Потоп

Через сім днів після вступу Ноя у ковчег розпочався всесвітній потоп. Дощ лив сорок днів та сорок ночей. Вода підняла ковчег, у якому був Ной, він піднявся над землею і плавав поверхнею вод. Над найвищими горами вода піднялася на п'ятнадцять ліктів. Усе живе землі загинуло. Потоп тривав сто п'ятдесят днів.

Після цього води зупинилися, джерела безодні закрилися, і дощ перестав лити.

Вода почала поступово зменшуватися. Ковчег зупинився на горі Арарат.

Щоб дізнатися, чи обсохла земля, Ной випустив із ковчега ворона, який не повернувся до ковчега.

Через тиждень після цього Ной випустив голуба. Голуб не знайшов на землі сухого місця і повернувся до ковчега.

Ще через тиждень Ной випустив вдруге голуба. Він повернувся до ковчега, а в дзьобі у нього була олійна гілка. Звідси Ной дізнався, що на землі з'явилися рослини.

Ще через тиждень Ной знову випустив голуба, але він не повернувся до нього. Тоді Ной відчинив вікно ковчега і побачив сам, що земля обсохла.

Бог наказав Ною вийти з ковчега зі своєю сім'єю і вивести звідти всіх тварин, які там були. Ной так і вчинив.

На подяку за своє спасіння Ной приніс жертву Богу. Вона була угодна Богові, і Він сказав, що надалі всесвітнього потопу на землі не буде, що в усі дні посіви та жнива, холод та спека, літо та зима, день і ніч на землі не припиняться.

Бог уклав заповіт з Ноєм та його синами, наказав їм почитати Його, приносити Йому жертви, а Він обіцяв не спустошувати землю. На посвідчення Своїх слів Бог вказав на веселку.