Вхід до Єрусалиму
За тиждень до настання юдейського свята Великодня Ісус Христос вирушив до Єрусалиму. На прохання Вчителя, апостоли привели Йому ослицю та молоде осля, яких взяли в найближчому селищі. Христос сів на осля і в'їхав на ньому до міста.
Коли Він їхав, тисячі людей зібралися подивитися на Господа та помолитися Йому. Всі вже знали про Його чудеса; знали, як Він зцілював хворих і воскресив мертвих, і тому поспішали віддати Йому честь. Його супроводжували не тільки дорослі, але й безліч маленьких дітей, яких Він так любив. Усі вони встеляли одежею і всипали зеленими гілками дорогу перед Господом і голосно вигукували: «Осанна Сину Давидову! Благословенний Цар Ізраїлів!
Перед самим містом цій урочистій ході треба було спуститися з гори. Внизу біля підошви її розкинувся весь Єрусалим. Тут Господь зупинився, окинув поглядом гамірне місто і, заплакавши, промовив:
– О, Єрусалиме, Єрусалиме! Якби ти знав, що Я хотів зібрати всіх дітей твоїх до Себе, як птах збирає пташенят під крила, але ти не схотів цього; і ось настане час: до тебе прийдуть вороги і зруйнують стіни твої; вони вб'ють твоїх дітей і не залишать у тобі каменя на камені за те, що ти не впізнав і не любив Господа, що відвідав тебе!
При в'їзді в місто людей побільшало ще більше. Ті небагато людей, які ще не знали Ісуса Христа, запитували: Хто це? І їм відповіли: «Це Ісус Христос, пророк із міста Назарету!»
Усі із захопленням зустрічали Господа. Лише злі єврейські вчителі, книжники та фарисеї злісно дивилися на це торжество. Деякі з них говорили до Христа:
- Вчитель! Заборони їм кричати це і так Тебе зустрічати!
Спаситель відповів:
– Якщо вони замовчать, то каміння прославлятиме Мене.
Фарисеї заздрили тому, що Ісус Христос є простою Людиною, не вченою, а має такий вплив на народ, якого вони не мають самі. Їх дратувало, що Він творить добрі справи навіть у суботу. Адже згідно із законом Мойсея євреям у суботу не належало працювати. Він викривав їхнє лицемірство і нещирість, дружив з митарями та грішниками. Вони чекали на іншого Месію, який звільнить їх від римського ярма і створить таку державу, яка керуватиме всім світом. Одним словом, Христос не був схожим на Месію, на який вони чекали. І вони Його жорстоко зненавиділи і думали тільки, як Його занапастити. Через день після входу до Єрусалиму Господь вирушив до храму. Але що Він там побачив? Мабуть, діти, ви бували колись на базарі і знаєте, який там панує крик та шум. Майже те саме знайшов Ісус біля єврейського храму і навіть усередині нього. Торговці пропонують тварин для жертвопринесення, покупці торгуються, міняють гроші і дзвенять ними... Побачивши це неподобство, Христос розгнівався. Він перекинув столи і вигнав торговців із храму, розсипав гроші, міняв і сказав їм:
- Ідіть звідси геть! Храм є дім Божий, дім Отця Мого Небесного, а ви перетворили його на вертеп розбійників!
Передсвяткові дні в Єрусалимі тривали, і Господь щодня проповідував у храмі, зцілював хворих, кульгавих, сліпих. Тисячі людей йшли до Нього.
Спостерігаючи, як люди несуть приношення до храму на Великдень, Христос звернув увагу, що одна бідна вдова опустила в церковну скарбницю дві дрібні монети – лепти. Ісус Христос указав на неї Своїм учням і сказав:
– Істинно кажу вам, що ця жінка поклала найбільше, бо всі інші поклали туди лише незначну частину своїх багатств, а вона віддала для Бога все, що мала на їжу.
