Останній розділ

Той, кого християни вважають Богом, народився в немислимій глушині і довгий час провадив життя звичайного теслі. Потім Він пішов з дому, і навіть власна сім’я відмовилася підтримувати Його в тому, чим Він займався. Потім Він був страчений, і не знайшлося нікого, хто засумнівався б у тому, що вирок був справедливий.

Християни вважають Богом не могутнього чудотворця і не сивобородого мудреця. У Своєму земному житті Ісус з Назарету зазнав усіх мислимих поразок. Дійсно, дивний Бог!

Але саме на дні цієї поразки починає виднітися світло перемоги. Юдейські богослови і мудреці бачили перед собою божевільного і богохульника. Бога побачити в Ньому зміг лише розіп’ятий розбійник.

Благочестиві громадяни казали Йому: «Доведи, що Ти дійсно Бог: зроби диво і зійди з хреста!» Він і довів – але якраз тим, що відмовився зійти з хреста. І в момент Його смерті римський сотник уражено пробурмотів:

– Воістину Чоловік Цей був Син Божий. (Мк. 15:39)

1

Христос помер – це факт. Багато хто вірить також, що Він воскрес. Але мало хто розуміє, при чому тут усі ми. Якщо бути чесним, то майже ніхто цього не розуміє.

Голгофа нічого не змінила. Світ був не дуже хороший до того, як Христа розіп’яли. Не став він краще і після того, як Христос воскрес. Ну і навіщо тоді все це було?

Відповідь залежить від того, з якого погляду на все це глянути. Обраний народ терпів у рабстві – а потім пішов. Відправився додому. Для тих, хто пішов, усе стало новим. А з погляду єгиптян (тих, хто залишився), не змінилося взагалі нічого.

Ми давно звикли до цього і лінуємося згадувати, який був світ перш, ніж християни за нього взялися. Бо насправді Церква змінює обличчя світу. І ще як!

Бог хоче, щоб кожна дитина знала Священне Писання. Саме це стало фундаментом європейської системи освіти. Бог знає, що таке тілесне страждання, і не хоче, щоб ці страждання зазнавали Його діти. Саме звідси виросла європейська система охорони здоров’я. Там, де немає християн, ви не знайдете ні шкіл, ні лікарень. І це факт.

Тільки в християнських країнах відсутнє рабство – адже Христос звільнив нас від рабства. Тільки в християнських країнах багаті і бідні рівні перед законом – адже учнями Спасителя були саме бідняки. Тільки в християнських країнах жінки (хоч би номінально) мають ті ж права, що і чоловіки, – адже учні зрадили Христа, а учениці ні.

Таких прикладів можна наводити багато. Хоча, напевно, я даремно навів і ці кілька. Бо суть зовсім не в цьому.

Історія, яку християнство розповідає світу, це притча про блудного сина. Батько терпів і мучився, не бачачи свою улюблену дитину. І коли той нарешті з’явився, Батько кинувся йому назустріч і біг так швидко, що по дорозі втратив сандалю, але навіть не помітив цього.

Якщо ця історія про вас, то ви розумієте, що саме змінила Голгофа. Якщо ні – будь-які розмови із цього приводу даремні.

2

Ісус Христос був розіпнутий на свято Пасхи. У день, коли набожні юдеї згадували про Вихід. Вам, блудним синам і дочкам, Бог теж пропонує здійснити Вихід. Свій особистий, маленький Вихід.

Ніхто не каже, що це буде просто. Ви відправитеся в пустелю, а це тяжко. Ви по сухому перейдете через своє особисте море, а це страшно. Не раз і навіть не сто разів ви пошкодуєте про те, що відмовилися від колишнього життя. Але весь цей час з вами буде Той, краще за Якого немає. Ви будете не одні. Ви більше ніколи не залишитеся наодинці.

І ще одно: як би складним не був шлях, у Виходу є мета. А в єгиптян (тих, хто залишився) жодної мети немає.

3

Бог хоче врятувати кожного з людей. Бог настільки цього хоче, що Сам, особисто, не чекаючи від людства першого кроку до примирення, зійшов на землю.

Я створений для того, щоб Бог міг мене любити. Це – кінець розмовам про сенс життя. Ніякого іншого сенсу в моєму житті немає. Немає і іншого способу зробити мене щасливим. Правда, я можу спробувати інший такий спосіб знайти. Це і називається гріх.

По ідеї слово «любов» має означати тільки найголовнішу на світі любов: любов між Богом і людиною. Але на практиці, ви ж знаєте, різновидів любові на світі існує величезна кількість.

Я можу спробувати любити жінку. Чи свою роботу. Чи певну футбольну команду. Я можу любити горілку, а можу любити дивитися порно. У кожного – своя любов. Будь-яка з цих пристрастей трохи схожа на любов людини і Бога. Будь-якій з них можна присвятити своє життя. Інша справа – чи зробить це мене щасливим?

Наш світ так влаштований, що людині пропонується величезна кількість варіантів: люби що хочеш! Окрім одного: не смій любити Бога!

4

Бог хоче врятувати кожного з людей, а світ не хоче, щоб був врятований хоч хтось. Саме тому Бог, Який прийшов на землю, і був убитий. Але, убитий, Він воскрес. І тим переміг гріх.

Зрозуміти, що означають ці слова, досить складно. Адже гріх нікуди не подівся. Подивіться телевізор: сьогодні його, можливо, навіть більше, ніж дві тисячі років тому.

І все-таки гріх переможений. І взагалі у світі, і особисто в мені. Я зовсім не став безгрішним (якщо б ви тільки знали, ЯК далеко мені до цього!), але мій особистий Вихід вже почався. Господь доведе почате Ним до кінця і все-таки зробить мене святим. Адже на світі немає сили, здатної Його зупинити.

Ракова пухлина моєї душі все ще в мені. Потворна темна половина моєї особи досить часто бере наді мною гору. Але я знаю про хворобу і готовий пройти курс лікування. Адже раніше я не вірив, що хворий, і сміявся, коли мені казали, що пора до лікаря.

Відкрити рану – страшно і боляче. Без сумнівів, з посмішкою, показати те, що болить, і не затремтіти під скальпелем – чи багато хто на таке здатний? Але якщо хворобу не лікувати, вона прогресує. А визнати, що я (особисто я!) був неправий… йшов не туди, заблукав і тепер страждаю… що я, немов дитина, потребую допомоги Того, Хто сильний і мудрий, – це вже половина шляху до одужання.

5

Бог хоче вашого спасіння, а світ не хоче, але перемога все одно дістанеться Богові, тому що Бог – сильніше.

Христос ВЖЕ воскрес. Смерть напала на Нього, але поламала зуби. Це і є найголовніша на світі перемога. Тепер справа за вами: як особисто ви розпорядитеся плодами цієї перемоги?

Пройшовши довгу дорогу додому, блудний син нарешті обійняв батька. Що змінилося в його житті після цього? Адже життя не кінчилося на цьому, а тільки почалося. Хоча в чомусь і кінчилося теж. Старе пройшло – почалося нове.

Якщо ви в шлюбі, то, напевно, знаєте: суть шлюбу не в тому, щоб досягти чогось отакого, а в самому шлюбі. Прокидатися і радіти тому, що поряд з тобою той, кого любиш. Впродовж дня робити один одному приємне. Увечері згадувати про пережите разом і казати: «Дякую, що ти була зі мною». І чути у відповідь: «А тобі – що ти зі мною».

Християнство дуже схоже на щасливий шлюб. Християнство – це шлях. Довге життя поряд з кимсь іншим. Можна піти в гори чи пустелю, досягти висот самопізнання і просвітлення і стати великим йогом. Але християнином так не станеш. Християнин – це той, хто не буває один. Християнин – це той, кому потрібні інші. І особливо – Інший.

Існують певні правила, що допомагають подружжю зберегти їх щастя. Таких правил багато, і я знаю далеко не всі. Коли я приходжу до церкви, там я теж стикаюся з правилами, які бувають мені незрозумілі. Але я знаю, що мета цих правил – правильна. Вони допомагають мені зберегти щастя спілкування з Богом.

6

Історія, яку християнство розповідає світу, – це притча про блудного сина. Цей юнак опинився там, де і мав опинитися: в обіймах батька.

А ви?

Відповідь на питання, що змінилося після Голгофи, проста. Для сина змінилося все. Він пережив головну пригоду свого життя. А для тих, хто разом з ним пас свиней на чужині, але відмовився повертатися додому, – для них усе залишилося тим самим.

Син почув найпрекрасніші слова на світі:

– Принесіть найкращий одяг і вдягніть його, і дайте перстень на руку його і взуття на ноги; і приведіть відгодоване теля, і заколіть; будемо їсти і веселитися! Бо син мій оцей був мертвий і ожив, пропав і знайшовся.

А свинопаси цих слів не почули. Вони і через роки продирали очі вранці, відчували звичний запах і йшли пасти свиней. В їх житті нічого нового не сталося. І вже не станеться.

Подивіться на своє власне життя. Тільки подивіться чесно! І дайте відповідь на просте запитання: на кого ви схожі більше – на сина, що повернувся додому, або на свинопасів, які сміються над тим, що десь у світі може існувати дім?