За столом із Давидом: Земля семи прянощів

Треба бути здатним дивуватися, аби наповнити свій погляд усім тим добром, яке дарує земля, аби не втратити нічого з того нескінченного розмаїття, яке вона пропонує. І дивуватися. І всім про це розповідати. І разом віддавати дяку. Навіть за проблеми і труднощі, котрі різноманіття завжди несе зі собою тим, хто хоче жити в єдності.

Ситість є даром, який потрібно цінувати і оберігати.

Перепілки, фаршировані багатством землі обітованої

Отже, зберігай заповіді Господа, Бога твого, ходячи путями Його і бійся Його. Бо Господь, Бог твій, веде тебе в землю добру, у землю, де потоки вод, джерела й озера виходять з долин і гір, у землю, [де] пшениця, ячмінь, виноградні лози, смоковниці і гранатові дерева, у землю, де оливкові дерева і мед, у землю, у якій без убогости будеш їсти хліб твій і ні у чому не будеш мати нестачі, у землю, в якій камені – залізо, і з гір якої будеш висікати мідь. І коли будеш їсти і насичуватися, тоді благословляй Господа, Бога твого, за добру землю, яку Він дав тобі. (Втор. 8:6-10)

Складники:

• 4 помиті перепілки
• 100 г. перлової крупи
• 100 г. булгуру (пшеничної крупи)
• 125 г. подрібнених сухих фіг
• 80 г. подрібнених фініків
• 100 г. грубо подрібнених оливок і маслин
• 1 яйце
• 2 цибулини
• 1 бокал червоного сухого вина
• 150 г. білого винограду
• зерна половини граната
• 200 мл. оливкової олії extra vergine
• 1 чайна ложка чебрецю
• 1 чайна ложка меду

Ще один рецепт приготування перепілок. Цього разу, однак, він багатий усіма інгредієнтами, які дарує хороша земля, що Бог подарував Своєму народові.

Готуємо начинку. Зварити у двох окремих посудинах перлову крупу і булгур згідно з інструкціями, вказаними на упаковці. Зерно повинно бути трохи недовареним. Охолодити і змішати обидва продукти в одній місткій посудині, додати фініки, фіги, маслини, мед і яйце. Старанно вимішати і посолити. Злегка обсмалити на відкритому вогні перепілок, щоби видалити можливі залишки пір’я, злегка посолити їхню внутрішню частину і нафарширувати готовою начинкою. Закрити тушки кількома зубочистками. Порізати дрібно пів цибулини, рівномірно розкласти на сковорідці або глибшому деку. Покласти на цибулю нафаршировані перепілки. Додати олію і сіль, накрити і поставити у духовку, розігріту до 180°С приблизно на 45 хвилин. Після цього зняти кришку зі сковорідки і залишити готуватися ще на 15 хвилин, поливши перепілки соусом, що утворився під час тушкування, аби м’ясо набуло рум’яного кольору. Тим часом готуємо підливку. Треба підсмажити пів цибулини, що залишилася, у достатній кількості олії, довівши її до золотистого кольору. Додати виноградини, порізані надвоє, і зерна граната. Додати вино, посолити і залишити тушкувати, доки об’єм підливки не зменшиться вдвоє. Подавати перепілки, политі гарячою підливкою.

Земля Ізраїлю: мрія, дар, завоювання?

Земля, де Бог покликав жити ізраїльський народ, є даром Божим. Незважаючи на те, що хоча земля обітована подарована, вона, однак, є також землею, яку треба отримати і завоювати. Ізраїль приходить до розуміння цього, коли переходить Йордан: по той бік річки – добре укріплені міста, народи, які тут уже живуть віками, наприклад, филистимляни, від яких ця територія отримує назву Палестина. Неодмінно буде війна, аж до підкорення всієї території. Завоювання, що супроводжуватиметься чудесами, вчиненими Божою рукою, також невіддільне від повільних процесів взаємного пізнання, адаптації й інтеграції, що зачіпає ізраїльтян і навколишні народи, які мешкають тут.

Ця земля сьогодні

Впродовж багатьох віків багато народів були суперниками в боротьбі за землю Ізраїлю, що обіцяна Авраамові у древні часи і, зрештою, яку завоював ізраїльський народ після подорожі пустелею. Найбільш недавні події завоювання цієї землі були у XIX і XX століттях.

Наприкінці XIX століття єврей з Відня Теодор Гертцль дає життя надії на повернення до Сіону, до Єрусалиму. Так народжується сіоністський рух, що започатковує перші єврейські поселення навколо Вічного Міста, а пізніше – колективні господарства, що дають євреям змогу наново заволодіти Святою Землею. Такі процеси тривали аж до народження держави Ізраїль у 1948 р, початку війни з арабськими державами і до поділу території, що до сьогодні не задовольняє жодну сторону, залучену до цього конфлікту.

Довготривала боротьба за володіння цією державою, в якій ізраїльтяни живуть сьогодні, дозволяє нам зрозуміти прив’язаність цього народу до своєї землі і трудність прийняти за можливе розв’язання конфлікту формулу «мир в обмін на землю», як вона тоді звучала.

Пшеничні солодощі з ароматами землі обітованої

Складники:

• 1 пачка вареного зерна для неаполітанської пастієри (аналог 300 г. відвареної пшениці)
• 100 г. подрібнених сухих фіг
• 50 г. родзинок
• 50 г. кедрових горішків
• 50 г. меду
• 4 столові ложки трояндової води
• 1 чайна ложка порошку кориці
• 1 чайна ложка подрібненого насіння кардамону

Взяти пів склянки теплої води. Замочити в ній родзинки. У невеликій кількості води розчинити мед, додати зерно, довести до кипіння і залишити готуватися доти, доки пшениця повністю не вбере у себе всю рідину і маса не стане кремоподібною.

Зняти з вогню і додати решту складників, крім трояндової води. Трохи остудити. І, перш ніж подавати на стіл, скропити страву трояндовою водою й перемішати.

Цивілізація пшениці

Фіги та гранати виростають на деревах без особливого догляду. Але пшениця, натомість, вимагає, аби її уважно доглядали, жали, турботливо збирали, мололи, замішували і готували. Як багато навчився Ізраїль від своїх осілих сусідів, від народів, котрі вже віками проживали на землі Палестини! І таким чином, покоління манни й перепілок поступається місцем поколінню хліба, солодощів, печених на каменях чи в печі, поколінню м’яса, консервованого за допомогою спецій. Так само цивілізація мурованих будинків приходить на зміну цивілізації наметів. Під наметом залишається лише, принаймні на тепер, Ковчег Завіту, в якому – пам’ятки подорожі звільнення від рабства: таблиці Закону, чаша з манною і посох Мойсея. Навіть цареві Давиду не буде дозволено збудувати святиню, щоб там зберігати Ковчег (пор. 2 Сам 7): лише за царювання його сина й спадкоємця Соломона буде побудовано і освячено Єрусалимський храм, центр єврейської релігії, де здійснювали богослужбовий культ.

Тушковані фіги (інжир, смокви)

Складники:

• 400 г. великих сушених фіг
• 50 г. родзинок
• 300 мл. води
• 100 мл. сухого червоного вина
• 1 шматочок кориці

Видалити ніжки у фіг, розрізати їх на чотири частини. Покласти у каструлю з усіма іншими інгредієнтами і варити на малому вогні, аж доки не википить частина рідини і доки фіги не стануть м’якими. Подавати на стіл в чашках ще гарячими.

Свято для народу, що подорожує

До сьогодні євреї святкують так зване Свято Суккот, котре передбачає проведення впродовж тижня певного періоду доби у наметах чи у навісах, зроблених з дерева чи інших матеріалів. Це щорічне святкування народилося в ізраїльській землі і пов’язане зі звичаєм періоду подорожі пустелею напинати намет кожного вечора, аби потім вранці знову скласти його і вирушити в дорогу. Свято Наметів має, отже, чітке значення: воно нагадує вже сформованому, осілому, добре захованому за міськими мурами народові, що насправді він є завжди подорожнім народом, котрого веде Господь і від Господа він отримує їжу та захист. Отже, Ізраїль є народом, що постійно перебуває у подорожі. Назавжди.

Смажена солодка рікота

Це край, де земля «тече молоком та медом». Це те, що розповідають розвідники землі обітованої, яких послав Мойсей (див. Чис. 13). Саме молоко та мед є головними інгредієнтами цих ароматних солодощів.

Складники:

• 400 г. свіжої рікоти (італійський сир, що виготовляється з молочної сироватки)
• 50 г. подрібненого мигдалю
• 50 г. масла
• 2 столові ложки меду
• 1/2 чайної ложки меленої кориці

Розрізати рікоту на 4 шматки (чи кружальця). Смажити її у сковорідці з антипригарним покриттям, де попередньо розігріти масло. Готувати рікоту, кілька разів обережно перевертаючи її, доки не утвориться золотиста хрустка скоринка. Викласти рікоту на тарілки і посипати її корицею й мигдалем. Полити медом і подавати на стіл ще гарячою.

Молоко і мед… але не тільки!

Вживання молока і меду кілька разів згадують у Біблії для означення землі, на якій оселився Ізраїль. Але ці продукти не є єдиними плодами землі обітованої.

Книга Чисел у главах 13 і 14 нагадує епізод про розвідників, посланих на розвідку до землі обітованої, які несуть звідти на плечах жердину, з якої звисало величезне гроно винограду.

У християнському мистецтві ця картина є досить популярною і як ілюстрація важливого етапу історії спасіння, і як прообраз вина Тайної вечері, що, звісно, отримане внаслідок пресування винограду зі землі обітованої.

Рікота

Рікоту можна приготувати вдома за допомогою нехитрих маніпуляцій, набагато простіших, ніж ми собі уявляємо. Це може стати нагодою у дощовий вечір чи на канікулах залучити дітей до приготування.

Складники:

• 4 л. незбираного молока
• 1 л. йогурту без наповнювача

Влити у каструлю молоко і йогурт. Нагріти, довівши майже до кипіння. Покласти на друшляк марлю, складену втроє. Помістити друшляк над порожньою посудиною і поставити коло вогню. Коли суміш доходитиме до кипіння, перемішати її і зменшити вогонь. Збирати шумівкою білі грудки сиру, що потрохи з’являтимуться на поверхні, і класти їх на друшляк. Залишити рікоту на друшляку на 2-3 години.

Ароматизоване молоко

Це дуже простий напій, який можна пити як холодним, так і гарячим.

Складники:

• 1 л. свіжого незбираного молока
• 1 чайна ложка анісу
• 2 чайні ложки меду

Настояти аніс у молоці 30 хвилин. Нагріти молоко, не доводячи, проте, до кипіння, час до часу помішуючи. Процідити через сито і додати мед, коли молоко ще буде гарячим. Розмішати і подавати на стіл або ж поставити у холодильник.