Кари Господні

Ізраїльтян примушували жорстко працювати, оскільки вони були усиновлені рабами. Тоді Бог вирішив вислати Мойсея і Аарона до фараона і сказати: "Відпусти мій народ, щоб вони могли поклонятися мені в пустелі." Фараон жорстоко відмовив і сказав: "Я не слухатиму його. Не дозволю ізраїльтянам відійти." На його відмову відпустити народ, фараон змусив їх ще більше працювати.

Тоді Бог вирішив дати фараонові кілька уроків через десять кар. Бог сказав Мойсею: "Фараон не послухає нас. Я зроблю так, щоб він зрозумів мою потужність. Завтра рано, коли він буде біля річки Ніл, піди до нього та скажи: 'Якщо ти не відпустиш народ, то вся вода в річці перетвориться на кров.' " Мойсей виконав Божу волю, і перед очима фараона вода річки стала кров'ю. Річка стала брудною і запахла неприємно. Проте фараон не піддався і не відпустив ізраїльтян.

Сплинуло сім днів, і Бог відправив ще одну кару через Мойсея: "Якщо фараон не відпустить народ, усюди в Єгипті з'являться жаби." І так сталося, що у всіх місцях жаби завалювали все, вони були скрізь: в будинках, на ліжках та навіть в їжі! Фараон стравив змолодування і закликав Мойсея і сказав: "Просіть Господа, щоб він забрав цих жаб, і я відпущу народ." Але як тільки жаби зникли, фараон не виконав своєї обіцянки та не відпустив народ.

Потім Бог вислав Мойсея до фараона з іншою карою: "Якщо він не відпустить народ, всі порохи перетворяться на мошок." Все сталося так, як сказав Бог. Мошок наскочив на людей і тварин, вони всюди важились. Деякі фараонові слуги сказали йому: "Це кара від Бога." Проте фараон не слухав їх і не відпустив ізраїльтян.

Мойсей та Аарон пішли до фараона, щоб передати таку звістку від Всемогутнього: "Якщо ти не відпустиш мій народ, на твою землю прийдуть великі мухи, які будуть кусати людей і тварин. Ґедзі називаються ці мухи." Так от, над Єгиптом з'явились масові натовпи ґедзів, які всякде проникали, заповнюючи будинки єгиптян, багатих і бідних. Проте вони не торкнулися місця населеного ізраїльтянами, куди здійснити пролетіла четверта кара. Відтоді лихо спускалося лише на єгиптян. Фараон став благати Мойсея і просити: "Будь ласка, моліться вашому Богу, щоб він припинив це бідство, і я відпущу ваш народ." Але як тільки ґедзі зникли, фараон передумав і не відпустив ізраїльтян. Чи навчиться фараон на своїх помилках?

Далі Всемогутній сказав: "Якщо фараон не відпустить мій народ, тоді всі тварини єгиптян засхоріють і померуть." Наступного дня тварини почали зхоріти і гинути. Але тварини ізраїльтян не страждали від цього лиха. Та фараон не віддав народу, і він залишався впертим.

Відтак Всемогутній сказав Мойсеєві взяти сажу та розкидати її на вітер, і вона перетворилася на порох, який розносило в повітрі. Всі єгиптяни і їхні тварини були вкриті болячими виразками. Проте фараон і на цей раз не погодився відпустити ізраїльтян.

Черговою карою був град. Всемогутній сказав Мойсеєві: "Якщо фараон відмовиться відпустити народ, завтра у нього вдарить град." Наступного дня Єгова послав град разом з громом та блискавками. Ця буря руйнувала дерева і знищувала весь врожай, але в місцях, де жили ізраїльтяни, не було жодних зруйнованих полів. Фараон почав благати Мойсея: "Просіть вашого Бога, щоб зупинити град, і я відпущу ваш народ." Проте, як тільки буря припинилася, фараон не виконав своєї обіцянки і не відпустив ізраїльтян.

Потім Мойсей висловив віщуння щодо сарани. "Якщо фараон не відпустить народ, сарани з'являться скрізь і з'їдять все, крім того, що залишив град." Сарани почали нищити всі рештки, але не торкнулися місця ізраїльтян. Фараон відновив своє благання: "Просіть вашого Бога, щоб він забрав сарану, і я відпущу ваш народ." Однак, навіть після того, як сарана зникла, фараон відмовився відпустити ізраїльтян.

Потім Всемогутній сказав Мойсеєві: "Простягни свою руку до неба." І небо негайно затемнилося густою темрявою, яка тривала три дні. Єгиптяни нічого не бачили, тоді як там, де жили ізраїльтяни, було світло.

Мойсей пообіцяв фараону, що більше не буде відвідувати його, але перед тим, як піти, він сказав: "Опівночі кожен старший син в Єгипті, навіть син фараона, помере".

Бог вказав ізраїльтянам приготувати особливий обід. Він сказав: "Заразьте однорічну вівцю або козу, а потім розмажте її кров на дверях своїх домів. Потім приготуйте та скуштуйте м'ясо з прісним хлібом. Готуйтесь до виходу, вдягніться і взуйте сандалі. Цієї ночі я вас визволю." Ти уявляєш, наскільки ізраїльтяни були радісні?

Опівночі ангел Бога пройшов кожним домом в Єгипті. Якщо він бачив, що на дверях немає крові, то помер старший син в цьому будинку. Але якщо двері були позначені кров'ю, ангел просто обходив цей будинок. В кожній єгипетській родині, якщо це був багатий або бідний, старший син помер. Але в ізраїльтян ніхто не помер.

Смерть настала навіть для сина фараона. Цього разу фараон не міг більше стерпіти. Він попросив Мойсея та Аарона: "Покиньте цю землю, поклоняйтесь своєму Богові. Візьміть із собою своїх тварин, ідіть геть!"

Отже, ізраїльтяни вирушили з Єгипту, кожен зі своєю сім'єю та племенем. Тоді на небі сяяла повна місяця. З Єгипту вибралися 600 000 чоловіків ізраїльського народу, а також багато жінок і дітей. З ними вирушили і інші люди, які хотіли поклонятися Богу. Нарешті ізраїльтяни здобули свою свободу!

Щоб завжди пам'ятати, як Бог визволяв свій народ, ізраїльтяни щороку готували особливий обід, який назвали Пасхою.