Коли буває тяжко...

Деколи буває дуже важко. Кожен знає, як це, коли раптом разом навалиться. І неприємності по роботі, і з боку близьких людей нерозуміння, і якісь хвороби, і фінансові труднощі. До цього ще спотикання різні, гріхи, душу тяжкі, зневіра, в Божій милості сумнів. А може, й не так багато одразу, може, одне щось, але й воно так придавило, що ніяк з-під нього не виберешся.

Чого тільки не робиш! Розбираєшся, думаєш, як у такому становищі виявився, як вийти з нього. Марно. Немов у болото ще глибше провалюєшся, все ще важче, безвихідніше. Молишся, просиш у Господа допомоги, просиш сил, просиш розуміння. І знову марно. Як стіна якась від землі до небес зросла, не пробитися. І якщо колись журився, то тепер уже просто розпач підступає.

Але читаєш ранкові молитви, а в них 50-й псалом, такий знайомий, напам'ять уже вивчений. Якого разу вимовляєш, «думаючи про своє», ці дивовижні, сповнені рятівної надії слова: «Серце скрушено і смиренно Бог не принижує…». Вимовляєш і раптом розумієш: ось воно! «Сокрушено і смиренно».

Змирись, знищи гордість свого серця, і все зміниться. Обставини зміниться, безвихідь з відчаєм відступлять, а найголовніше — піде це страшне почуття богозалишення, з яким так нестерпно жити.

Але як упокоритися? Чи достатньо просто зрозуміти, що це необхідно, і все відбудеться «само»: серце очиститься від пихати, думки просвітяться, в душі не залишиться і сліду запеклості? І так буває, але частіше потрібна праця — не велика якась, проте дуже важлива.

Праця ця в тому полягає, щоб, окинувши поглядом усі свої пригоди, зовнішні і внутрішні, сказати щиро, з повною в те вірою: «Гідне, Господи, за ділом моїм приймаю». Зрозуміти, що все це нас гнітить, нам біль завдає не звідкись ззовні прийшло, а з нашої потаємності серцевої народилося. «Дерево, з якого зроблено твій хрест, виросло на грунті твого власного серця» — з цим не треба сперечатися, це треба прийняти. Приймеш, упокориться серце, і побачиш, як раптом не стане того, що становило хрест. «Грунт» змінився, і виросло на ньому висохло і опало.

Нікого ні в чому не треба звинувачувати, тільки себе. Ні з ким не потрібно ворогувати більше, хіба що зі своїми пристрастями. Важко упокорюватися, але коли змиришся все ж таки, то пізнаєш істину слів богомудрого авви Ісаака: «Щойно змириться людина, як відразу оточує її з усіх боків милість Божа». І потім уже пам'ять про це сама вабить тебе під рятівну покрову цієї найбільшої з усіх чеснот.

І ще… Відкриється твоєму серцю, що не стільки всі інші гріхи та пристрасті були і залишаються причиною твоїх бід і скорбот, скільки одна гордість. Це вона змушувала тебе чинити опір Богові. І Він, за словом апостола, противився тобі. І все життя противилося. А що погано тобі було — так для того знову ж таки привів тебе Господь це погане потерпіти, щоб ти змирився.

Аби тільки Бог дав це — таке просте і таке важливе — одкровення запам'ятати. Бо інакше доведеться все життя ходити такими важкими та знайомими колами — від гордості до смиренності через скорботи.

Біблія:

Читати Біблію

Слухати Біблію

Дитяча Біблія

Біблійні мапи

Подорож батька з сином

Якось батько зі своїм сином і осликом у полуденну спеку подорожував по курних вулицях міста. Батько сидів верхи на ослі, а син вів його за вуздечку.
- Бідолашний хлопчик, - сказав перехожий, - його маленькі ніжки ледве встигають за ослом. Як ти можеш ліниво сидіти на віслюку, коли бачиш, що хлопчик зовсім вибився з сили?
Батько прийняв його слова близько до серця. Коли ...

Два струмки

Хлопчик років п'яти - шести, гуляючи з батьками лісом, побачив чистий струмок. Він напився свіжої води, а потім - заради забави - взяв у руки гілочку і почав каламутити воду в струмку. Дно струмка було землянистим, і тому на поверхню відразу піднявся пісок, опале листя і різне сміття. Колись прозора вода стала непридатною для пиття. Малюкові швидко перестала дивитися в брудн...

Що робити?

Він ішов у задумі тротуаром, розмовляв подумки з Богом, перебуваючи перед Ним з оголеним серцем. Було тихо, ніщо не відволікало від думок, душа була в тихому блаженному стані.

Крізь молитовну тишу увірвався несамовитий крик переляканої жінки. Вона бігла назустріч з божевільним виразом на обличчі, розпатлана, в очах плескався жах.

- Допоможіть, - кинулась ...

Урожай

Один заможний селянин мав багато полів із гарною землею. Він працював старанно, але зерно все ж таки не росло так добре, як на полі бідного селянина, що знаходився поряд з його полем. Багатий селянин дивувався цьому і запитав свого бідного сусіда, що той робить, щоб на його піщаній землі все так добре росло, як він обробляє землю? Бідолашний селянин відповів:
- Любий сусід, ...

Найбільша удача життя

Найбільший успіх життя - це здатність до радості. Глибока, стійка радість. Що йде на якийсь час углиб і спливає знову. Що б її не викликало! Дитина завжди здатна на щастя, і щаслива, коли грає, коли відчуває любов матері і любить її. А багато великих людей дуже стурбовані для щастя. Вони думають про завтрашній день (або про день вчорашній), про те, які нещастя були з ними або можуть бути, яких зо...

Розгадка таємниці: що означало вираз 'Здійснилося!' Господа Ісуса на хресті?

Фраза "Здійснилося!" ("Τετέλεσται" грецькою) була вимовлена Ісусом Христом на хресті в момент своєї смерті. Ця фраза згадується в Євангелії від Івана, розділ 19, вірш 30: "Коли Ісус, взявши оцет, сказав: досконало! І, нахиливши голову, віддав дух."

Історично, фраза "Здійснилося!" могла означати, що страту Ісуса на хресті було заве...

СТАРТ

«Виберіть собі тепер, кому служити» (Нав. 24:15).
Видатного американського легкоатлета Майкла Джонсона, чотириразового олімпійського чемпіона та дев'ятиразового чемпіона світу з спринтерського бігу, якось запитали, який момент забігу він вважає найважливішим. Спортсмен відповів:
Перші дві секунди. Те, як ти стартуєш».
Журналіст був такий здивований від...

Справжнє значення Біблії

У сучасному світі, орієнтованому на розум, категорії та системи, спостерігається тенденція докладно аналізувати конкретні факти, правила та вказівки, подані в Біблії, з метою створення релігійних догм. Ця тенденція приводить до переоцінки самої Біблії. Незважаючи на велике значення цієї святої книги, важливо пам'ятати, що вона не має власної сили. Вона не є єдиним джерелом віри і не є єдини...

Порожнє місце

На березі Чорного моря був сад. Навіть можна сказати майже ліс, бо в ньому росли не лише квіти та чагарники, а й величезні дерева. Хазяїном цього саду був самотній дідок, який любив своє дітище найбільше у світі. І рослини також його любили.
І ось, у цьому благодатному чорноморському кліматі росли поруч троянда та сосна, жасмин та береза, ромашка та пальма, гладіолус та ки...

Божий дар чи яєчня

Світ постійно надсилає нам сигнали. Нам підказують, що наше, а що ні. Мабуть, найпоказовіший випадок, що стався зі мною, був таким. Я доглядав одну жінку, і, хоча вона мені подобалася, було відчуття, що щось складається неправильно. Проте на її запрошення ми зібралися до неї у гості. Занурилися в авто, я почав здавати назад і в'їхав у дев'ятку. Я сказав: &q...