Благословення Ісава та Якова

Якось Ісаак сказав Ісаву: «Ось я постарів; не знаю, коли настане день смерті моєї; візьми тепер сагайдак і цибулю твою, піди в поле, налови мені дичини і приготуй мені страву».

За це Ісаак хотів благословити Ісава перед своєю смертю .

Ревека чула, що говорив Ісаак до Ісави, і бажала, щоб батьківське благословення було дано не Ісаву, а Якову.

Вона звеліла Якову сходити в череду і взяти звідти двох козенят, молодих і добрих, і взялася приготувати з них Ісакові страву.

Яків побоювався, як би не викликати за цей обман прокляття батька замість його благословення. Але Ревека заспокоїла Якова і звеліла йому слухатись.

Ісаак був такий старий, що зір його притупився, і він став сліпим. Ревека приготувала страву, яку любив Ісаак, взяла одяг Ісава і одягла в неї Якова, а руки та гладку шию його обклала шкірою козенят. Потім вона дала в руки Якову страву та хліб і веліла йому йти до батька просити його благословення.

Коли Яків підійшов до батька свого, то сказав: Батьку мій!

Ісаак відповів: Ось я, хто ти, сину мій?

Яків відповів: «Я – Ісав, твій первісток; я зробив, як ти сказав мені; Устань, сядь і поїси дичини моєї, щоб благословила мене душа твоя».

Ісаак спочатку не повірив, що це Ісав. Він наказав Якову підійти, щоб обмацати його. Яків підійшов. Ісаак, обмацавши його, сказав: «Голос, голос Якова; а руки, руки Ісавові».

Яків подав страву батькові, і він їв; приніс йому й вина, і він пив. Потім Яків підійшов до батька, і він поцілував його та благословив його, як свого первістка.

Як тільки Ісаак благословив Якова, Ісав прийшов із свого лову. Дізнавшись, що благословення вже отримано Яковом, він почав голосно й гірко плакати і просив батька, щоб він благословив і його.

Ісаак спочатку «затремтів», дізнавшись, що молодший син обдурив його і отримав від нього благословення, яке він хотів викласти старшому синові. Він мовчав. Ісав знову підніс голос свій і заплакав. Тоді Ісаак дав своє благословення й Ісаву, але не таке, яке він дав Якову, сказавши, що нащадки Ісава будуть служити нащадкам Якова, але потім скинуть із себе їхнє ярмо.