|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Ступила знову ворога нога І потоптала квітів аромати
Ступила знову ворога нога
І потоптала квітів аромати,
Заплакала від болю знов земля,
Умившись кров'ю нашого солдата.
Триває бій, лунають стогін, сльози,
Гарячі йдуть молитви до Отця
Небесного, шукають всі прогнози,
Коли закінчиться війна оця?
Але ніхто і в точності не скаже,
Щоб всім було спокійно–точну дату.
І скільки ще невинних душ поляже
За землю рідну, за сім'ю, за брата.
Воюють хлопці з ворогом, воюють
І не показують нікому вони страх.
Якщо ослабнуть–вітри за них подують
І техніку ворожу знесуть в крах.
І ми також є воїнами з вами,.
Молитвою воюємо всяк час.
Ми на колінах стоїмо навіть ночами
І днем і на світанку кожен з нас.
Ми молимось за кожного солдата,
Щоби живими повернулися вони,
За чоловіка, доньку, сина й брата,
Щоб відпочили в домі ріднім від війни.
Ми молимось також за перемогу,
Щоб більш не чулися погані вже новини,
Підносимо все до престолу Бога,
Щоби зміцнив народ Він України!
Нехай ворожі, грубі ноги
Покинуть нас і йдуть в свою Росію.
Їм тут нема чого робити,
Вони одну розруху сіють.
Багато зла вони зробили,
Кровавими зостались їхні руки,
Скільки життів вони згубили,
Тих, що терпіли від них муки!...
Ми молимось і вірим в перемогу,
Що час розплати вже до них іде.
Ще трішки залишилось потерпіти
І Божий гнів в Росію надійде.
Ще трішки нам пройти оцю долину
Лишилося з тобою друже мій.
І Україна наша відпочине,
Осушить сльози її Бог Святий.
Нехай Його по нашій землі Ноги
Ступають й будуть разом з нами йти,
Бо Він є наша Правда і Дорога,
По котрій ми ідемо до мети.
Я з Україною співаю і молюся,
Повторюю рядки тих самих слів:
–«Яви нам милість, Господи Ісусе,
Дай перемогу! Захисти від ворогів!»
---
У цьому вірші виражена глибока та відчутна підтримка та співчуття Україні в контексті війни, яку країна переживає. Автор виразно описує страхотні наслідки війни, яка призвела до страждань, загибелі невинних життів та руйнування майна.
У вірші виразно висловлюється сподівання на перемогу та прославлення молитвами та вірою. Він закликає до молитви за солдатів, які захищають країну, та за мир в Україні. Автор також вірить у справедливість і надійність Бога та сподівається на краще майбутнє.
В цьому вірші виразно відчувається патріотизм та велика любов до України.
08.10.2023
|
|
|
|
|
Я чую знову запитання А деш твій Бог , коли війна... - Вірш про війну
Я чую знову запитання
А деш твій Бог , коли війна ,
Коли страдає безневинно
Маленька наша дітвора ?
А деш твій , Бог коли ракета,
Летить у школи та доми ?
Якщо твій Бог такий Могутній
Нехай зупинить Він її
А деш твій Бог , коли солдати
Втрачають руку чи життя ?
Невже твій Бог такий Великий
Не міг спасти...
Підходить гнів до серденька твого
Підходить гнів до серденька твого.
Я розумію, з кожним так буває.
Та все ж , мій друже, контролюй його,
Коли, як змій до тебе підповзає.
Можливо справедливим був твій гнів,
Можливо чимось, хтось тебе образив,
Можливо ненавмисно, не хотів,
Та гнів прийшов…пізніше, чи відразу.
Ввірватися він силою хотів,
Щоб з середини твоє сер...
У ЧОМУ СЕНС ЖИТТЯ?
Спитали люди мудреця:
У чому сенс його життя,
Якщо багатства він не має,
Хоча життя вже доживає.
Мудрець на те їм відповів,
Що пів життя свого провів
В достатку, розкошах і славі,
Із друзями в гульні й забаві.
Його не турбували чужі сльози
І люди, що траплялись на дорозі.
Його бездумного життя пустого,
В якому мі...
Вірш про Церкву - Давайте ми з вами уявимо тільки, Коли наш Ісус за Своїми прийде
Давайте ми з вами уявимо тільки,
Коли наш Ісус за Своїми прийде.
А ми не готові, подумать на хвильку,
А Бог Своїх вибраних вмить забере.
Чоловік ось серйозний стоїть одиноко
І мучить себе: «Запізнився! Проспав!»
І буде душити ця фраза жорстоко,
Сьогодні Господь Свою Церкву забрав.
«Я знав, о, я знав, що все та...
Безсонні ночі в мами й тата, Здається, зупинилась мить
Безсонні ночі в мами й тата,
Здається, зупинилась мить,
Коли дитина хвора в хаті,
Ніхто тоді уже не спить...
Молитва — наша зброя сильна,
Бог забирає всякий страх,
Душа стає від страху вільна,
Хоч навіть сльози на очах...
Як молишся, то ніч світліша,
Із серця відійде туга,
У цілім світі наймиліша
Твоя дитина доро...
Задумуюсь не раз я і не два
Задумуюсь не раз я і не два,
Чому цікаво так збігає час...
Коли я поспішаю — він летить,
Коли чекаю — йде неначе вічність мить.
Коли життя щасливо пробігає,
Роки, немов секунди, пролітають,
Коли у мирі, в радості, в здоров‘ї,
То й непомітно, як сивіють скроні.
Коли ж біда постукає в життя —
Такими довги...
Миті одвічного
Думку до думки, і слово до слова,
Мов намистини, нанизую знову.
Та описати буваю не в силах
Посмішку неба красиву-красиву,
Чисту пелюстки сльозу на світанні,
Пісню зірниці тремтливо-печальну,
Спрагу проміння, що сяє в зеніті, —
Хоч це всього лиш одвічного миті.
Миті величні, що серце бентежать,
У таїні неосяжно-безмежній
...
Смиритися так міг лиш Божий Син
Смиритися так міг лиш Божий Син -
В славетне місто на ослі в’їжджає.
А з натовпу навколо голоси
Благословляють і хвалу співають.
«Благословенний, - чути звідусіль, -
Той, Хто іде в ім’я Господнє!
Мир в небесах і слава в висоті!»
Лунають голоси аж до сьогодні.
«Осанна в висоті! - народ гукає,-
Ще вродить жито. Визріє овес
Ще вродить жито. Визріє овес.
Ще буде мир, здобутий в перемогах.
І тільки душі до святих небес,
полинуть птахом до самого Бога.
Ще будуть квіти, бджоли і нектар.
Нап'ються пуп'янки живильної водиці.
І тільки кров, пролита на вів...
Я йду по житті, немов по пустелі
Я йду по житті, немов по пустелі.
І все важче стає,щоб долати цей шлях.
Та я вірю, що Бог мене підкріпляє,
Веде до осель,що в ясних небесах.
Я пливу по житті, немов би по морю,
І, здається, що ось - і уже потону:
Хвилі моря човен мій уже заливають,
Та умить Він поможе - і я знов на плаву.
Я лечу, наче птах по просторах небе...