Юнак амаликитянин

На третій день після цього прийшов до Давида юнак амаликитянин із табору Саулова. Одяг на ньому був розірваний і порох на голові його. Він прийшов до Давида, упав перед ним на землю і вклонився йому. А потім на запитання Давида розповів таке.

Народ, у битві з филистимлянами, побіг із поля битви, безліч народу впало й померло, впали й Саул та син його Йонатан. Він же випадково прийшов на гору і бачив, як Саул упав на свій спис, колесниці ж і вершники наздоганяли його. Коли Саул озирнувся назад, то побачив його, юнака, покликав його й сказав йому: «Піди й убий мене, бо смерть смертна обійняла мене, душа моя ще все в мені».

«Я, – говорив отрок, – підійшов до нього і вбив його, бо знав, що він не буде живим після свого падіння; І взяв я царський вінець, що був на голові його, і зап'ясток, що був на руці його, і приніс їх до мого пана сюди».

Давид схопив одежу свою і роздер її, те саме зробили і всі люди, що були з ним. Вони плакали й плакали й постили аж до вечора, сумуючи про смерть Саула. Давид оплакав його плачевною піснею.

Після того Давид покликав юнака і запитав його: «Як ти не побоявся підняти руку свою, щоб убити помазанця Господнього?»

І звелів Давид одному з своїх воїнів убити цього юнака амаликитянина.