Субота 11 Січень 2025   Українська  /   Русский       Пошук    

Коли буває тяжко...

Деколи буває дуже важко. Кожен знає, як це, коли раптом разом навалиться. І неприємності по роботі, і з боку близьких людей нерозуміння, і якісь хвороби, і фінансові труднощі. До цього ще спотикання різні, гріхи, душу тяжкі, зневіра, в Божій милості сумнів. А може, й не так багато одразу, може, одне щось, але й воно так придавило, що ніяк з-під нього не виберешся.

Чого тільки не робиш! Розбираєшся, думаєш, як у такому становищі виявився, як вийти з нього. Марно. Немов у болото ще глибше провалюєшся, все ще важче, безвихідніше. Молишся, просиш у Господа допомоги, просиш сил, просиш розуміння. І знову марно. Як стіна якась від землі до небес зросла, не пробитися. І якщо колись журився, то тепер уже просто розпач підступає.

Але читаєш ранкові молитви, а в них 50-й псалом, такий знайомий, напам'ять уже вивчений. Якого разу вимовляєш, «думаючи про своє», ці дивовижні, сповнені рятівної надії слова: «Серце скрушено і смиренно Бог не принижує…». Вимовляєш і раптом розумієш: ось воно! «Сокрушено і смиренно».

Змирись, знищи гордість свого серця, і все зміниться. Обставини зміниться, безвихідь з відчаєм відступлять, а найголовніше — піде це страшне почуття богозалишення, з яким так нестерпно жити.

Але як упокоритися? Чи достатньо просто зрозуміти, що це необхідно, і все відбудеться «само»: серце очиститься від пихати, думки просвітяться, в душі не залишиться і сліду запеклості? І так буває, але частіше потрібна праця — не велика якась, проте дуже важлива.

Праця ця в тому полягає, щоб, окинувши поглядом усі свої пригоди, зовнішні і внутрішні, сказати щиро, з повною в те вірою: «Гідне, Господи, за ділом моїм приймаю». Зрозуміти, що все це нас гнітить, нам біль завдає не звідкись ззовні прийшло, а з нашої потаємності серцевої народилося. «Дерево, з якого зроблено твій хрест, виросло на грунті твого власного серця» — з цим не треба сперечатися, це треба прийняти. Приймеш, упокориться серце, і побачиш, як раптом не стане того, що становило хрест. «Грунт» змінився, і виросло на ньому висохло і опало.

Нікого ні в чому не треба звинувачувати, тільки себе. Ні з ким не потрібно ворогувати більше, хіба що зі своїми пристрастями. Важко упокорюватися, але коли змиришся все ж таки, то пізнаєш істину слів богомудрого авви Ісаака: «Щойно змириться людина, як відразу оточує її з усіх боків милість Божа». І потім уже пам'ять про це сама вабить тебе під рятівну покрову цієї найбільшої з усіх чеснот.

І ще… Відкриється твоєму серцю, що не стільки всі інші гріхи та пристрасті були і залишаються причиною твоїх бід і скорбот, скільки одна гордість. Це вона змушувала тебе чинити опір Богові. І Він, за словом апостола, противився тобі. І все життя противилося. А що погано тобі було — так для того знову ж таки привів тебе Господь це погане потерпіти, щоб ти змирився.

Аби тільки Бог дав це — таке просте і таке важливе — одкровення запам'ятати. Бо інакше доведеться все життя ходити такими важкими та знайомими колами — від гордості до смиренності через скорботи.

Чому вчить Біблія — Людина

Якщо ми бажаємо знати правду про людину, потрібно звернутися до Біблії. “Істина – це судження Бога про той чи інший предмет”. Біблія розповідає про створення людини, її прир...

Як стати блаженним

«Блаженні…» – самі цими словами розпочав Свою Нагорну проповідь Спаситель, вказавши на ознаки людей, які можуть стати блаженними. Тобто сама по собі людина, яка плаче, убога духом, лагідна чи гнана за правду ще не є блаженною. Проте за тих умов може стати блаженною, дійсно щасливою, бо ці умови відкривають людину до ...

Усі турботи покладіть на Господа

Усі турботи ваші покладіть на Нього, бо Він дбає про вас.

- 1 Петра 5:7

Кілька років тому ми збудували в Ризі величезну будівлю церкви. Будівництво доставляло мені багато занепокоєнь та хвилювань. Деколи мене охоплювала тривога. Турботи та переживання мене завтракали. Тоді ніхто не давав кредитів на будівництво церковних будівель. Все, що нам залиш...

Начищені черевики

Він ходив перед Господом майже сорок років.

За його чистоту та миролюбність, сусідки, ще по юності назвавши його Ігорьок, так і продовжували ласкаво до нього ставитися.

Він зберіг довгі роки і тихий голос, і доброту інтонацій.
Любив годинами перебувати у молитовному спілкуванні з Господом, навіть просто сидячи на лавці у дворі. За відстороненим, наповне...

Притча: Погляд на проблеми

Професор почав свій урок із того, що взяв у руку склянку з невеликою кількістю води. Він підняв його таким чином, щоб усі його побачили, і спитав студентів:
- Як ви думаєте, скільки важить ця склянка?
– 50 грам, 100 грам, 125 грам, – відповідали студенти.
- Я справді не впізнаю, доки не зважу його, - сказав професор, - але моє запитання таке: що б сталося, якби я...

Две дороги

Зустрічалися на роздоріжжі дві дороги. Вузька та широка.
— Зовсім ти себе запустила: вся в гострому камені, колдобинах, колючим тернням заросла! - Почала дорікати широка вузьку. — Твої мандрівники того й дивись помруть від втоми чи голоду! Чи то річ я: гарна, гладка! Уздовж мене кафе, ресторани, будинки з усіма зручностями. Живи — веселись!

Життя складне і мінливе

Життя складне і мінливе. Коли звикаєш до стабільності і
невеликі негаразди здатні призвести до депресії. Чи це є
наслідком недовіри до Бога? Швидше за все так. Чому
християни зневіряються, впадають у депресію і опускають руки?
Адже
не всі переживають те, що випало на долю
апостолів.
Час останній, час поправляти світильники, запасатися
олією свят...

Сонячні яблука

Та бабуся стояла в другому ряду скраю. Така маленька сухенька зі сльозливими очима. Сіра однотонна сукня, такі ж туфлі й лише хустина горіла на весь ринок червоними маками. Бабусю можна було впізнати лише за цими маками, бо інакше вона б просто розчинилася в натовпі.

Ті маки й привели Мар’яну аж на край того ряду. Узагалі їй не потрібні бул...

Як перестати ображатись?

Коли я перестала ображатись, мене перестали ображати. Скажете, такого не буває. Як можна не ображатись, коли зачепили за «живе»? Якщо розібратися в витоках походження образи, то, вважаю, ображатися стане нема чого.

Отже, що ж у нас сидить такого, що не дозволяє нам простити своїх кривдників? Вибачити означає не залишити осідання в душі, продовжувати ві...

СВІТЛО СИНА БОЖОГО

«Бо Бог, що звелів з темряви світити, осяяв наші серця, щоб просвітити нас пізнанням слави Божої в особі Ісуса Христа»
(2 Кор. 4:6).
Сонце дає землі життя та здоров'я. Без нього ми б замерзли. Без сонця, яке вбиває мікробів, багато хвороб вийшли б з-під контролю. А без світла Сина Божого не було б надії, ми не знали б, якого життя Він чекає від нас, отже, не...