Мені від світу крихти не потрібні
Мені від світу крихти не потрібні,
Я не бажаю їх збирать з-під столу,
Такі маленькі,дуже не примітні,
Разом з пилюкою попадали додолу...
Для чого буду жадібно збирати
Таке,що не наситись ані трішки,
Але за крихти ти повинен все віддати,
А далі спраглий,босий йтимеш пішки...
Я знаю,що покликана до столу,
Там мій Ісус розломить теплий хліб,
Живу і прохолодну дасть нам воду,
І крихіт не жадатиму повік.
Я знаю,ти бажаєш мати щастя
І бачиш гарне,дороге,блискуче
І думаєш:"а може мені вдасться
Хоч трішки взяти..." та плата неминуча...
А знаєш,Іісус дає надію
На моє завтра,те,що буде потім,
І все найкраще,що знайти зумію,
Без Нього віднайду брудний лиш попіл.
Мені крихти не треба,не голодна,
Я кожен день іду до джерела
І хліб мені дає рука Господня,
Свою поживу в Ньому віднайшла.
Автор:Катя Мішуровська
---
У цьому вірші виразно розглядається тема духовної наснаги та віри в Бога. Авторка розглядає питання про те, що є дійсно важливим у житті та як людина сприймає матеріальні блага порівняно з духовною рівністю.
У вірші зазначено, що "крихти" та матеріальні блага не є основною метою або потребою. Замість того, головною метою є духовна наснага, віра в Бога, та зв'язок із Ним. Людина звертається до Ісуса як джерела духовної поживи та надії на майбутнє.
Вірш відзначає важливість віри в Бога та надії на Нього як джерело духовного благополуччя. Він висловлює ідею, що матеріальні блага можуть бути мимовільно зникнутими, але віра та спілкування з Богом є джерелом внутрішнього спокою та наснаги, які не зникнуть.
У цьому вірші виділяються також теми внутрішнього покликання, вибору, віри та довіри Богу як найважливіших аспектів духовного життя.
17.10.2023
|
|
|
|
|
Я люблю зустрічатися... з Богом
Я люблю зустрічатися... з Богом.
Кожен ранок Він кличе до Себе.
Просто так, без гостинців, приходиш -
Над тобою схиляється Небо.
Хочеш ти говорити - Він слухає.
А як плачеться - плаче з тобою.
Все тривожніше серденько стукає -
Обіймає Своєю рукою...
Хочеш слухати - Він промовляє
Тихим голосом ніжно з любов'ю.
НЕ ПОРА ДРІМАТИ
Що́ снилося апостолам тоді,
Коли Ісус з тривогою молився,
І піт, як каплі крові, з Нього лився,
І руки опускалися слабкі?
Можливо, комусь снились небеса,
Хтось бачив уві сні себе великим,
А іншому приснився кінець віку,
А ще комусь - землі уся краса.
Журились учні - сон здолав усіх,
І про слова Ісусові забули......
Дивись на Христа
Якось враз дівчина одна
Сказала пастору сердито:
«В цій церкві не потрібна я,
Не буду більш сюди ходити!
Все тут не так і все не те!
Посеред проповіді шумно!
Молитв не чути щирих вже,
Ведуть себе всі нерозумно!
Один читає, один спить,
А інший грає в телефоні,
А хтось-то ходить, не сидить,
Як ніби в церкві п...
Новий Єрусалим
Стоятиме задум Господній навіки,
Думки Його серця – діла із руки.
Любов’ю Ісуса наповнені ріки
Й до кожного серця пливуть залюбки.
Відкривайте швиденько двері і брами,
Нехай стрімко заходить Божа любов.
І буде Господь завжди в вічності з нами,
Бо за нас Він пролив святу Свою Кров.
На Новій Землі, в Новім Єрусалимі
...
Добре з Господом, як добре жити з Господом!
Добре з Господом, як добре жити з Господом!
Цього не зрозумієш просто так.
Це треба пережити серцем й розумом,
В молитві на колінах, у сльозах.
Як добре з Господом! Не тільки, коли добре,
Не лиш тоді, коли благословення є,
Але й тоді, коли не перший раз, а вкотре
Життя безжалісно, без перестанку б’є.
Тоді Господь єдина є відрад...
ЛИНУ ДО ПРЕСТОЛУ БЛАГОДАТІ
Лину до престолу благодаті
Вічного Небесного Царя.
Він – Джерело води живої,
Якої серцем прагну я.
Лину до престолу благодаті
Вірного Небесного Царя.
Там є для всіх спасенних місце,
То ж прагну в ті оселі я.
Лину до престолу благодаті
Мудрого Небесного Царя.
Книгу Життя відкриє Агнець,
І в книзі є моє ім&rs...
Церкво, пробудись!
Господь приготував нам небеса
Помер за нас, за гріх наш заплативши.
Ціною власної крові нас спас.
І ми спасаємось в Його крові обмившись!
Прекрасно все, що Бог наш сотворив…
І там у небі нас чекає радість!
Бажає Він нас кожного спасти
І вічний мир Свій нам подарувати!
О, як чудово вічність з Богом провести:
Не...
Останній час ... , і нам у ньому жить - християнські вірші
Останній час ... , і нам у ньому жить !
Така пора нам випала на долю
Народження і смерть - між ними лише мить
Як між сівбою - і жнивами в полі
Життя прожить - не поле перейти
І думка ця повсяк так серце крає
Прошу Господь дай сили щоб дійти
І Небо вспадкувать Святе безкрає
На цій дорозі стільки перешкод
Нераз стерня ...
Любіть живих, цінуйте їх
Любіть живих, цінуйте їх –
Не владні ми над нашим часом:
Спливає стрімко вік утіх –
Чи будем завтра всі ми разом?
Хай добре слово в нас живе –
Не будьмо скнарами на нього,
Й душевна рана заживе
Від злого безуму людського!
Бо не повернуться добром
Слова, не сказані до речі,
Близький засне вже ...
ХРИСТОС ТЕРПІВ БАГАТО ЗЛА ТА БОЛІ...
Христос терпів багато зла та болі,
Також терпіти мусимо і ми.
Всі ті, хто стали на Його дорогу,
Потрібно по слідах Христа пройти...
Він ішов вперед без нарікання,
Із любов'ю все перемагав...
І ми повинні прикласти всі старання...
Щоб робити так, як Христос заповідав.
Варто на землі боротись і страждати...
Варто гірку чашу ...









