Ти знаєш часом так немає сил

А чи ти знаєш, як це зустріти Христа?

А чи ти знаєш, як це зустріти Христа?
Як це відкрити Йому весь свій біль?
Як це зустріти того хто чекав,
Щоб взяти в обійми тебе хоч на мить?

А чи ти знаєш мій друже як це проходить?
Коли ти зустрівся із Тим, хто Живий?
Хто є не простим і звичайним прохожим?
Хто любить тебе і любив так завжди?

Хто просто чекав коли ти зрозумієш?

А як без Христа? Що можна почати?

А як без Христа? Що можна почати?
Найлегше за Богом іти лиш спочатку.
Здається, пройду, усе я здолаю.
Біжу як атлет, бо силу я маю.

Та ось, пів дороги і сили не стало.
Важка боротьба, раптом, зразу настала.
Ось, хтось обігнав та побіг іще швидше.
А може відстати? А може спинитись?

А ворог вже тут – поглянь ти на інших...

Цінуймо час! Життя не вічне!

Цінуймо час! Життя не вічне!
Ти ще сьогодні є живий.
А завтра, хто сказати зможе
Що він зустріне день новий?

Усі ми, друзі, в руках Божих!
Життя і смерть в Його руках...
А ти до вічності готовий?
Що наповняє? спокій? страх?

То тут, то там ми чуєм горе...
А ми живі, у нас спокій.
Цінуй цей час і Дякуй Богу! -

Не бійтесь визнавати помилки

Не бійтесь визнавати помилки.
Хоча б для себе, в думці, перед Богом...
Нас іноді заносить плин ріки,
А розуміння визріває згодом.

Усі ми помиляємось не раз,
Але не кожен зважиться на сповідь...
Не можна вже, на жаль, вернути час,
Але можливо виправити совість.

В моменти гніву, злості чи страждань,
Буває, сам се...

Я і Ти Христос

Хто я є, що мене Ти  так любиш,
Хто я є для Тебе мій Ісус?
 Хто я є,що мене Ти голубиш,
Як та пташка пташеня своє під пух?

 Хто я є, що мене пам'ятаєш
Й посилаєш опіку Свою?
Хто я є, що мене Ти  плекаєш,
Наче батько,вчиш доньку
Свою?

Хоч не раз я Тебе розпинаю,
Непокірна буваю Тобі
І не ра...

Христовій невісті

Невісто, доле, наречена,
Чи пам'ятаєш Жениха?
Чи спрагла ти, чи є нужденна? 
Мені посвячена сповна?

Чи омиваєш ти сльозами
Дороги мертвії свої?
Чи пам' ятаєш Мої рани
Та кров пролиту на хресті?

Чи знаєш ти, Моя невісто,
Як серце стогне і болить? 
Коли вісон лишила чистий, 
А вбрана в струпи...

Настане день - ми виплачемо сльози

Настане день - ми виплачемо сльози,
На рвані рани накладем бинти,
Розбиті полатаємо дороги,
Відновимо зруйновані мости.

Настане день - повернуться з полону
Чиїсь сини, чоловіки, батьки,
Залишать на порозі свою втому,
А їх обіймуть діти і жінки.

Настане день, коли оті солдати,
Які стікають кров'ю в лікарнях,
Коханих ...

ЯК ЛЕГКО ВІРИТИ, КОЛИ ВСЕ ДОБРЕ...

Як легко вірити, коли все добре,

Як легко вірити, коли все "так",

Коли життя твоє зовсім не злобне,

Коли воно іде не аби як!

Коли спокій кругом і в серці тиша,

Коли достаток є і все, що хотів,

Коли приходить вістка лиш потішна,

Й в житті ти досягнути все зумів!

Коли навколо люди, які люблять,

Шан...

ЧОМУ КОЛИ СХИЛЯЄШ ТИ КОЛІНА

Чому коли схиляєш ти коліна
Нічого Я не чую з уст твоїх
Можливо, так десь тихо непомітно
Сказав ти щось, а Я і не почув

Ти на коліна свої став у Божій церкві
Та не почув хвали з твоїх Я уст
Ти став, бо встали всі, та жертву знести
Жертву хвали не хочеш ти Мені.

Не розумію Я кого ти так боїшся
Чому молитись сором для тебе
...

Чому мовчиш ти, голову схиливши?

Чому мовчиш ти, голову схиливши?
Чому до Бога досі не кричиш?
Чому серце твоє таке розбите,
Чому зубами ти вже так скрипиш?

Хіба Бог винен у твоїх проблемах?
Хіба Він милість Свою не дарував?
Ти кажеш Бог у всьому винен,
Хоч ти Його ніколи і не знав.

Ти кажеш: "Де той Бог?
Хіба не чує Він мої благання?"