Теща – В домі Петра

А як Ісус прийшов до Петра в хату, то побачив його тещу, що лежала в гарячці. Він доторкнувсь до її руки, і полишила її гарячка; а вона встала й услугувала Йому.

Петрову тещу здолала гарячка. Коли Ісус з учнями прийшов до їхнього дому, то відразу з порога Йому сказали про цю біду. І Він вчинив так, що полишила її гарячка. Вона встала і, сповнена вдячності, услугувала їм. До родини, яку відвідав Ісус, знову прийшли радість і спокій.

Може, ти зітхаєш, згадавши, що і твою тещу мучить якась гарячка, та навіть не одна. Гарячка ревнощів через дитину, яку забрав хтось чужий. Гарячка неспокою, що цю дитину кривдять. Гарячка турботи про ваше потомство, для якого вона надмірно турботлива бабуся. Гарячка втручання. Може, і у вашому домі необхідне чудо. Чудо оздоровлення атмосфери, у якій відчувається «гарячка» неприязні, травм, задавнених образ.

Перше, що варто би зробити, – це негайно припинити радикальне «лікування» тещі на власний розсуд за допомогою гострих слів, сумнівних жартів і гірких пігулок зневаги.

Мудрий терапевт не лікує насліпо і не лікує тільки прояви хвороби.

Він терпеливо шукає її причини. Тільки усунення джерела страждань – це справжнє оздоровлення.

Отже, приглянься уважно до жінки, яка виховала твою дружину або яка є матір’ю твого чоловіка.

Звідки в ній ця гарячка ревнощів?

Може, як і кожна мати, вона болісно пережила вихід із дому улюбленої дитини, яка вже перестала тільки до неї звертати своє серце і тільки з нею ділитися своїми думками. Може, вона страждає від ослаблення зв’язку, який для неї, матері, так багато значив.

Може, вона болісно переживає самотність, а її дім нагадує опустіле гніздо, з якого випурхнули пташенята.

Щодо цього її треба переконати, що ти зовсім не відбираєш від неї дитини. Що ось ви повертаєтесь до неї удвох, і тепер вона вдвічі багатша любов’ю. Подаруйте їй квіти. Заберіть на прогулянку в неділю пополудні. Запросіть до столу. Покажіть, що вона потрібна вам не тільки тоді, коли треба займатися дітьми, але у всіх ваших радощах і турботах.

Звідки гарячка критики?

Може, як кожна мама, вона схильна переоцінювати свою дитину.

Вона підозрює, що ти не є найдостойнішим партнером для її надзвичайної доні, яка могла би здобути принца. Вона думає, що тільки королівна могла би бути гідною дружиною її сина.

Отже, покажи тещі, що тобі не чужі королівські манери, що ти дбаєш про її дитину і не занедбуєш нічого, що може помножити її щастя. Попроси поради, дозволь, щоб і теща навчила тебе чогось такого, що допоможе тобі краще зрозуміти й гарячіше кохати твою дружину – її дочку, чи краще дбати про її сина – твого чоловіка.

А гарячка неспокою, що ви погано виховуєте ваших дітей? Що коханий онучок недогодований, занадто легко одягнений, замало люблений? Поцілуй руку тещі й подякуй за любов до ваших дітей. Терпеливо вислухай її поради і навіть якщо не скористаєшся ними, повір, що вони випливають із любові до внуків, усмішка яких розігріває її серце.

Однак передовсім про вашу родинну гарячку треба негайно повідомити Христові. Як Петро, запросити Його до вашого дому. Надати Йому постійне і центральне місце в родині. Разом із Ним на поріг дому ступає мир і любов. Тоді ти відкриєш, що теща не втручається, а хоче брати участь у вашому житті. Не критикує, а турбується про ваше щастя. Відкриєш, що це не «та твоя мама», як говориш про неї до дружини, а – наша мама.

Може, чудо станеться не відразу. Довго ще здригатимешся від звістки про візит тещі, вона ж – ще не раз прийме за удар, спрямований в її гідність, коли ти голосно зачинятимеш двері. Але присутність Христа помножить вашу терпеливість, засоромить непримиренне недовір’я, підтримає добру волю, побільшить перші проблиски приязні. Христос навчить вас пробачати, забувати кривди, шукати порозуміння.

Поволі припиняться оті нервові спазми у шлунку, які схоплюють тебе, коли з’являється теща.

І вона почне приязно усміхатися до зятя, який дивовижним чином набув виду ангела.

Здається, світ не вмістив би книжок, якщо б записати всі скарги та жалі розгніваних невісток і зібрати всі дотепи, що створили єхидні зяті. Однак воздаймо сердечну хвалу на честь тих мудрих і люблячих матерів (а таких є багато), які, віддавши своє дитя іншій людині, зуміли виконати у своєму серці важку операцію: спочатку подвоїли свою любов, а потім поділили її справедливо поміж ними двома. Вони це чинять іноді всупереч власному серцю – по-геройськи стаючи на боці того «другого», якщо цього вимагає справедливість і добро молодої родини.

Вони тихо й тактовно беруть участь у житті своїх близьких, служать своєю порадою і досвідом, колишуть онуків, по-дружньому поправляють краватку зятеві, спромагаються простити невістці недосолений суп і топлять лід теплими словами «синочку» і «доню»…

Молімось за всіх тещ. Нехай Бог нагородить їх за все добре, що вони приносять у наші родини. Нехай допомагає їм у випробуваннях любові. І нехай береже їх від усякої гарячки.