Ступила знову ворога нога І потоптала квітів аромати
Ступила знову ворога нога
І потоптала квітів аромати,
Заплакала від болю знов земля,
Умившись кров'ю нашого солдата.
Триває бій, лунають стогін, сльози,
Гарячі йдуть молитви до Отця
Небесного, шукають всі прогнози,
Коли закінчиться війна оця?
Але ніхто і в точності не скаже,
Щоб всім було спокійно–точну дату.
І скільки ще невинних душ поляже
За землю рідну, за сім'ю, за брата.
Воюють хлопці з ворогом, воюють
І не показують нікому вони страх.
Якщо ослабнуть–вітри за них подують
І техніку ворожу знесуть в крах.
І ми також є воїнами з вами,.
Молитвою воюємо всяк час.
Ми на колінах стоїмо навіть ночами
І днем і на світанку кожен з нас.
Ми молимось за кожного солдата,
Щоби живими повернулися вони,
За чоловіка, доньку, сина й брата,
Щоб відпочили в домі ріднім від війни.
Ми молимось також за перемогу,
Щоб більш не чулися погані вже новини,
Підносимо все до престолу Бога,
Щоби зміцнив народ Він України!
Нехай ворожі, грубі ноги
Покинуть нас і йдуть в свою Росію.
Їм тут нема чого робити,
Вони одну розруху сіють.
Багато зла вони зробили,
Кровавими зостались їхні руки,
Скільки життів вони згубили,
Тих, що терпіли від них муки!...
Ми молимось і вірим в перемогу,
Що час розплати вже до них іде.
Ще трішки залишилось потерпіти
І Божий гнів в Росію надійде.
Ще трішки нам пройти оцю долину
Лишилося з тобою друже мій.
І Україна наша відпочине,
Осушить сльози її Бог Святий.
Нехай Його по нашій землі Ноги
Ступають й будуть разом з нами йти,
Бо Він є наша Правда і Дорога,
По котрій ми ідемо до мети.
Я з Україною співаю і молюся,
Повторюю рядки тих самих слів:
–«Яви нам милість, Господи Ісусе,
Дай перемогу! Захисти від ворогів!»
---
У цьому вірші виражена глибока та відчутна підтримка та співчуття Україні в контексті війни, яку країна переживає. Автор виразно описує страхотні наслідки війни, яка призвела до страждань, загибелі невинних життів та руйнування майна.
У вірші виразно висловлюється сподівання на перемогу та прославлення молитвами та вірою. Він закликає до молитви за солдатів, які захищають країну, та за мир в Україні. Автор також вірить у справедливість і надійність Бога та сподівається на краще майбутнє.
В цьому вірші виразно відчувається патріотизм та велика любов до України.
08.10.2023
|
|
|
|
|
Чи існує найсильніша біль? Чи можливо болі порівняти?
Чи існує найсильніша біль?
Чи можливо болі порівняти?
В кожного цей біль буває свій…
І не всі спроможні біль здолати…
Ні. Неможливо порівняти біль,
Чи вимірять його в житті шкалою…
Це , як рівняти сонце й буревій…
Воно не порівняється з собою.
Бо сонце має наслідки свої.
А буревій дерева п...
Ти лиш поглянь

Ти лиш поглянь, як гарно навкруги,
В які природа шати одягається,
Як величаються поля, сади, луги,
Як в цьому Ім'я Боже прославляється.
Ти подивись на всю красу небес,
На це шатро...
А часом так вже хочеться на небо
А часом так вже хочеться на небо
Злетіти й ринути туди
Побути там хоча б хвилину
У вічній і не в'янучій красі.
Побачу я там і Ісуса
Спасителя мого - Христа
Впаду до ніг Його, схилюся
Й подякую, що кров Його свята,
Колись пролилася і за мене і славлять Господа мої уста
Я дякую, що вільно жити можу,
Що ті ...
Все від Бога
Все від Бога : радість і страждання.
Все від Бога : літо і зима,
І кохання перше , і останнє,
І коли ніякого нема…
Все від Бога: квіти за порогом ,
Що й в ночі буяють , не заснуть.
Задивилась вишня на дорогу ,
Як дівчатко , жде свою весну.
Все від Бога : стежка чи дорога,
Що серця єднає назавжди<...
А кров Христа, вона бо не мовчить
А кров Христа, вона бо не мовчить.
А кров Христа, вона бо захищає.
І не применшуйте ви Божої крові,
Вона так само до життя вертає.
Вона так само найсильніша є.
Вона, в житті, так само підкріпляє.
І буде мать життя лиш той в собі,
Хто кров ту із подякою приймає.
А Бог не помінявся, той же Він.
І силу Його кров не загубила.
Як твій подих зводить знов і знов
Як твій подих зводить знов і знов,
І земля вже ходить під ногами,
Не забудь: ми творимо любов –
Вчинками своїми і думками.
І як шлюб буденністю зійшов,
Полум’я загасло із роками,
Твердо знай: ми творимо любов –
Вчинками своїми і думками.
Мало нині тих, хто ладний знов
Йти в житті нелегкими шляхами,<...
Погляньте у синьо-жовті очі - Християнський Вірш про війну в Україні
Погляньте у синьо-жовті очі
Заплакані від болю і біди.
Вони у муках є щодень, щоночі
Бо терплять біль нестерпної війни.
І в багатьох у серці - є надія,
Вона горить в молитві на устах,
І в українців народжується мрія
Що Бог почує, у цей нелегкий час.
Що Він прийде і явить свою милість,
Всім кличущим Його, Він захистит...
Небо нахилилось низько, низько...
Небо нахилилось низько, низько...
Хочу,на землі, я жити небом.
Щоб воно завжди було так близько.
Доторкатись щоб до нього серцем.
І коли мені так буде тяжко,
Знов прийдуть в житті важкі хвилини,
Небо мене зможе обійняти
Так, як батько обійма дитину.
Небо нахилилось низько, низько...
Серця вічність тихо доторкнулась.<...
Ти чуєш, Господи, як плачуть матері - Вірш про маму
Ти чуєш, Господи, як плачуть матері.
Ти чуєш, Господи, як серце їх волає,
Бо Ти один лиш серце людське знаєш.
Що є у ньому, видно лиш Тобі.
Тобі не байдуже, що горе скрізь та біль.
Ти не проходиш повз людськеє горе.
Рятуєш, й до сердець наших говориш –
«За допомогою до Господа ідіть»
Ви станьте на коліна п...
Закриті очі, закрите серце...
Закриті очі, закрите серце...
У край небесний душа не рветься.
Важким кайданом закуті ноги,
Земним кайданом гріха й знемоги.
Іде людина, життям блукає.
Куди іде так, сама не знає.
Душа безсмертна в тяжкім полоні.
Кайдани тягнуть важкі, в безодню.
Та, щей до того, страх диха в спину.
З боків всіх смика він без зупину.
Ст...









