Зішестя Духа Святого на апостолів

Перед Своїм вознесінням на Небо наш Господь Ісус Христос обіцяв апостолам послати їм Святого Духа, Який втішить їх і навчить. Для цього Господь не звелів нікому з апостолів йти з Єрусалиму, а бути всім разом і чекати, коли на них зійде Святий Дух.

Після піднесення Господнього апостоли не виходили з Єрусалиму. Весь час вони проводили у храмі. Тепер апостолів було лише одинадцять, і треба було на місце безбожного зрадника Юди обрати дванадцятого, вони вибрали Матвія, який і став дванадцятим апостолом.

У п'ятдесятий день після воскресіння Господа Божого Матір і апостоли вранці зібралися до своєї кімнати при храмі і молилися Богові. Раптом почувся з неба шум, ніби зчинилася страшна буря з вихором, що увірвався в саму світлицю, де були апостоли. Вогняне полум'я у вигляді мов, що розділяються, засяяло над кожним з апостолів. Це був знак зішестя Святого Духа. Апостоли справдилися надзвичайної радості та наснаги.

Тільки-но спустилися на апостолів вогняні мови, тільки-но зійшов на них Святий Дух, як вони почали говорити різними мовами, яким ніколи не вчилися і яких досі не розуміли. Такий був один із дарів Святого Духа.

Цього дня євреї мали велике свято, П'ятидесятницю (п'ятдесятий день після Великодня). На свято зібралося багато юдеїв з усіх боків. Приходили навіть юдеї, котрі живуть у чужих землях. Весь народ збігся на шум до місця, де були апостоли. Тоді апостол Петро, а з ним і всі інші, вийшли до народу і почали свою першу проповідь про Христа. З усіма апостоли почали говорити знайомою їм мовою, проповідуючи велич Божі та Його чудесні справи. Це вразило всіх настільки, що три тисячі людей увірували в Ісуса Христа і охристилися. І з кожним днем більше і більше ставало число християн.

Ми святкуємо зішестя Святого Духа на учнів Христових у п'ятдесятий день після свята Світлого Христового Воскресіння і називаємо його П'ятидесятницею, або днем Святої Трійці, оскільки цього дня прославляється Пресвята Трійця.

Цей день вважається днем народження Святої Церкви. Глава цієї Церкви – Сам Ісус Христос, душа Церкви – Святий Дух, а її члени – ми, віруючі християни. Єдина Церква складається з Церкви земної та Церкви Небесної.

Господь Ісус Христос заради нашого спасіння прийшов з Неба на землю, щоб дарувати нам вічне життя. Ми були недостойні цього щастя, але люблячий Спаситель зробив нас гідними. Ви, діти, звичайно, хотіли б жити на Небі, тому вам не заважає знати, яка там країна, хто там і як живе.

Там нема ні хвороби, ні горя. Там ніхто й ніколи не плаче. Там немає ні брехні, ні заздрощів, ні бідності, ні страху, бо там немає злих людей, а лише добрі, святі.

Вони живуть там вічно і тому завжди молоді та не знають, що таке старість. Всі, хто живе в Небесному Царстві, люблять один одного, як брати, і Сам Господь Бог і Єдинородний Син Його, Господь Спаситель наш Ісус Христос, живе та говорить з ними, як колись з Адамом та Євою в раю.