Передання Ісуса Христа

Всі люди любили Ісуса Христа, але не любили Його єврейські вчителі, архієреї та первосвященики. На кожному кроці Він викривав їх у лицемірстві, користолюбстві, заздрості та гордині. Ці злі люди заздрили Йому і ненавиділи Його. Вони давно вже шукали нагоди схопити Ісуса Христа в безлюдному місці, щоб Його ніхто не зміг захистити.

І ось між учнями Христа знайшовся зрадник. Серед дванадцяти апостолів Христа був один на ім'я Юда Іскаріотський, який спочатку допомагав Господу, але потім диявол спокусив його, і він почав ненавидіти Спасителя. Після входу Господа до Єрусалиму він пішов до юдейських священиків і погодився зрадити Христа. За це Юді дали тридцять срібних монет. Через кілька днів, коли Христос молився в Гефсиманському саду, Юда сповістив про це єврейських начальників і сказав їм:

- Ідіть за мною і беріть Того, Кого я поцілую.

Начальники та архієреї послали з ним своїх слуг та воїнів, а самі йшли за ними віддалік. Всі ці лиходії озброїлися ціпками, кілками та мечами.

Юда привів їх до саду, де молився Христос. Він наблизився до Нього і, цілуючи Його, сказав: «Здрастуйте, Вчителю!»

Але Господь уже знав, що робиться в душі зрадника; Він знав, що Юда поцілунком вказує, кого саме треба схопити, а тому лагідно відповідав:

- Друже мій! Невже поцілунком ти зраджуєш ворогів на муку Божого Сина?

Цієї хвилини Спасителя оточили солдати і пов'язали Його міцними мотузками.

Була ніч. Народу тут не було, і ніхто не міг завадити їм. Апостол Петро, бачачи це, хотів захистити Господа. Він схопив меч і відтяв вухо одному з воїнів. Але Ісус Христос негайно зцілив вухо Свого ворога і сказав Петрові:

- Вклади меч у піхви; той, хто підносить меч на ближнього, і сам загине від меча. І невже ти думаєш, що Я не міг би благати Свого Батька, щоб Він послав Мені тисячі Ангелів для захисту?

Потім Він побачив архієреїв та вчителів і сказав їм:

– Як на розбійника ви прийшли на Мене з мечами та кольями! Чому ж ви Мене не чіпали, коли Я навчав у храмі? Але нехай збудеться те, що має здійснитися!

З саду воїни повели Ісуса Христа до первосвященика, і той почав допитувати Його, чого Він навчав людей. Це вони робили для того, щоб знайти злочин, за який Його можна було засудити до смерті. Ісус Христос відповів:

– Я вчив відкрито у церкві та на площах, спитай у тих, хто чув Моє вчення!

Один із слуг ударив Господа по щоці і сказав:

– Хіба можна так відповісти первосвященикові?

Але Господь сказав:

– Якщо Я сказав погано, скажи, що саме погано, а якщо Я сказав добре, то за що ж ти вдарив Мене?

Усі намагалися образити терплячого Господа, всі намагалися знайти якийсь злочин за Ним, але нічого поганого не могли знайти. Довго водили Його до різних суддів та архієреїв, довго знущалися з Нього.

Нарешті, архієреї дали своїм слугам і солдатам грошей і наказали їм вимагати смерті Ісуса Христа через те, що Він називав Себе Сина Божого. Ці нещасні цілим натовпом зібралися перед будинком головного судді і, вимагаючи смерті Ісуса Христа, шалено кричали:

– Розіпни Його! Розіпни Його!

І ось Сина Божого Ісуса Христа присудили до розп'яття і віддали у розпорядження брутальних солдатів.