⁴ Бо нема їм страждання, й до смерти їхньої міцні сили їхні.
⁵ У трудах людських їх нема, і не знають вони людської біди.
⁶ Тому-то гордість підняла їхню пихатість, і, як в одежу, одягаються вони у неправду та нечестя свої.
⁷ Пливе, наче олива, неправда їхня, живуть за похотями свого серця.
⁸ З усього глузують, зневажливо говорять про Бога, звисока розмовляють.
⁹ До небес підносять уста свої, і язик їхній обходить землю.
¹⁰ Тому звертаються до них люди і п’ють їхню воду повною чашею,
¹¹ і кажуть: «Як довідається Бог? І чи знає Всевишній?»
¹² І ось ці нечестивці завжди живуть у достатку і примножують багатство.
¹³ [І я сказав:] «Чи не даремно я дбаю про чистоту серця і в невинності умивав руки мої;
¹⁴ віддавав себе під удари щодня і щоранку себе осуджував?»
¹⁵ Але коли б я сказав: «Буду і я так жити», то я став би зрадником перед родом синів Твоїх.
¹⁶ І я став думати, як би мені все це зрозуміти, але тяжким було це в очах моїх.
¹⁷ Аж поки не ввійшов я у святиню Божу та не зрозумів кінця їхнього.
¹⁸ Дійсно, на слизькій дорозі поставив Ти їх, над прірвою стоять вони.
¹⁹ Як несподівано прийшли вони до занепаду! Щезли, погинули за беззаконня свої.
²⁰ Як щезає сон того, хто прокинувся, так Ти, Господи, розбудивши їх, знищив помисли їхні у місті Твоїм.
²¹ Коли хвилювалося серце моє і боліла душа моя,
²² я був нерозумним, я як тварина був перед Тобою.
²³ Але я завжди з Тобою, Ти тримаєш мене за праву руку мою.
²⁴ Ти порадою Твоєю провадиш мене, і до слави Твоєї Ти приймеш мене.
²⁵ Хто бо для мене є на небі? І чого без Тебе бажати мені на землі?
²⁶ Знемагають серце моє і тіло моє за Тобою, Боже серця мого і доле моя, Боже, навіки.
²⁷ Бо ось ті, що віддалили себе від Тебе, гинуть. Ти знищуєш кожного, хто відступає від Тебе.
²⁸ А мені найкраще прихилятися до Бога, покладати на Господа надію мою, сповіщати про всі діла Твої в Церкві Твоїй [у вратах дочки Сионової].

73 псалом
Псалом Асафа. (Повчання.)

¹ Навіщо, Боже, відкинув Ти нас назавжди? Навіщо розпалився гнів Твій на овець стада Твого?
² Пом’яни людей Твоїх, яких спочатку зібрала рука Твоя. Ти обрав, як жезл насліддя Твого, гору Сион, на якій оселився Ти.
³ Піднеси руку Твою і поглянь на злочинство їх: що наробив ворог у святині Твоїй — у храмі Твоїм!
⁴ Як звірі, рикають вороги Твої у храмі зібрання Твого. Поставили знамена свої замість знамен наших.
⁵ Наче в гущавині лісовій, високо змахували сокирами.
⁶ Всі двері і всі оздоби ломами та молотами порозбивали.
⁷ Вогнем спалили святиню Твою на землі, осквернили оселю імені Твого.
⁸ Сказали вони в серці своїм: «Зруйнуємо їх зовсім». І спалили всі міста зібрань Божих на землі.
⁹ Знамен наших ми вже не бачимо, нема вже й пророка. І нема між нами такого, хто сказав би, доки це буде.
¹⁰ Доки, Боже, буде ворог мучити нас, доки противник буде ображати ім’я Твоє?
¹¹ Навіщо відхиляєш руку Твою і силу Твою? Гнівом могутности Твоєї урази їх.
¹² Бог же, Цар наш, раніше віків учинив спасіння посеред землі.
¹³ Ти розділив силою Твоєю море, Ти знищив голови зміїв у воді.
¹⁴ Ти розбив голову дракона, дав його на поживу людям [ефіопським].
¹⁵ Ти відкрив джерела й потоки, і Ти ж висушив великі ріки.
¹⁶ Твій день і Твоя ніч. Ти створив зорі і сонце.
¹⁷ Ти поставив межі землі, і Ти ж установив літо й зиму.
¹⁸ Згадай це: ворог зневажає Господа, і люди нечестиві ображають ім’я Твоє.
¹⁹ Не віддавай звірам душ тих, що прославляють Тебе. Душ убогих Твоїх не забудь до кінця.
²⁰ Подивись на завіт Твій, бо всі темні місця землі наповнилися домами беззаконня.
²¹ Нехай не повернеться смиренний осоромленим, принижений і убогий нехай прославляють ім’я Твоє.
²² Встань, Боже, захисти діло Твоє, згадай зневажання Тебе від беззаконного кожен день.
²³ Не забудь голосу тих, що благають Тебе, бо гординя тих, що ненавидять Тебе, підіймається проти Тебе завжди.
Слава…

74 псалом
Начальнику хору.
Не погуби.
Псалом Асафа.
Пісня.

^1-2 Славимо Тебе, Боже, прославляємо Тебе, і призиваємо ім’я Твоє, про нього сповіщають чудеса Твої.
³ «Коли виберу час, каже Господь, Я буду судити за правдою.
⁴ Хоч захиталася земля і всі, що живуть на ній, Я утверджу стовпи її».
⁵ Я кажу нечестивцям: «Не беззаконствуйте!» І до злих: «Не надійтеся на силу свою!
⁶ Не підносьте високо ріг ваш і [не] говоріть [на Бога] неправду.»
⁷ Бо не від сходу й не від заходу, і не з гір пустелі піднесення.
⁸ А Бог є Суддя: одного принижує, а іншого підносить.
⁹ Бо чаша в руці Господній, в ній кипить вино, повне приправ, і Він наливає з неї; а гущу його вижмуть і вип’ють усі грішники землі.
¹⁰ Я ж буду радіти повік, буду співати Богу нашому.
¹¹ Всі роги нечестивців зломлю, і піднесеться сила праведного.

75 псалом
Начальнику хору. На струнних інструментах.
Псалом Асафа.
Пісня.

^1-2 Знаний Бог в Юдеї, в Ізраїлі велике ім’я Його.
³ І була в Салимі оселя Його, і перебування Його на Сионі.
⁴ Там знищив Він стріли лука, щит і меч і війну.
⁵ Ти славний, і силою світиш з висот вічних.
⁶ Не встояли всі нерозумні серцем, заснули сном своїм і не знайшли сили в руках своїх.
⁷ Від гніву Твого, Боже Якова, заснули кінь і колісниця.
⁸ Страшний Ти, і хто встоїть перед лицем Твоїм у час гніву Твого?
⁹ З небес Ти сповістив суд; земля вжахнулась і замовкла,
¹⁰ коли встав Бог на суд, щоб спасти всіх пригноблених на землі.
¹¹ І гнів людський обернеться на славу Твою; залишок гніву Ти приборкаєш.
¹² Помоліться і віддайте хвалу Господу, Богу нашому; всі, хто навколо Нього, принесуть дари страшному.
¹³ Він смиряє дух князів, Він страшний для царів землі.

76 псалом
Начальнику хору Ідифумового.
Псалом Асафа.

^1-2 Голосом моїм до Господа я буду взивати. Голос мій до Бога, і Він почує мене.
³ В день скорботи моєї шукав я Господа, вночі підносив руки мої і не опускав їх — душа моя не мала втіхи.
⁴ Згадував я Бога і тремтів, став роздумувати, і знемагав дух мій.
⁵ Не змикалися очі мої вночі, я сумував і не міг говорити.
⁶ Я роздумував про дні давні, пригадував роки віків минулих.
⁷ Вночі роздумувало серце моє і допитувався дух мій:
⁸ невже навіки відкинув мене Господь і не виявить більше до мене милости Своєї?
⁹ Невже назавжди спинилася милість Його і скінчилося слово Його з роду в рід?
¹⁰ Невже забув милувати Бог і в гніві Своїм зачинив щедроти Свої?
¹¹ І я сказав: «Ось, горе мені — це зміна правиці Всевишнього».
¹² Буду згадувати про діла Господні, згадувати від початку чудеса Твої.
¹³ Буду вдумуватися в усі діла Твої, роздумувати про всі діяння Твої.
¹⁴ Боже! Свята путь Твоя. Хто бог великий, як Бог [наш]?!
¹⁵ Ти єси Бог, що твориш чудеса. Ти показав між народами силу Твою.
¹⁶ Ти визволив силою Твоєю народ Твій — синів Якова та Йосифа.
¹⁷ Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й убоялися, затремтіли безодні.
¹⁸ З хмар лилися води, гриміли громи і стріли блискавиць летіли.
¹⁹ Голос грому Твого котився по небу, і блискавки Твої освітили всю піднебесну, земля захиталася й тряслася.
²⁰ Шляхи Твої в морі, і стежки Твої — у водах великих, а сліди Твої недовідомі.
²¹ Як стадо, вів Ти народ Твій рукою Мойсея і Аарона.
Слава…

Тропарі

Після 10-ї кафизми Трисвяте…
І тропарі, глас 6.

Господи! Я жахаюся страшного дня пришестя Твого, і неминучого суду, Твого, Христе, боюся. Жахаюся й тремчу, бо маю безліч тяжких гріхів. Ти ж, як милостивий Бог, раніше кінця мого направ і спаси мене, Спасителю многомилостивий.
Слава…

Господи! Коли поставиш Престіл Твій на суд і перед Тобою стануть усі люди, тоді цар не стане вищим за воїна і не відрізниться володар від раба, бо кожен за своїми ділами або прославиться, або осоромиться.
І нині…

Пречиста Діво Мати! Великі дари одержала Ти від Господа, бо Ти тілом породила єдиного з Святої Тройці, Христа Життєдавця, на спасіння душ наших.

Господи, помилуй (40 разів).

Господи Боже наш, у милості багатий і в щедротах неосяжний єдиний єством безгрішний, що ради нас став людиною в усьому, крім гріха! Почуй у час цей благання моє, бо я немічний і вбогий, я не маю добрих діл, і серце моє тривожиться в мені. Бо знаєш Ти, Всевишній Царю і Господи неба і землі, що я всю молодість мою у гріхах прожив і за похотями плоті моєї ходив; я став посміховиськом для диявола, бо завжди ходив за його порадами, валяючись у болоті пристрастей, я тьмарив розум свій від дитинства і донині. Я ніколи не виконував волі Твоєї святої, а бувши в полоні гріха та диявола, я ніколи не думав про нестерпний гнів Твій на грішників та вогненну геєну, що чекає на них, а впавши у відчай, я не приходив до розуму і тим позбавив себе Твоєї милости. Якого тільки гріха я не вчинив? Якого діла диявольского я не зробив? Якого блудодіяння я з насолодою безоглядно не виконав? Розум огидними думками осквернив, тіло пристрастями занапастив, душу поганими бажаннями забруднив. І хто не плакав від мене, окаянного? Хто не ридав від мене несправедливого? Це я один так тяжко прогнівив Тебе, це я один гнів Твій на себе розпалив. Це я тільки лукавство перед Тобою вчинив. Я перевищив у гріхах всіх грішників, бо грішив свідомо і нестримано. Але ж Ти милостивий і Чоловіколюбець, чекаєш на навернення грішників, тому і я віддаю себе на суд Твій і, серцем обіймаючи пречисті ноги Твої, як блудниця, з глибини душі взиваю: очисти, Господи, і помилуй мене, немічного, прихилися і почуй благання моє; сліз моїх не відкинь і прийми моє покаяння: поверни, як блудного, і прийми й прости, як того, хто видужує. Бо Ти ж не призначив покаяння для праведного і прощення даєш не тим, що не згрішили, а вимагаєш покаяння від мене грішного за все гріховне, що я вчинив. І ось я, наче без одягу, стою перед Тобою, Господи Серцевідче, і сповідаюся у гріхах моїх. Молю Тебе: просвіти очі серця мого, дай мені сльози покаяння та нестримне бажання виправлення, щоб я з доброю надією та певністю перейшов до вічного життя з Тобою, хвалячи і благословляючи всесвяте ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.