ПАСТУХИ - сценка на Різдво

170

Опис

Автор:
Вночі пастухи, що у полі були,
Таку між собою розмову вели.

Пастух 1:
Я радий, що день проминув дуже вдало,
Овечки вже сплять, жодна з них не пропала.
А та, що учора від рани страждала,
Сьогодні сама по травичці стрибала.

Пастух 2:
А я так втомився, аж ноги гудуть.
Шукав двох ягнят три години, мабуть.
Вони заблукали, застрягли в кущах,
I я їх, знесилених, ніс на руках.

Пастух 3:
Так, друже, я знаю, наш труд нелегкий,
Біда, як вночі нападають вовки.
А якщо вівцю схопить сірий хижак,
Його наздогнати не зможеш ніяк.

Пастух 4:
Є в мене в отарі такі дві вівці,
Вони неспокійні і вдень, і вночі:
Буцкають і б’ються, слабеньких штовхають,
І пастися іншим весь час заважають.

Пастух 5:
Скажу вам, робота важка, друзі, в нас,
Любов та турбота потрібні весь час.
Та Бог помагає нам службу нести,
Підтримує дух наш удень і вночі.

Пастух 6:
А я вам зізнаюсь: як вівці пасу,
Весь день роздивляюся неба красу.
Чекаю із вірою дивний той день,
Коли вже Месія на землю прийде.

Пастух 1:
А зірочки в небі, погляньте, як сяють.
Здається, багато чого вони знають.

Пастух 2:
Так тихо у полі… Отара мовчить,
Солодко й тривожно на серці в цю мить…

Пастух 3:
А місяць з-за хмар виглядає весь час,
Немов свої очі ховає від нас…

Автор: Аж раптом весь світ світлим, сяючим став. І ось дивний ангел у сяйві постав.

Ангел: «Не бійтесь! Радійте! Я звістку несу: Ісус народився, Вклонімось Христу!»

Пастух 4: У місто ходім, там це диво здійснилось! Нам радість усім в Божого Сина прийшла!

Пастух 5: Так хочу побачити Божого Сина! І хвилини чекати не маю я сили!

Пастух 6: Отож піднімаймось, ходімо мерщій. Царю над царями уклін наш земний!