|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Мені від світу крихти не потрібні
Мені від світу крихти не потрібні,
Я не бажаю їх збирать з-під столу,
Такі маленькі,дуже не примітні,
Разом з пилюкою попадали додолу...
Для чого буду жадібно збирати
Таке,що не наситись ані трішки,
Але за крихти ти повинен все віддати,
А далі спраглий,босий йтимеш пішки...
Я знаю,що покликана до столу,
Там мій Ісус розломить теплий хліб,
Живу і прохолодну дасть нам воду,
І крихіт не жадатиму повік.
Я знаю,ти бажаєш мати щастя
І бачиш гарне,дороге,блискуче
І думаєш:"а може мені вдасться
Хоч трішки взяти..." та плата неминуча...
А знаєш,Іісус дає надію
На моє завтра,те,що буде потім,
І все найкраще,що знайти зумію,
Без Нього віднайду брудний лиш попіл.
Мені крихти не треба,не голодна,
Я кожен день іду до джерела
І хліб мені дає рука Господня,
Свою поживу в Ньому віднайшла.
Автор:Катя Мішуровська
---
У цьому вірші виразно розглядається тема духовної наснаги та віри в Бога. Авторка розглядає питання про те, що є дійсно важливим у житті та як людина сприймає матеріальні блага порівняно з духовною рівністю.
У вірші зазначено, що "крихти" та матеріальні блага не є основною метою або потребою. Замість того, головною метою є духовна наснага, віра в Бога, та зв'язок із Ним. Людина звертається до Ісуса як джерела духовної поживи та надії на майбутнє.
Вірш відзначає важливість віри в Бога та надії на Нього як джерело духовного благополуччя. Він висловлює ідею, що матеріальні блага можуть бути мимовільно зникнутими, але віра та спілкування з Богом є джерелом внутрішнього спокою та наснаги, які не зникнуть.
У цьому вірші виділяються також теми внутрішнього покликання, вибору, віри та довіри Богу як найважливіших аспектів духовного життя.
17.10.2023
|
|
|
|
|
Небо
О, Небо, підіймаю очі, розчиняюсь у тобі.
Хоча прикуте тіло до землі,
Думками я все вище відлітаю,
І ти ведеш, несеш мене у світ глибокої тиші…
І у ночі я знову поринаю в твою безодню чистоти,
З зірками тихо, мовчки розмовляю,
Вручаю таїни, питання з уст душі…
Тоді я падаю в обійми Неба, немов мале...
Бувають дні, мов чорні хмари, Не видно сонця у вікні
Бувають дні, мов чорні хмари,
Не видно сонця у вікні,
Щастя нема - одні примари,
Одні зітхання у тиші.
Ці дні вриваються зненацька,
Мов буря у людське життя,
Все викривляють чудернацько,
Руйнують віру в майбуття.
І не важливо, хто ти в світі:
Багатий, бідний, молодий,
Чи літ похилих - дні прожиті,
Чи ти...
Як люди часто кажуть: Бог не чує
Як люди часто кажуть: Бог не чує,
А де ж той Бог, коли отак болить?
Чому мовчить? Хіба закрилось небо?
Коли від болю серце знов кричить...
Коли в Україні люди помирають,
А в когось дому вже нема,
Де ж Бог, чому Він все чекає?
Хіба для Нього неможливі чудеса?
Ось переїхав танк машину,
Здається вже надії тут нема...
Звикли до Христа вже, не цінили. Думали, що з ними буде завжди.
Звикли до Христа вже, не цінили.
Думали, що з ними буде завжди.
Як на голову лилося миро,
Лиш лунало: "Що за марнотратство..."
Жінка лиш, у серці із подякою,
Все дорогоцінне, те що мала,
У передчутті із Ним прощання,
Миро вже на Нього виливала.
Ні, не знала що піде додому,
Що належить ще Йому страждати.
Просто...
А в нас тут - війна, в нас тут не сміються
А в нас тут - війна, в нас тут не сміються
В нас тут одна біда, лиш сльози тихо лються
І плаче гірко мама, бо знає, сина вже нема
Загинув, плаче й тато за серце лиш трима!
Скотилася маленька дитяча та сльоза
Трима вона маленький платочок татуся
І...
Буває, в небо кулаки Ми піднімаєм в гніві, люті...
Буває, в небо кулаки
Ми піднімаєм в гніві, люті:
„О, Боже, де Ти? Не мовчи!
Як міг Ти нас уже забути?”
Здається, небо все мовчить,
Спалити очі може сонце.
Ти в гніві в небо ...
Вогник радості
Голгофський подвиг житиме повіки,
Його століття з пам’яті не струть,
Його не може темрява покрити —
Від нього ріки прощення течуть.
Він, як маяк, нам вказує дорогу,
Яка веде в блакитні небеса,
З душі знімає смуток і тривогу,
Дає прозріння, творить чудеса.
Із ним боролись, міфом називали,
А щирих послідовників Христа ...
Широка і високая стіна та Єрихонськая
Широка і високая стіна та Єрихонськая.
Обхожу все молитвою щодня.
І сльози тихо капають, іду лиш крок за кроком я,
Бо в тому перемога є моя.
Бо так мені Господь сказав, а Його слово вірне є.
"Написано"- повторюю все я.
"Написано...написано... написано у Біблії"
На тому лиш стоїть душа моя.
А стіни до небес уже пор...
Мій Боже, страшно. Страшно
Мій Боже, страшно. Страшно...
І Ти неначебто мовчиш.
Чом так дихать стало важко,
Туман в легенях, мов кричиш.
Кричиш, але тебе не чути,
Ні слова не зрониш із вуст,
Що ось я, тут, я хочу просто бути,
У відповідь - по листю хруст.
Такі ж як ти, німі від болю.
Такі ж знедолені й ламкі,
Живі, але пробиті горем,
Боже ми вдячні Тобі за любов
Боже, ми вдячні Тобі за любов,
Зранку до Тебе йдемо ми в молитвах,
Славим Христа, за пролиту Ним кров,
За перемогу Твою, у всіх битвах.
Боже, Ти Всесвіту всього Творець,
Словом Своїм Ти створив все створіння,
Ти наш Господь, наш Небесний Отець,
Людям даруєш, по вірі спасіння.
Слава Тобі, наш Спаситель і Бог,
За милосердя Твоє і турб...