Каїн, Авель та Сіф

У Адама та Єви після вигнання їх з раю народилися двоє синів. Старшого вони назвали Каїном, а молодшого Авелем.

Каїн, коли виріс, став злим чоловіком, не боявся Бога і не дотримувався Його заповідей. Авель, коли виріс, став людиною доброю і благочестивою. Каїн займався землеробством, а Авель - скотарством, пас овець.

Якось вони приносили жертву Богові. Каїн приносив у жертву плоди земні, а Авель – первородних зі свого стада. Жертва Каїна була за його гріхи відкинута Богом, а жертва Авеля прийнята.

Каїн зненавидів за це Авеля і задумав його вбити. Він вивів Авеля в поле і там убив його.

На покарання за це Бог сказав Каїну, що він буде вигнанцем і мандрівником на землі.

Каїн пішов від своїх батьків разом зі своїми домочадцями в землю Нод і збудував там перше місто, яке назвав на ім'я сина свого Енохом.

Замість Авеля у Адама та Єви народився ще син, якого вони назвали Сифом. Сиф, коли виріс, став богобоязливий і благочестивий.

Адам жив довго після гріхопадіння. Усього часу його життя було 920 років. Так само довго жили й інші патріархи, які були нащадками Каїна та Сифа. Від Сифа народ походить благочестивий, а від Каїна безбожний.

З часом благочестиві здружилися з нечестивими і від цього безбожність і нешанування істинного Бога і різні пороки поширилися землею.