Коли буває тяжко...

Деколи буває дуже важко. Кожен знає, як це, коли раптом разом навалиться. І неприємності по роботі, і з боку близьких людей нерозуміння, і якісь хвороби, і фінансові труднощі. До цього ще спотикання різні, гріхи, душу тяжкі, зневіра, в Божій милості сумнів. А може, й не так багато одразу, може, одне щось, але й воно так придавило, що ніяк з-під нього не виберешся.

Чого тільки не робиш! Розбираєшся, думаєш, як у такому становищі виявився, як вийти з нього. Марно. Немов у болото ще глибше провалюєшся, все ще важче, безвихідніше. Молишся, просиш у Господа допомоги, просиш сил, просиш розуміння. І знову марно. Як стіна якась від землі до небес зросла, не пробитися. І якщо колись журився, то тепер уже просто розпач підступає.

Але читаєш ранкові молитви, а в них 50-й псалом, такий знайомий, напам'ять уже вивчений. Якого разу вимовляєш, «думаючи про своє», ці дивовижні, сповнені рятівної надії слова: «Серце скрушено і смиренно Бог не принижує…». Вимовляєш і раптом розумієш: ось воно! «Сокрушено і смиренно».

Змирись, знищи гордість свого серця, і все зміниться. Обставини зміниться, безвихідь з відчаєм відступлять, а найголовніше — піде це страшне почуття богозалишення, з яким так нестерпно жити.

Але як упокоритися? Чи достатньо просто зрозуміти, що це необхідно, і все відбудеться «само»: серце очиститься від пихати, думки просвітяться, в душі не залишиться і сліду запеклості? І так буває, але частіше потрібна праця — не велика якась, проте дуже важлива.

Праця ця в тому полягає, щоб, окинувши поглядом усі свої пригоди, зовнішні і внутрішні, сказати щиро, з повною в те вірою: «Гідне, Господи, за ділом моїм приймаю». Зрозуміти, що все це нас гнітить, нам біль завдає не звідкись ззовні прийшло, а з нашої потаємності серцевої народилося. «Дерево, з якого зроблено твій хрест, виросло на грунті твого власного серця» — з цим не треба сперечатися, це треба прийняти. Приймеш, упокориться серце, і побачиш, як раптом не стане того, що становило хрест. «Грунт» змінився, і виросло на ньому висохло і опало.

Нікого ні в чому не треба звинувачувати, тільки себе. Ні з ким не потрібно ворогувати більше, хіба що зі своїми пристрастями. Важко упокорюватися, але коли змиришся все ж таки, то пізнаєш істину слів богомудрого авви Ісаака: «Щойно змириться людина, як відразу оточує її з усіх боків милість Божа». І потім уже пам'ять про це сама вабить тебе під рятівну покрову цієї найбільшої з усіх чеснот.

І ще… Відкриється твоєму серцю, що не стільки всі інші гріхи та пристрасті були і залишаються причиною твоїх бід і скорбот, скільки одна гордість. Це вона змушувала тебе чинити опір Богові. І Він, за словом апостола, противився тобі. І все життя противилося. А що погано тобі було — так для того знову ж таки привів тебе Господь це погане потерпіти, щоб ти змирився.

Аби тільки Бог дав це — таке просте і таке важливе — одкровення запам'ятати. Бо інакше доведеться все життя ходити такими важкими та знайомими колами — від гордості до смиренності через скорботи.

Біблія:

Читати Біблію

Слухати Біблію

Дитяча Біблія

Біблійні мапи

Побачити світ у піщинці

Чи вмієте ви радіти? Не в півсили, не трохи, а по-справжньому? Чи любите ви життя у всіх його проявах? І чи дякуйте Богові за цей чудовий дар? Чи здатні ви дбайливо ставитися до навколишнього світу і до всього, що наповнює його?

Всі ці запитання я поставила передусім самій собі, коли прочитала книгу казок Ганса Крістіана Андерсена у новому християнському видан...

Подяка може бути різною

Одна людина відчувала себе дуже зобов'язаною Господу Богу, оскільки щасливо врятувалася від небезпеки, яка загрожувала її життю. Він запитав свого друга, що йому зробити, щоб віддячити Богу належним чином. У відповідь той розповів йому таку історію.

Чоловік усім серцем любив жінку та просив її вийти за нього заміж. Але в неї були зовсім інші плани. І ось одного ра...

Доброта до людей

У 1871 році знаменитий англійський мандрівник Генрі Стенлі вирушив до Центральної Африки на пошуки зниклого Д. Лівінгстона. Він знав, що зустріне там такі племена, які не зрозуміють його мови, але він був упевнений, що їм знайома мова совісті. Тому він суворо наказав своїм людям не ображати дикунів, не красти в них, не порушувати обіцянок, ставитись до них люб'язно і взагалі – н...

Радість у Господі

Діти Божі покликані бути представниками Христа, життя яких свідчить про Його доброту та милість. Як Ісус відкрив нам істинний характер Отця, так і ми повинні відкривати Христа тим, хто нічого не знає про Його ніжну любов і співчуття. “Як Ти послав Мене у світ, – сказав Ісус, – так і Я послав їх у світ”. “Я в них, і Ти в Мені... нехай пізнає світ, що ...

Віра в Бога: відкриття духовної глибини

Віра в Бога є основою для багатьох людей і відіграє важливу роль у їхньому житті. Це глибоке і особисте переконання в існуванні Всевишнього, Верховної Сили або Вищого Буття, яке має контакт з людьми та впливає на їхні життя.

Віра в Бога виникає з потреби людини знайти сенс і мету свого існування. Це внутрішнє відчуття, що є щось більше за матеріальний світ, що існує вища реальність, я...

Начищені черевики

Він ходив перед Господом майже сорок років.

За його чистоту та миролюбність, сусідки, ще по юності назвавши його Ігорьок, так і продовжували ласкаво до нього ставитися.

Він зберіг довгі роки і тихий голос, і доброту інтонацій.
Любив годинами перебувати у молитовному спілкуванні з Господом, навіть просто сидячи на лавці у дворі. За відстороненим, наповне...

Оптимістичні думки

Все, що відбувається в нашому житті, на краще. Іноді здається — глухий кут, не вийшло, не трапилося, не збулося. Виявляється — не глухий кут, а крутий поворот, не кінець життя, а початок нового. І найтяжчі розчарування перетворюються на нові щасливі зустрічі.

Довіряй книгам, вони найближчі, вони мовчать, коли треба, і кажуть, відкриваючи перед тобою світ, з...

Істина життя

Потрапив Мудрець на небеса та зустрівся з Ангелом.

- Як ти прожив своє життя на землі? — спитав Ангел.

— Я постійно перебував у пошуках істини, — відповів Мудрець.

- Це прекрасно! - похвалив Ангел. — А що ж ти робив, щоб знайти цю істину, чим займався, щоб побачити її?

— Мудрість накопичувалася людьми і зап...

Страждати чи діяти?

Одного разу один чоловік проходив повз якийсь будинок і побачив стареньку в кріслі-качалці, поряд з нею гойдався в такому ж кріслі дідок, що читає газету, а між ними на ганку лежав собака і тихенько скиглив. Перехожий задумався: чому собака скиглить, а господарі їй не допомагають?

Наступного дня він знову йшов повз цей будинок і побачив ту ж картину, собака так само скиглив.&nbs...

Що робити?

Він ішов у задумі тротуаром, розмовляв подумки з Богом, перебуваючи перед Ним з оголеним серцем. Було тихо, ніщо не відволікало від думок, душа була в тихому блаженному стані.

Крізь молитовну тишу увірвався несамовитий крик переляканої жінки. Вона бігла назустріч з божевільним виразом на обличчі, розпатлана, в очах плескався жах.

- Допоможіть, - кинулась ...