Різні плоди - Вірш на свято Подяки (Свято Жнив)
1
Сумна, і справді доля незавидна,
Тих, хто веде земне життя безплідне.
Смоковниці пустої вони гірші,
Бо плодоносити не хочуть грішні.
В житті для себе вони бачать щастя,
І їх також очікує прокляття.
Не знають вдячності серця їх черстві,
Вони для Неба є духовно мертві.
В марно́ті час втрачають непомітно,
Блукають в темряві вони без світла.
2
А світло, це є Боже Одкровення,
Що плід приносити дає натхнення.
І віри нашої плоди відомі:
Це добрі справи, сповнені любові
До ближнього, в якому розпізнати
Христос велів нам і сестру і брата.
Наповнене і радості, і сенсу,
Таке життя, воно Отцю по серцю.
Тож хай плоди в нас віри щедро зріють,
На вічне з Ним життя дають надію!
3
Та інші люди теж плоди приносять,
На наші схожі, хоч вони не в Бозі.
Добро самі́ творити обирають,
Хоча до цього їх не спонукають.
І мають співчуття, і серце щире,
Та роблять не для Бога це - без віри.
І навіть нагороди не чекають,
Тож, наче безкорисно поступають.
4
Та все ж, якщо уважно подивиться,
Суттєва між плодами є різниця.
Даємо плід для Божої ми Слави,
У них же є на те свої підстави.
Ті - зроблені заради марнославства,
За тими, щедрими - стоїть багатство.
Оті плоди, щоб гордість проявити,
Ці, щоб любов, подяку заслужити.
Ще люди, тво́рять їх для насолоди,
Бо просто добросерді від природи.
5
Але без віри добрі справи марні,
Бо дивиться Господь завжди на намір,
Чи ми з любов’ю їх до Нього чиним,
Чи інши є у нас на те причини.
І добрий наш врожай, Христом пожнеться,
Лише у тих, хто с Богом жив у серці.
Іще таке нам треба розуміти -
Добро непросто справжнє відрізнити,
Бо ми пошкоджена гріхом людина,
В оману тут впадаєм неодмінно.
Але освічені Христом пізна́єм -
Любов, що на добро нас спонукає.
Тож люди добрий плід спроможні дати,
Лише в Христі і в Божій Благодаті.
Бо, як без сонця плід не може зріти,
Так і добра без Бога не зробити.
25.09.2023
|
|
|
|
|
Що посієш, те й пожнеш
Все, що зустрічається.
Доброго чи злого,
Все розпочинається
З крихітки, з малого.
З крапельки маленької
Злива починається,
Із струмка тоненького
Річка розливається.
З іскри стане полум’я
Метрів сто заввишки.
З літер — слово, речення,
З речень — цілі книжки.
Шумить смоква зеленим листям гордо
Шумить смоква зеленим листям гордо.
І пишною верхівкою до неба підіймаючись,
Тріпоче листями і хвалиться собою:
"Я - пишная, зеленая і гарная"
А поряд вже проходячий Ісус,
Плоду шукає, щоби підкріпитись.
І вийшло вмить прокляття з Його уст:
"Не буде хай плоду на ній і листя"
І всохло дерево - ні листя, ні плода.
Плоди - Вірші на Жатву (Свято Жнив)

Коли буяє зеленню весна,
Ласкаве сонце золотавить віти,
Що потопають в ніжних білих квітах,
Здається, буде кожна з них рясна
Плодами стиглими по осені важніти.
Так ваблят...
Сьогодні день подяки і хвали - Вірш на День Подяки
Сьогодні день подяки і хвали,
За плід, що нам земля вродила,
За фрукти гарні, овочі рясні,
Господня благодать всім наділила.
За сонечко, що гріло сяйвом з неба,
За дощик проливний, за кожний день,
За все нам Богу дякувати треба
І за пташиний спів пісень.
За квіточку пахучу в чистім полі,
Колосся золотисте на с...
А жнива цьогоріч не такі, як колись
А жнива цьогоріч не такі, як колись -
Хліб в долонях із присмаком диму.
Тут у кожен обпалений колос вплелись
Віра, сльози й молитви незримо.
Хліб святий на столі - як дарунок Творця,
Як життя, з пащі смерті узяте.
Родить наша земля, вся в пекучих рубцях,
Серед болю й страждань плід багатий.
Продирається колос крізь м...
Схилилося колосся до землі, А в небі вже кружляють журавлі
Схилилося колосся до землі,
А в небі вже кружляють журавлі,
Жнива і близький птахів переліт
Нагадують: життя - коротка мить.
Земні роки, як річечка збіжать,
Земні роки словами не здержать,
Біліють колосом вже дні твої,
А у душі змовкають солов’ї.
Чи думав ти: життя пройде, як день,
Чи думав ти, що є земля пісень,
...
Ми сьогодні святкуєм жнива, Радісна пісня у серці луна
Ми сьогодні святкуєм жнива,
Радісна пісня у серці луна.
Вже майже зібрали увесь урожай-
Тож Богу подяку мій друже віддай.
Хоча і важким рік цей був
Морально і душевно,
Та ми і досі ще живі
По милості Твоїй напевно.
Горіли стиглії жита
Багряним полум'ям у полі,
Здавалося б усе йде до кінця,
Та ми живі по Божій волі....
На день Жнив
Ти мій Творець, ти Мій Спаситель
Ти дав усе, й додав, ще до того
Тобі я вдячна за цей рік прожитий
За жнив дозрілий колосок
Ти дав усе; і хліб й до хліба
На поле рясний дощ пролляв
Щоб мала я, та вся моя родина
Усе, що тіло потребує для життя
Жнива - така відповідальная частина
Зібрати з поля й заготовити усе
Щоб потім ...
ДЕКЛАМАЦІЯ НА СВЯТО ЖНИВ...
1.В нашій церкві є сьогодні урочисте свято,
День подяки ми зібрались разом відзначати,
Дивно нас Господь з'єднав всіх у одну родину,
У Христі ми маєм рідних і мету єдину.
І за це хваління Богу хочемо віддати,
За дари Його із неба й урожай багатий,
Ми одягнуті і ситі, скрізь достаток маєм,
Славу Господу і вдячність за усе складаєм.
ЖНИВА
Поля безкраї рідної країни -
Тут колосяться щедрі врожаї.
На них працюють трударі невпинно,
Щоб хліб пишнів на нашому столі.
Хліба врожаєм щедро налилися:
Вагомий колос гнеться до землі.
На днях рясні жнива розпочалися,
Врожай збирають сільські трударі.
Гудуть комбайни на полях невпинно,
Спішать збирати щедрий урожай.
Та ...









