Хрещення та проповідь на горі

Коли Ісусу було вже тридцять років, у єврейській землі з'явився пророк Божий Іван, який готував людей до зустрічі Спасителя. Іоанн був святою людиною. Він жив скромно і бідно, носив найпростіший одяг з верблюжої вовни і харчувався рослинами та медом диких бджіл. Натовп людей збирався до Івана, щоб почути його проповідь.

Він говорив людям:

- Покайтеся, бо наблизилося Царство Боже! Готуйтеся прийняти Спасителя, Він іде за мною! Хрестіться на знак покаяння. Я хрищу вас водою, а Він христитиме вас Святим Духом.

Багато чого й інше говорив він до народу, повчаючи його. Дехто каявся у своїх гріхах і хрестився в річці Йордан. Інші ненавиділи його, оскільки він викривав їхні пороки. Грішити – це означає робити злі справи, які не подобаються Богові. І пророк Іван закликав усіх перестати грішити, тобто чинити злі справи.

Але ось до Івана прийшов хреститись Ісус. Побачивши Його, Іван відразу визнав у Ньому Месію і вигукнув:

– Це Агнець Божий, Який бере на Себе гріхи світу! Я не вартий розв'язати ремінь Його взуття.

А потім звернувся до Ісуса з такими словами:

- Навіщо Ти приходиш до мене, адже це я маю хреститися від Тебе?

Але Ісус відповів:

– Так ми маємо виконати волю Божу.

Хрещення Господнє

Своїм хрещенням Ісус Христос дав приклад усім людям, щоб вони охристилися та робилися чистими від гріхів. Адже Ісус не потребував хрищення, тому що Він був безгрішний і непорочний. Він народився від Святої та непорочної Діви Марії і Сам був джерелом святості та чистоти. Христос взяв на Себе гріхи людей усього світу і тому прийшов до річки Йордан, щоб охриститись і освятити воду Своїм хрещенням. Коли Іван хрестив Ісуса, засяяло Небо і Святий Дух у вигляді голуба зійшов на Христа. І почув Іван голос Господа Бога:

– Це Син Мій Улюблений, у якому Моє благовоління!

Так Бог засвідчив досконалу чистоту та святість Ісуса Христа.

Після хрещення Господь Ісус Христос пішов у пустелю. Там, на самоті, пості та молитві, Він готував Себе до спасіння людського роду від гріха та смерті. Сорок днів Христос молився і постив. Але диявол пішов за Ним і почав Його спокушати:

– Якщо Ти Син Божий, то Ти можеш з каменя зробити хліб і насититися.

А Христос відповів:

– Не лише хліб потрібен людині для життя, а й Слово Боже.

Спокуса Ісуса Христа дияволом

Ворог людського роду був осоромлений, але не відступив. Він повів Ісуса Христа на високу гору, показав усі царства світу і сказав:

– Я дам Тобі владу над усіма земними царствами, якщо тільки Ти мені вклонишся.

Ісус відповів:

- Відійди від Мене, сатано! Тільки Богові слід поклонятися і служити одному Йому.

Бачачи, що Христос відкидає земну владу, дух заздрощів і злості не заспокоївся і продовжував:

– Кинься вниз із верхівки храму! Адже в псалмі сказано, що Ангели збережуть Тебе.

Ісус сказав йому у відповідь:

– Але також сказано, що не можна вимагати від Бога непотрібних чудес.

Диявол від Нього відійшов, і Ангели стали служити Ісусові.

І почав ходити Ісус по всій Галілеї, проповідувати Боже Царство і допомагати людям. І пролунала чутка про Нього по всій навколишній країні. До Нього стали приводити всіх хворих, сліпих, кульгавих, одержимих різними хворобами та припадками, і Він зцілював їх. За Ісусом Христом йшло безліч народу з різних міст.

З-поміж слухачів Він вибрав Собі дванадцять учнів, які всюди супроводжували Його і називалися апостолами. Усі апостоли були бідними, простими людьми. Христос дав їм силу зцілювати хвороби та виганяти бісів.

Із шумних міст Ісус часто йшов у гори для проповіді. Він обирав рівне місце, сідав і навчав людей. І ось одного дня Ісус Христос зійшов на гору, слухачі Його розташувалися довкола, і Він сказав їм:

Блаженні вбогі духом, тому що їм належить Царство Небесне. Жебраки духом – це ті люди, які вважають, що нічого свого у них немає, а все добре, що у них є, вони отримали від Бога.

Блаженні плачуть, бо вони втішаться. Плачучі – це ті, що оплакують свої власні гріхи і приймають послані Богом випробування як заслужені для очищення своєї душі.

Блаженні лагідні, бо вони успадковують землю.

Блаженні шукаючі правди, оскільки вони її знайдуть.

Блаженні милостиві, бо вони помиловані будуть.

Блаженні чисті серцем – вони побачать Бога.

Блаженні миротворці – вони називатимуться синами Божими.

Блаженні вигнані за правду – їм належить Царство Небесне.

Блаженні ви, коли вас несправедливо переслідуватимуть і ображатимуть через Мене. Радійте і веселіться, тому що ви отримаєте нагороду на небесах.

Ці слова Христа називаються Заповідями Блаженства. Блаженство – це щастя, якого прагнуть усі люди. За вченням Христа, щастя – це Царство Боже. Бути щасливим означає бути з Богом, бути Його частиною. Царство Небесне починається тут, на землі, а продовжується і здійснюється повною мірою на Небі, у вічності. І якщо ми хочемо любити Бога і бути з Ним, то маємо виконувати все те, чого нас навчав Господь.

Любіть усіх людей, – продовжував Господь, – робіть добро вашим ворогам і моліться за тих, хто вас кривдить, так ви станете синами Отця вашого Небесного. Не відповідайте злом на зло, якщо вас ударять по одній щоці – підставте іншу. Якщо відберуть у вас верхній одяг, віддайте і сорочку. Подивіться, як Господь добрий і милосердний: Він наказує сонцю світити і зігрівати добрих і злих, Він посилає дощ на праведних і грішних людей. Тож будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний.

Нікого не засуджуйте, і вас не засудять, прощайте, і ви будете прощені. Якщо ви прощатимете людям прогрішення їх, то простить і вам Отець ваш Небесний, а якщо не прощатимете людям прогрішення їх, то й Отець ваш не простить вам гріхів ваших.

Не дбайте про те, що вам їсти і що пити, у що одягнутися. Батько ваш Небесний знає, що ви потребуєте всього цього. Шукайте насамперед Царства Божого та правди Його, і тоді Господь Бог дасть вам все, що необхідно для земного життя.

Отже, у всьому, як хочете, щоб з вами чинили люди, так і ви чиніть з ними.

Так навчав народ Господь Ісус Христос. Ніхто ніколи на світі не говорив так, як Він. Слухаючи ці святі слова, люди плакали та забували навіть про їжу.

Декілька днів вони супроводжували Божественного Вчителя, каялися Йому в гріхах і обіцяли виправити своє погане життя. При цьому Ісус Христос бідним допомагав, сумних утішав, а хворих зцілював.

Милі діти, якщо і ви хочете бути щасливими, якщо хочете, щоб вас любив Господь,— міцно запам'ятовуйте настанови Господа Ісуса і завжди чиніть так, як Він наказав.