Коли буває тяжко...

Деколи буває дуже важко. Кожен знає, як це, коли раптом разом навалиться. І неприємності по роботі, і з боку близьких людей нерозуміння, і якісь хвороби, і фінансові труднощі. До цього ще спотикання різні, гріхи, душу тяжкі, зневіра, в Божій милості сумнів. А може, й не так багато одразу, може, одне щось, але й воно так придавило, що ніяк з-під нього не виберешся.

Чого тільки не робиш! Розбираєшся, думаєш, як у такому становищі виявився, як вийти з нього. Марно. Немов у болото ще глибше провалюєшся, все ще важче, безвихідніше. Молишся, просиш у Господа допомоги, просиш сил, просиш розуміння. І знову марно. Як стіна якась від землі до небес зросла, не пробитися. І якщо колись журився, то тепер уже просто розпач підступає.

Але читаєш ранкові молитви, а в них 50-й псалом, такий знайомий, напам'ять уже вивчений. Якого разу вимовляєш, «думаючи про своє», ці дивовижні, сповнені рятівної надії слова: «Серце скрушено і смиренно Бог не принижує…». Вимовляєш і раптом розумієш: ось воно! «Сокрушено і смиренно».

Змирись, знищи гордість свого серця, і все зміниться. Обставини зміниться, безвихідь з відчаєм відступлять, а найголовніше — піде це страшне почуття богозалишення, з яким так нестерпно жити.

Але як упокоритися? Чи достатньо просто зрозуміти, що це необхідно, і все відбудеться «само»: серце очиститься від пихати, думки просвітяться, в душі не залишиться і сліду запеклості? І так буває, але частіше потрібна праця — не велика якась, проте дуже важлива.

Праця ця в тому полягає, щоб, окинувши поглядом усі свої пригоди, зовнішні і внутрішні, сказати щиро, з повною в те вірою: «Гідне, Господи, за ділом моїм приймаю». Зрозуміти, що все це нас гнітить, нам біль завдає не звідкись ззовні прийшло, а з нашої потаємності серцевої народилося. «Дерево, з якого зроблено твій хрест, виросло на грунті твого власного серця» — з цим не треба сперечатися, це треба прийняти. Приймеш, упокориться серце, і побачиш, як раптом не стане того, що становило хрест. «Грунт» змінився, і виросло на ньому висохло і опало.

Нікого ні в чому не треба звинувачувати, тільки себе. Ні з ким не потрібно ворогувати більше, хіба що зі своїми пристрастями. Важко упокорюватися, але коли змиришся все ж таки, то пізнаєш істину слів богомудрого авви Ісаака: «Щойно змириться людина, як відразу оточує її з усіх боків милість Божа». І потім уже пам'ять про це сама вабить тебе під рятівну покрову цієї найбільшої з усіх чеснот.

І ще… Відкриється твоєму серцю, що не стільки всі інші гріхи та пристрасті були і залишаються причиною твоїх бід і скорбот, скільки одна гордість. Це вона змушувала тебе чинити опір Богові. І Він, за словом апостола, противився тобі. І все життя противилося. А що погано тобі було — так для того знову ж таки привів тебе Господь це погане потерпіти, щоб ти змирився.

Аби тільки Бог дав це — таке просте і таке важливе — одкровення запам'ятати. Бо інакше доведеться все життя ходити такими важкими та знайомими колами — від гордості до смиренності через скорботи.

Біблія:

Читати Біблію

Слухати Біблію

Дитяча Біблія

Біблійні мапи

З історії Авраама та Ісаака ми можемо дізнатися 3 блискучі місця у Авраама

Візьми сина твого, єдиного твого, якого ти любиш, Ісаака; і йди в землю Моріа і там принеси його на цілопалення на одній із гір, про яку Я скажу тобі » (Бут. 22:2) .

« Авраам встав рано вранці, осідлав осла свого, взяв із собою двох з юнаків своїх та Ісаака, сина свого; наколов дров для цілопалення, і вставши пішов на місце, про яке сказав йому Бог» (Бут. 22:3) .

...

Чому вчить Біблія — Молитва

Що Біблія говорить про молитву? Без молитви неможливо зростати в жодному аспекті християнського життя. Отже, всім християнам, особливо новонаверненим, необхідно знати біблійне вчення про моли...

Один – не означає самотній

У сучасному світі багато людей почуваються самотніми. І з кожним днем масштаби цієї проблеми зростають. Буваючи в різних країнах, я бачу дедалі більше людей, які просять допомогти їм позбутися самотності.
У Біблії йдеться про те, що ми не самотні. Бог рятує нас, втішає, зцілює. Але після втрати близьких, багатьом людям так і не вдається звільнитися від гнітючого почуття...

Співчутлива порада

Молода жінка сиділа на лавці у парку і чомусь гірко плакала. У цей час Ваня їхав своїм триколісним велосипедом алеєю. І так шкода стало йому тітці, що він спитав:
- Тіто, ти чому плачеш?
- Ой, малюку, ти не зможеш зрозуміти, - відмахнулася жінка.
Вані здалося, що після цього тітка почала плакати ще сильніше. Він каже:
- Тіто, у тебе щось болить, і ти плачеш?&n...

Нескінченний хліб

Жила була бідна бабуся.
Така вона була бідна, що часом їй навіть не було з чого хліба спекти. І була в неї сусідка-злидня, яка цю стареньку невпинно бідністю її дорікала. І раптом помітила сусідка: щойно вона приймається хліб пекти, у бабусі теж із труби дим йде, ніби хліб печеться.
— Невже ця жебрачка теж розбагатіла? - Здивувалася сусідка. — Треба заг...

Коли свідчиш про милість Божу

Голос завжди тремтить від хвилювання, коли свідчиш
про милість Божу, про те, як Він веде тебе по життю,
як наставляє. Ось і цей, уже немолодий чоловік,
з м'яким південним акцентом, зі сльозами на очах говорив нам, журячись так само, як і тоді, коли відсунув огорожу Божу: "Ми затятимемося
або не думаємо про серйозність провин, а особливо наслідків, зробленого по нерозумн...

ЩО МИ МОЖЕМО ПРИНЕСТИ В ДАР ІСУСОВІ?

«І ось зірка, яку бачили вони на сході, йшла перед ними, аж поки, нарешті, прийшла і зупинилась над місцем, де було Немовля. Побачивши зірку, вони зраділи радістю вельми великою. І, увійшовши в дім, побачили Немовля з Марією, Матір’ю Його, і, впавши, поклонилися Йому; і, відкривши скарби свої, принесли Йому дари: золото, ладан і смирну. І, одержавши уві сні одкровення не повертати...

СТАРТ

«Виберіть собі тепер, кому служити» (Нав. 24:15).
Видатного американського легкоатлета Майкла Джонсона, чотириразового олімпійського чемпіона та дев'ятиразового чемпіона світу з спринтерського бігу, якось запитали, який момент забігу він вважає найважливішим. Спортсмен відповів:
Перші дві секунди. Те, як ти стартуєш».
Журналіст був такий здивований від...

Зараз такий час

Зараз такий час, що дуже багато думок у людей, і на перший погляд якась каша виходить. Про те саме говорять: ²це Бог сказав", інші: ² Ні, це не від Бога". Третій каже: “я отримав свідчення від Духа”, четвертий: “а я нічого не отримав”.
Наш Батько щасливий, і радіючи сміється, дивлячись на своїх улюблених діточок, що копаються в пісочниці.
Ос...

Подивіться, що вам дано як віруючому в Ісуса Христа

А тим, хто прийняв Його, віруючим в Його ім'я, дав владу бути чадами Божими.

- Іоанна 1:12

Завдяки Ісусу Христу нам дано дуже багато! У вас немає жодної поважної причини бути невдахою і не досягти у житті неймовірного успіху. Вам дано так багато, що ви можете уявити це собі. Сьогодні дозвольте мені розповісти вам лише про деякі дари, які ви отримали, прийняв...