Аґар – покинута мати

Що означає бути коханкою одруженого чоловіка? Ти чекаєш, він – із своєю родиною… Таємно можеш колись раз побути з ним у службовій подорожі. Можливо, він приїде на секунду на Різдво. Він надсилає тобі SMS з дня народження своєї дочки. Так описує це Бонні Тайлер у своїй пісні «Одружені чоловіки». І коли таємниця «виходить з під контролю», коли з подвійним життям, із таємницею стає занадто важко, тоді чоловік йде додому до своєї дружини, а коханка залишається позаду, повна болю залишитися покинутою. Вона буде дорікати собі за те, що впустила одруженого чоловіка у своє життя, так нерозумно закохалася і сподівалася, що він покине дружину заради неї.

Якщо коханка завагітніла, значить, проблем стає більше. Якщо чоловік не готовий залишити свою родину заради неї, він, ймовірно, порекомендує аборт. Але якщо вона залишить дитину і буде, навіть, радіти, і з нетерпінням чекати на дитину, то її чекають довгі роки труднощів і сварок. Згідно з нашим законодавством про утримання, біологічний батько повинен утримувати дитину, хотів він її, чи ні. Він повинен взяти на себе відповідальність. Позашлюбні діти сьогодні стають рівноправними з дітьми, що народилися в шлюбі. І це добре. Як довго вони зазнавали дискримінації? Батько знову має право бачити свою дитину, має час на спілкування з нею. А діти зазвичай мають бажання знати свого батька. Однак, мати і дитина не можуть змусити до спілкування з дитиною. Це намагалася зробити одна жінка і зазнала поразки в судовому порядку.

Що означає бути матір’ю в таких умовах? Хотіла завагітніти, але потім глибоко розчарована батьком дитини? Залишилася одна, покинута, покладаючись на себе саму, і дитина, про яку зараз треба піклуватися – це основна сукупність проблем, яка існувала в усі часи.

Біблійну історію Аґар багато в чому не можна порівняти з ситуацією сьогодні. Почуття ревнощів і занедбаності та їх наслідки також відігравали свою роль у ті дні, але з різними ознаками. У біблійні часи жінки не мали права на самовизначення. Аґар не була коханкою в сучасному розумінні. Вона була «служницею» Сари, жінки Аврама. Бути служницею, означало не мати трудових відносин з правовим статусом та оплатою праці. Аґар походила з Єгипту і була рабинею Сари.

Коли Сара зрозуміла, що вона не може мати дітей, сказала чоловікові: «Ось Господь затримав мене від породу. Прийди ж до моєї невільниці, може від неї одержу я сина. І послухався Аврам голосу Сари… І він увійшов до Аґари, і вона зачала» (Бут. 16:2-4). Такі речення досить поширені в Біблії. Не виникає ніякої думки про відчуття, почуття чи емоційні ускладнення. Йдеться про нащадків роду і для цієї мети повинно бути підпорядковане особисте співпереживання.

Але чи можемо ми зрозуміти, що відчуває Аґар? Вона – «шматок людини», швидше за все, молода дівчина, якою володіють інші. Вона подарована старому чоловікові. У Біблії зазначено, що Авраму було 86 років, коли народився Ізмаїл. У кінцевому результаті, мова йде про певний примус. Коли принизливий термін «народжувальна машина» має місце в житті, то, мабуть, тут йдеться не про бажання чи сексуальність, не про бажання народити дитину. Все стосується розмноження роду чоловіка. Жінка деградує, як засіб реалізації цієї мети.

Хід історії, однак, показує, що не так просто виключити почуття. Аґар пишається тим, що вагітна. Їй «вдається» так би мовити те, чого «не може» Сара. Сара лютує. Вона відчуває зневагу і почувається приниженою. Можемо уявити, як розгортається динаміка цієї тристоронньої історії в домі Аврама. Всюди панують ревнощі, зарозумілість, страх, гнів, насильницькі почуття. Що ж думав Аврам? Чи він просто пишався тим, що зачав дитину? Може він закохався в молоду жінку, яка завагітніла? Чи його дружина турбувала сварками? Чи відчував він прихильність до того, що вона відчула? Декілька рядків у главі 16 першої книги Мойсея пояснюють причину деяких спекуляцій з цього приводу. Аврам знає, що треба прислухатися до правил племінного суспільства. Він дозволяє Сарі робити з Аґар все, що вона хоче. Зі свого боку Аґар розуміє, що в неї немає захисту, і вона тікає в пустелю. Вона боїться жорстокості, з якою ставиться до неї Сара. Під час вагітності жінка особливо вразлива. Якщо батько дитини не біля неї, якщо на неї нападуть, це може швидко і погано закінчитися. Невже Аґар почувалася такою розгубленою і відчайдушною, що хотіла померти в пустелі? Зрештою, вона йде до джерела…

Там на самоті зустрічає її ангел. Він «знаходить» її біля джерела в пустині і відправляє її назад: «Вернися до пані своєї, і терпи під руками її!» (Бут. 16:9). Вона народить сина, і її потомство буде настільки численним, що «через безліч буде воно незліченне». Який образ мав ангел: він був в образі людини чи внутрішнім голосом? Однак Аґар зрозуміла дві речі біля цього джерела в пустелі: вона не може обійтися без Сари; вона самотня, вагітна, без прав, без засобів, не має жодних шансів. Але вона зазнала великого благословення: вона вагітна, буде мати дитину. І це для її життя особливий подарунок. Аґар приймає цю дитину і повертається.

Безумовно існує багато подібних ситуацій у жінок, які вагітні, але залишилися без батька дитини. Спочатку може бути велика втіха від вагітності, навіть гордість, але в якийсь момент вона лякається, що ж буде з нею, самій з дитиною? Що буде, якщо ніхто не стане на її бік? Звичайно, сьогодні жінка може завагітніти, не перебуваючи в шлюбі і не потрібно боятися дискримінації. У Франції кожна друга дитина народжується позашлюбною. Зовсім різна ситуація в інших країнах і суспільствах. Нещодавно було повідомлено про лікарню, в якій дітей народжують шляхом кесаревого розтину, коли жінки вже більше не можуть приховувати вагітність. Дитину віддають на усиновлення, а гімен молодої жінки зашивають – не тільки для уникнення скандалу, але досить часто, щоб врятувати життя жінки в прямому сенсі цього слова. Ще в багатьох патріархальних суспільствах чоловіки вважають, що їхня честь втрачена, коли дочка чи сестра завагітніли незаміжніми. Жінки опинялися в жахливих умовах, які, на щастя, були подолані в західній демократії. У даний час ми відчуваємо, що такі випадки є очевидними, і ми повинні виступати за те, щоб такі права жінок стосувалися і жінок-мігрантів.

Не обманюймо себе, нелегко бути вагітною жінкою, мати дитину, виховувати її. Недарма самотні матері найбільше потерпають від бідності. Вони намагаються знайти роботу, сумісну з доглядом за дитиною. Але окрім економічних питань, бути наодинці з дитиною – це не просто. Тут для порівняння виникають почуття покинутості, приниження, бо чоловік, якого жінка любила, думала про нього – не біля неї. Його немає поруч, коли їхня спільна дитина народжується. У вихованні дитини важко самостійно приймати всі рішення, самостійно відстоювати позицію, коли це потрібно.

Не було спокою ні для Аґар, ні для її сина. У 21 главі книги Буття повідомляється, що Сара згодом завагітніла і народила сина Ісака. Відтоді вона, очевидно, не може погодитися із ситуацією, яку сама створила. Вона не витримує того, що Ізмаїл насміхається над Ісаком, і вимагає від Авраама, щоб він прогнав Аґар та Ізмаїла. Аврааму це важко дається, не тільки через Аґар, скільки через сина. Тим не менш, він дає Аґар воду і хліб і відправляє її з дитиною в пустелю.

Далі усе драматично. Аґар поневірялася з Ізмаїлом. Вона заблукала. Вода в них закінчилася, і Аґар «кинула» сина під кущем, сіла трохи далі і плакала: «…Нехай я не бачу смерти цієї дитини!». Що за ситуація? Життя Аґар стало важким через материнство: нелюба, принижена, а тепер також вигнана в пустелю, у повному розумінні цього слова. Вона не знає, як врятувати дитину. Вона голосно плаче. І знову ж таки, у біблійній історії саме ангел виводить Аґар з відчаю: візьми хлопця та гляди його добре. Бог вам допоможе! Аґар побачила криницю. Обоє врятовані.

В оповіданнях про жінок, які поневіряються, про жінок, під час воєнних ситуацій, я часто чула таке: «Коли справа доходить до вашої дитини, у розпалі розпачу у вас раптом з’являються сили, про які ви ніколи не підозрювали, що вони у вас є». Наприклад, жінки з Судану розповідали: «Коли ти зовсім сам, покинутий напризволяще, дивишся на свою дитину, ти раптом розумієш: я зроблю все для цієї дитини». Дивовижно і захоплююче! Яка сила любові до своєї дитини охоплює матерів, навіть, коли всі відвернулися від них. Аґар оселилася зі своїм сином Ізмаїлом там, у великій пустелі, цілком сама. Останнє, що про неї повідомляється, це те, що вона обирає йому жінку з Єгипту, із своєї батьківщини.