Про вдячність і щастя людини
Священне Писання закликає нас за все дякувати. Це те, чому ми повинні навчитися зараз – бо дякувати ми будемо віки віків. Як співають ангели і святі в Книзі Одкровення: “Благословення і слава, і премудрість, і подяка, і честь, і сила, і кріпкість Богові нашому на віки віків! Амінь” (Одкр. 7:12).
Ідея вічно дякувати здається невіруючим людям відразливою і смішною; іноді вони не можуть точно сформулювати чому, але вона якось напружує. Нас часто напружує і необхідність дякувати нашим ближнім тут, на землі. Чому?
Бо в занепалому світі люди часто поводяться як у мавпячій зграї, постійно з’ясовуючи, хто знаходиться на сходинку вище в неформальній ієрархії. І навіть вдячність перетворюється в елемент цих мавпячих ігор – подякувати, означає поставити себе на сходинку нижче, визнати себе одержувачем милості, а значить від когось залежним і слабким. Буває, що благодіяння перетворюються на засіб маніпулювання – “тепер ти мені по гроб життя винен!”, і тому люди неохоче визнають свій моральний обов’язок. Це особливо проявляється, коли рівень довіри між людьми низький – і вони схильні бачити в милості якійсь підступ.
У кращому разі вдячність – це щось зі сфери етикету, ввічливості, приємна, але не обов’язкова частина життя. “Дякую в кишеню не покладеш”.
Але насправді вдячність – це суть життя; вдячність вводить нас у правильні стосунки з реальністю, реальністю Бога і реальністю других людей.
Творець і Володар всесвіту не шукає звеличення над нами – це було б украй смішно навіть помислити. Він хоче, навпаки, підняти нас до Себе. І вдячність розплющує наші очі на реальність Його любові і турботи.
Бог хоче зробити нас щасливими – а у вічності безмірно щасливими. Але не можна зробити щасливою людину, нездатну до вдячності; це не лише несправедливо, це просто неможливо. – Щоб зрадіти раю, ми маємо набути відкритого, упокореного і вдячного серця; здатність бачити любов Бога і людей, і визнавати цю любов – “дякую, я вдячний”.
І ми повинні навчитися бачити цю любов тут і зараз. Ми, християни, віримо в промисел – у те, що Бог править Своїм творінням, і направляє його до призначених для нього цілей. Уся це неймовірно складна система, що включає галактики і туманності, сніг і туман, гравітацію і магнетизм, сонце і дощ, людей і тварин, управляється Богом – причому управляється в деталях.
Як каже Господь Ісус, “Чи не дві малі пташки продаються за один асарій? І жодна з них не впаде на землю без волі Отця вашого” (Мф. 10:29). Дійсно, жодна сніжинка не падає на землю без промислу Божого. Цей же промисел спрямовується на всі події нашого життя – малі і великі.
Є відома фраза “хліб, який ти їв сьогодні вранці, Бог готував всю ніч”. Насправді, набагато довше, і цей хліб пройшов через багато рук, і потрапив на стіл трудами багатьох людей – Бог влаштував усе це, щоб ти міг поснідати. Це не просто кусень хліба з маслом – це послання Його любові і турботи. На цьому куснику хліба написано: “Я люблю тебе і піклуюся про тебе”.
Вдячність все приймає як дар; усе, що ми маємо, усе, чим ми користуємося, усе, чому ми радіємо, є дар, прояв любові. Смак їжі, світло дня, запах квітки, звуки музики – усе свідчить про Його любов, турботу, і ту велику і невимовну радість, яку Він нам готує.
У молитві ми звертаємося до Бога і кажемо – так, ми віримо, ми вдячні.
Усе, що в нас є, отримано від Бога. Він наділяє нас здібностями до праці, щоб ми брали участь у Його турботі про творіння; посилає нам повітря, воду і їжу; саме наше існування – дар Його любові. Вдячність визнає це – так, ми оточені любов’ю і турботою, і ми дякуємо за це.
Проте це усвідомлення – у мене немає нічого свого, усе є тільки дар Божий – оголяє нашу недовіру Богу; ми почуваємо себе уразливими. Серед людей жахливо виявитися повністю залежним від чиєїсь милості; люди часто відмовляють у ній один одному. Але на Бога ми можемо покладатися; так, у нас немає нічого, окрім Його любові і милості; але це найміцніша, найнадійніша і найбеззаперечніша річ в усьому всесвіті.
Ми дякуємо Йому за радість у благополуччі і за втіху в скорботі; але понад усе ми дякуємо за дар вічного життя, який Бог підготував нам у Христі Ісусі.
Ми бачимо, як далеко простягнулася Божа любов до кожного з нас – Він втілився, був розіпнутий і похований за нас, невдячних і недобрих. Він дарував нам Царство. Ми визнаємо це і возносимо подяку – “Дяка Богові за невимовний дар Його!” (2Кор.9:15)
24.09.2023
НЕ ОБМАНУЙСЯ
«Не дивися на його вигляд і на висоту зросту його; Я відкинув
його; Я дивлюся не так, як дивиться людина; бо людина
дивиться на обличчя, а Господь дивиться на серце”
(1 Сам. 16:7).
Я вивчав філософію у престижному університеті Чилі. Першого ж дня я був надзвичайно здивований, побачивши в бібліотеці чоловіка, який, незважаючи на холодну погоду,...
Справжня перемога – перемога над собою
"Хто йде вслід за мною, той не ходить у темноті", - каже Господь (Йо. 8:12).
Ці слова Христа спонукають нас наслідувати Його життя та святі заповіді, якщо наша мета - пізнати і очистити наше серце від сплутаних думок. Христова навчання стоїть вище будь-яких інших мудростей і філософських вчень. Ми повинні мати Духа Христа, якщо хочемо знайти справжню живильну духовну їжу. Не...
Нехай Божий світ судить ваші думки та почуття
Вас колись долали сумніви настільки, що вам хотілося сказати: «Ну все, годі!»? Напевно, таке бажання виникало у кожного. І тоді ми можемо гаряче з кимось вчинити неправильно або піддатися зневірі, або піти спати і постаратися забути про все. І, звичайно, ви розумієте: ніщо з цього не вирішить ваші проблеми. Але замість того, щоб зневіритися, здатися і дати волю п...
Істинна мудрість
«Початок мудрості – страх Господній, і пізнання Святого
– розум» (Прип. 9:10).
Що таке мудрість? Що означає бути розумним?
Іноді я думаю, що ми, християни, трохи плутаємось у достатку інформації щодо розумових здібностей. За Біблією мудрість — це не інтелектуальний рівень, її не виміряти отриманими дипломами, так само як розум — це ще...
Коли ми просимо про щось Бога
Коли ми просимо про щось Бога, треба молитися з вірою та терпінням, і тоді обов'язково дочекаємося відповіді. Адже коли людина молиться з вірою, Бог певним чином зобов'язаний виконати те, про що він просить, щоб не осоромити цю віру. «Майте віру і не сумнівайтеся» (див.: Мт. 21, 21), – наказав Господь. Отже, якщо «не засумніємося», просячи про щось Б...
Самооцінка християнина
Мій викладач у семінарії Стефан Сімандс навчав, що найпотужніша стратегічна атака диявола спрямована на нашу самооцінку. Найчастіше її заниження, інколи ж – її завищення. Тому найважливіше завдання християнського лідера – підбадьорення та зміцнення тих, чия самооцінка занижена та попередження тим, що ухиляються до гордині.
Культура навколишнього суспільства має дуже...
Подивіться, що вам дано як віруючому в Ісуса Христа
А тим, хто прийняв Його, віруючим в Його ім'я, дав владу бути чадами Божими.
- Іоанна 1:12
Завдяки Ісусу Христу нам дано дуже багато! У вас немає жодної поважної причини бути невдахою і не досягти у житті неймовірного успіху. Вам дано так багато, що ви можете уявити це собі. Сьогодні дозвольте мені розповісти вам лише про деякі дари, які ви отримали, прийняв...
ПРИВЕДІТЬ СВОЮ ДУШУ У ПОРЯДОК
Ви не знайдете навколо себе нічого того, чого немає у вашій душі. Не буває людей, у яких немає нічого хорошого, як і не буває абсолютно поганих людей. У кожній душі є і добре, і погане. Чим більше любові, мудрості, краси, доброти ви відкриєте в самому собі, тим більше ви помітите їх у навколишньому світі. Вам здається, якщо ви чогось не бачите, цього не існує. Ні, прост...
Тверде рішення
Про що ви найчастіше думаєте? Ви перебуваєте у спокої і ваші думки сповнені світу? Або в якийсь момент ви спокійні та впевнені в собі, а в інший – стурбовані, сповнені сумнівів, схвильовані. Я помічала це у собі. Іноді мені здавалося, що я можу прийняти рішення і не передумати. Мені було зовсім не важко ухвалювати рішення. А іноді я була не здатна ухвалити бу...
Мудрий брат
Два брати росли разом. Згодом старший брат став професором ботаніки, а молодший — простим робітником. У кожного з них була сім'я, і часто брати збиралися разом зі своїми сім'ями та розмовляли про життя. Бувало, професор замовк і уважно слухав молодшого брата, міркування якого змушували прислухатися до його оточуючих.
Якось дружина старшого брата сказала своєму чоловіко...